Демарш энтузиаста

Председатель РСУ увидел заговор в повестке дня, обвинил коллег в намерении сорвать заседание и оставил его

Избрание новых судей Конституционного Суда, бесспорно, важно. Как и новых членов Высшей квалификационной комиссии судей, которых также должен утвердить внеочередной съезд судей. Его должна была созвать и организовать Рада судей, впрочем, ему как раз таки организации и не хватает.

Хто ходить у гості до РСУ...

На вирішення питання щодо проведення з’їзду члени органу суддівського самоврядування витратили кілька хвилин засідання і кілька годин спроб «перевороту». Зрозуміло лише одне: все, що відбувалося, має яскраво виражений особистий акцент. А от що ховається за експансивними діями першого головного героя самоврядного екшену — поки що неясно. Хоча за лаштунками подейкують, що в суддівських лавах накопичилося невдоволення його роботою щодо захисту інтересів людей у мантіях.

Власне, спостерігати за цим довелося представникам міжнародних організацій, професору американського університету та члену громадської ради міжнародних експертів. Своє бажання взяти участь у процесах самоврядування виявили також судді Верховного Суду України та голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Тільки от коли щось пішло не так, майже всі вони поквапилися покинути місце подій.

Заявлений порядок денний із 10 питань означав, що засідатимуть допізна. Адже РСУ необхідно було розібратися з проблемами, пов’язаними з початком роботи Вищого антикорупційного суду, і вирішити конфлікт інтересів у Чернігівському окружному адміністративному суді. Планувалося також визначити уповноважених осіб ради для участі в засіданнях ВККС, проаналізувати ситуацію з кадровим забезпеченням і штатною чисельністю суддів у окружних судах та багато іншого.

Розгуртований колектив

Але після натхненних промов зарубіжних гостей щодо важливості місії ради в доборі кандидатів на мантію судді КС голова РСУ Олег Ткачук несподівано виступив із гучною заявою.

Власне, чорна кішка між головою ради та його заступником пробігла не вчора. Якось на засіданні РСУ порушували питання стосовно діяльності заступника голови ради Вадима Бутенка в органі самоврядування. Оцінювали його роботу за зачиненими дверима, тому те, у чому полягали претензії О.Ткачука та якими саме діями свого заступника він був невдоволений, залишилося невідомим.

Проте ініціатором був саме О.Ткачук, і тоді стало зрозуміло, що свого заступника правою рукою він не вважає. Тобто загострились їхні суперечності задовго до фатального засідання, але саме на ньому, мабуть, вони досягли піку.

Напередодні В.Бутенко ще й потиснув руку заступнику глави Адміністрації Президента Русланові Рябошапці. Цим самим, на думку голови ради, зробив нечуване: дав АП можливість публічно продемонструвати шефство над судовою владою, оскільки повноважень В.Бутенку відвідувати вул.Банкову, мовляв, ніхто не давав.

Однак у стороннього спостерігача новина про зустріч двох заступників навряд чи асоціювалася з якимись підкилимними іграми. Цілком природно, якщо на зустріч в АП прибув заступник голови, то, напевне, очільник мав нагальніші справи або був відсутній у столиці. Проте О.Ткачук, схоже, сприйняв це як змову.

Втім, у положенні про РСУ не вказується, що заступник голови має отримувати від когось дозволи на представницькі візити. До того ж на зустрічі в АП обговорювалися важливі проблеми браку суддівських кадрів, наслідком якого стало надмірне навантаження на суддів та порушення процесуальних строків розгляду справ. 

Разом з тим О.Ткачук дорікнув, що працює у раді «на ентузіазмі», а от його заступник, мовляв, отримує заробітну плату за звання «самоврядника». А потім ще й вдався до приниження колеги, вказавши, що «люди, які випадково були прийняті до нашої спільноти (на XV з’їзді суддів), демонструють, що ніколи не розуміли або ж забули значення слова «честь».

«Теорія змови» мала своє продовження в інших звинуваченнях з боку очільника ради. За словами О.Ткачука, його заступник нібито хотів «протиснути» вигідну комусь процедуру добору претендентів у судді КС. Утім, коли згодом це питання доповідав суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч, про внесення змін до раніше затвердженого порядку навіть не згадувалося.

Також голова РСУ розповів про невідомих осіб, які начебто представлялись працівниками офісу глави держави і телефонували до очільників судів, де працюють деякі члени ради, із проханням передати останнім вказівку зірвати її засідання. Щось на кшталт дитячої гри в «зіпсований телефон» — з незрозумілою метою та причинами.

Начебто така диверсія призвела б до того, що «самоврядники» не дотрималися б 3-місячного строку, визначеного законом «Про Конституційний Суд України», для початку конкурсного добору кандидатів. Адже у Наталі Шаптали, Михайла Гультая та Михайла Запорожця повноваження суддів КС спливають 21 вересня. Але чому в такому разі засідання РСУ не було призначено раніше і хто в цьому винен?

Зиски з тиску

Проте, розпалившись, О.Ткачук заявив, що за потреби готовий назвати прізвища суддів, яким давали розпорядження згори. Але раптом вирішив, що розслідуванням цього епізоду він має зайнятися невідкладно, й оголосив перерву на 20 хв. За його словами, аби звернутися до Президента, Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань із вимогою про вжиття термінових заходів «з метою припинення та попередження тиску посадових осіб офісу Президента на суддів та судову владу, а також притягнення винних осіб до відповідальності».

Напевне, допомогти зі зверненням до правоохоронців вирішили судді ВАКС Віктор Маслов та Валерія Чорна: на перерву вони вийшли разом і не повернулись, ставлячи під загрозу кворум. Згодом у загальному чаті О.Ткачук повідомив колегам, що на засіданні більше бути не планує, бо поїде до названих суб’єктів. Так, оголошена перерва затягнулась, бо члени ради переймалися тим, що, поспіхом покидаючи їх, голова не оголосив засідання відкритим (хоча він цього ніколи й не робив).

Разом з тим представники міжнародних організацій і голова ДСАУ також покинули засідання. Із запрошених гостей залишилася суддя ВСУ Галина Канигіна, яка мала намір повідомити колегам про важливу проблему.

Врешті-решт В.Бутенко сказав, що тепер він вестиме засідання, але запропонував скоротити порядок денний, оскільки багато часу пішло на... не зрозуміло на що. Тож члени ради лише затвердили дату проведення позачергового з’їзду та оголосили про початок конкурсу до КС, а також встигли заохотити володарів мантій напередодні свята та надати додаткові відпустки помічникам суддів.

Утім, найважливіший пункт, через який, напевне, і ретирувався голова, — питання про недовіру до нього — не набрав достатньої кількості голосів. Але це не означає, що його не можна розглянути знову.

В.Бутенко резюмував: «Значить, ми заслуговуємо на такого голову». А суддя Апеляційного суду м.Києва Денис Масенко назвав учинок голови ради ганебним. На тому і завершили обговорення цього питання.

Однак демарш голови ради не залишився непоміченим на вул.Банковій. Так, за словами Р.Рябошапки, за безпідставні звинувачення у тиску на суддів О.Ткачук має відповісти в суді.

Отже, співпраця найвищого органу суддівського самоврядування та АП почалася з конфлікту на рівному місці. Можливо, це інтриги Кловського палацу, можливо, просто непорозуміння. Але виправляти ситуацію потрібно, аби амбіції окремих законників не завадили виходу судової системи із тієї ситуації, в якій вона опинилася сьогодні.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Галина КАНИГІНА,
суддя Верховного Суду України:

— З якою метою судді ВСУ прийшли на засідання ради?

— Ми прийшли на засідання, тому що друге питання порядку денного стосувалося у тому числі 5 суддів ВСУ та конфліктної ситуації із ВККС, яку мала вирішити саме рада.

Річ у тім, що Вища кваліфікаційна комісія суддів раптово прийняла рішення, про яке ми дізналися із соціальних мереж. У ньому вказувалося, що комісія звернулася до Ради суддів, аби та вирішила конфлікт між нею та суддями ВСУ. Тож тоді О.Ткачук мав делегувати когось на засідання комісії для зовнішнього контролю. Але, я так розумію, члени ради вирішили винести питання на обговорення під час засідання. Проте мої колеги так і не дочекалися, коли їм приділять час.