Закон і Бізнес


Бессилие следствия

Прокурора решили не наказывать за то, что закрыл дело, потому что свидетели изменили показания


№24 (1426) 22.06—28.06.2019
Павлина КАМЕНСКИХ
4605

Государственный обвинитель отпустил вероятного мошенника, лишившего женщину квартиры. Доказательствами виновности подозреваемого были слова лиц, которые в последний момент так кардинально изменили мнение, что им назначили психологическую экспертизу.


Залякані свідки

У вересні 2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів поскаржився адвокат потерпілої. Він стверджував, що керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Артем Носенко та прокурор Ігор Туз здійснили дисциплінарний проступок. Вони вели кримінальне провадження про шахрайство, учинене в особливо великих розмірах. Під час розслідування зібрали докази, які прямо вказували на організатора, який скоїв низку злочинів щодо потерпілої. Проте, на думку адвоката, І.Туз посприяв тому, щоб організатор безкарно користувався майном своєї жертви — квартирою. Також, на його переконання, потерпілу позбавили права на захист.

Такі дії держобвинувача підтверджує той факт, що більше ніж 20 спроб вручити підозрюваному повістку в суд не мали успіху. Доля підозри така сама — посадові особи виявилися безсилими її вручити.

Адвокати зловмисника не ознайомлювалися з матеріалами справи. А поки вони тягнули час, шахрай натиснув на свідків — і вони змінили свої показання.

Дійшло до того, що захисники підозрюваного підвозили свідків на допити в прокуратуру. Один зі свідків згодом зізнався, що його залякували та вимагали змінити показання.

Адвокат потерпілої понад 20 разів скаржився керівникові прокуратури на І.Туза, але безрезультатно. Обвинувач замість того, щоб подати клопотання про запобіжний захід для шахрая, закрив провадження.

Правник запевняє, що І.Туз уніс у постанову неправдиві відомості, перекрутив висновки експертиз і показання свідків. І на підставі цього Новомосковський міськрайонний суд виніс рішення про звільнення шахрая від кримінальної відповідальності. Але останньому не сподобалося таке формулювання, він зажадав закриття провадження за відсутності події кримінального правопорушення.

Та не так сталось, як гадалось. Слідчий суддя виніс ухвалу, якою скасував закриття провадження та встановив неповноту досудового розслідування. Ухвалу суду прокурор також проігнорував і знову закрив провадження. Через кілька тижнів слідчий суддя ще раз скасував таке рішення, а крім того, констатував, що І.Туз узагалі не мав права закривати провадження. Урешті-решт захисник потерпілої заявив представникові держобвинувачення відвід, і суд його задовольнив.

Адвокат стверджує, що І.Туз так поводився за вказівкою свого керівника, тому звинувачує в порушеннях обох.

Скасоване стягнення

КДКП дослідила матеріали провадження та з’ясувала, що підозра ґрунтувалася на показаннях двох свідків. Однак у процесі розслідування вони кардинально змінили свою думку. Настільки, що одному з них призначили судово-психологічну експертизу, адже він суперечив самому собі. Щойно свідки змінили свою думку, справу закрили. На думку членів КДКП, після зміни свідчень прокурор мав ініціювати кримінальне провадження щодо тих осіб і внести інформацію до реєстру досудових розслідувань. Але він цього не зробив.

«Я не заперечую, що не зареєстрував кримінального провадження за фактом неправдивих свідчень», — заявив І.Туз під час оскарження догани. Він також не заперечував, що знав про те, що інший прокурор відкрив кримінальне провадження і вніс такі відомості до ЄРДР. Причиною стала заява одного зі свідків, котрий стверджував, що його та інших осіб представники підозрюваного примушують до давання завідомо неправдивих показань із застосуванням до них насильства. За його словами, особи під час розслідування не раз звинувачували і адвоката потерпілої, і підозрюваного в тиску.

На той момент І.Туз чекав результатів розслідування стосовно свідків, яке здійснював його колега. Тому на догану, як наполягав прокурор, він не заслуговує.

Адвокат потерпілої, який також був присутнім на засіданні, не погодився з невинуватістю прокурора. Більше того, він уважає, що обвинувача варто притягнути не лише до дисциплінарної відповідальності, а й до кримінальної.

Проте, схоже, слова прокурора здалися для ВРП більш переконливими, тож члени Ради вирішили не притягувати його до відповідальності, а провадження закрити. Прокурор відбувся тільки легким переляком. Фактично у виграші зостався тільки підозрюваний, який не поніс відповідальності та залишився з квартирою.