Закон і Бізнес


Свое кресло к телу ближе

В ВККС не торопятся исполнять решение CСУ относительно ускорения квалифоценивания


№23 (1425) 15.06—21.06.2019
ОРЕСТ ГАМСКИЙ
3197

Количество судей, способных осуществлять полномочия, постоянно уменьшается. Вместо этого орган, отвечающий за проведение оценивания, занимается другими вопросами. Несмотря на рекомендации Совета судей.


Рекомендації — поза увагою

Такі невтішні висновки озвучила суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ірина Курбатова під час засідання міжрегіональної робочої групи РСУ. Нагадаємо, що такий орган було створено за пропозиціями делегатів XVI з’їзду суддів. Він має сприяти у закріпленні позитивного досвіду і виявленні складних питань в організації роботи суддів.

Як зазначив голова РСУ Олег Ткачук, доповідачка була вибрана не випадково. «По-перше, вона є суддею суду першої інстанції, адже саме перша інстанція зараз найбільше страждає від нестачі суддів. По-друге, саме судді, які працюють «у полі», розуміють, наскільки важливим є забезпечення доступу громадян до правосуддя на ділі, а не на словах, тому вона зголосилася узагальнити коло проблем з кадровими призначеннями у суддівській спільноті. До всього ж тепер, після такого узагальнення, ніхто з колег не скаже, що врегулюванням питання займаються ті, хто на собі не відчуває всіх труднощів», — пояснив колегам О.Ткачук.

А те, що такі труднощі не вигадані, стало зрозуміло із доповіді І.Курбатової. Вона повідомила, що рішення РСУ від 19.04.2019 №18 не виконується, і це при тому, що рада неодноразово звертала увагу на критичну ситуацію із кадровим забезпеченням судів та затягнутим процесом кваліфікаційного оцінювання.

Згідно із цим рішенням першочергово оцінювання мали пройти відповідно до зміненого графіка судді, повноваження яких припинились, які працюють у судах з кадровим дефіцитом 50% та більше, а також у судах, що не можуть сформувати колегію з розгляду кримінальних проваджень.

Крім того, Вища кваліфікаційна комісія суддів мала у найкоротші терміни провести співбесіди із суддями, повноваження яких припинились та які очікують виклику на співбесіду понад 6 місяців. До категорії «першочерговиків» були віднесені також судді, повноваження яких закінчилися та які працюють у судах, що не здійснюють правосуддя.

За статистикою, за 3 роки, що триває кваліфоцінювання, тільки 2701 суддя успішно пройшов його, а щодо 2586 ця процедура ще триває. Водночас за цей період понад 2000 суддів були звільнені з посад.

І.Курбатова також зазначила, що в системі стрімко зростає кількість установ, де неукомплектованість штату суддями становить від 50 до 90%. Вона навела приклад Дубенського районного суду Рівненської області. Із 7 суддів за штатом нині там здійснює повноваження тільки один. Водночас там є суддя без повноважень — Олександра Жуковська, яка очікує виклику на співбесіду. І саме такі суди, з дефіцитом суддів 50—90%, було визнано пріоритетними у рішенні РСУ №18.

Що стосується суддів-«п’ятирічок», то серед них є такі, які чекають на виклик на співбесіду понад 2 роки, а «рекордсмени» — всі 4!

Що заважає комісії?

Зрозуміло, що левова частка відповідальності за таку ситуацію у судовій системі лежить на авторах та провідниках реформи, які банально не зважили на фізичну неспроможність реалізувати задумане перетрушування усіх судів у стислі строки. Це було очевидно вже за підсумками першого добору до Верховного Суду, який замість запланованих 5 місяців тривав майже удвічі довше. Але у ВККС мають й інші «виправдання», крім, власне, визнання своєї провини за ситуацію, що склалася.

Так, член комісії Валентина Устименко зазначила, що проблему установ, які фактично припинили роботу, суддями-«п’ятирічками» не подолати, тут треба звертатися до добору і вирішувати питання комплексно. Процедура відрядження теж не допомагає, бо потрібна згода судді. Але те, що заважає комісії оголосити конкурс на зайняття вакансій у цих судах, не пояснила.

Також В.Устименко зауважила, що «графік квліфоцінювання був орієнтовний, у ньому передбачалося до жовтня 2019 року завершити процедуру оцінювання взагалі». «На жаль, зараз цей графік загальмовано на два місяці. Сталося це через перешкоди, що не залежать від роботи комісії: несанкціоновані акції протесту громадськості, які блокували її роботу, та рішення суддів, які прийняли ухвали про зупинення повноважень окремих членів комісії», — пояснила В.Устименко. Тому, за її словами, якщо завершити оцінювання суддів раніше планувалося у жовтні, то тепер цей графік зміщується щонайменше до кінця року.

Але винен знову хтось «зі сторони», наприклад Окружний адміністративний суд м.Києва, бо прийняв до провадження кілька скарг щодо неповноважності окремих членів ВККС, включаючи В.Устименко, та виніс ухвали про забезпечення позовів. За її словами, цими ухвалами фактично вирішено спір по суті.

Водночас вона не пояснила, чому принаймні троє її колег ігнорують рішення суб’єктів призначення і не вивільняють місця для нових членів ВККС. Також не дорікнула суддям Касаційного адміністративного суду, котрі спромоглися ухвалою про забезпечення позову вирішити спір щодо строку повноважень членів ВККС, якого взагалі немає в їхньому провадженні (див. «ЗіБ» №22).

Мотивація до виправлення

Попри те що комісія також доклала руку до того стану, в якому сьогодні опинилася вітчизняна Феміда, В.Устименко тепер розраховує на підтримку з боку суддівської спільноти. «Ми не те що підтримуємо, ми намагаємося мотивувати комісію, щоб це оцінювання відбулося у ті строки, про які ми говорили. Не можна миритися із ситуацією, коли ми говоримо про забезпечення доступу громадян до правосуддя, а кількість непрацюючих суддів зростає разом з їхнім дефіцитом у судах першої інстанції», — наголосив О.Ткачук.

У підсумку було вирішено на наступному засіданні ради обговорити додаткові заходи для прискорення кваліфоцінювання, переведення суддів до новоутворених судів та заповнення у них вакантних посад.

Та чи прислухаються в комісії до цих рекомендацій, якщо для половини її членів захист посад, схоже, переважає нагальність усіх інших проблем у судовій системі? Можливо, було б простіше призначити позачерговий з’їзд суддів та провести ротацію у складі комісії, вивільнивши тих, для кого виконання рішень органів суддівського самоврядування виявилося надто обтяжливою та нездійсненною місією. Бо добре відомо, що той, хто хоче щось зробити, шукає шляхи, а не відмовки.

ПРЯМА МОВА

Ірина КУРБАТОВА,
суддя Вінницького міського суду Вінницької області:

— Аналіз тих засідань комісії, які відбулися протягом квітня — травня і на початку червня, свідчить, що рішення РСУ не виконуються. Так, у вказаному рішенні було окреслено певні пріоритети, передусім це стосувалося оцінювання суддів із судів, які не працюють. Вам відомо, що таких судів в Україні 11, у 8 з них є лише один суддя, і той без повноважень. Усі вони очікують виклику на співбесіди, але їх не запрошують, хоча проведення співбесід з указаними суддями з подальшими рекомендаціями на призначення може відновити найближчим часом роботу саме цих 8 судів.

Нам конче потрібно виокремити проблемні суди і допомогти комісії з плануванням співбесід. Бо, як не прикро таке констатувати, на співбесіди впродовж останніх трьох місяців викликано 8 суддів без повноважень, з проблемних судів був тільки один. Переважно комісія на співбесіду запрошує суддів господарських та адміністративних судів, які мають повноваження, і жодна з таких установ не потерпає від кадрового дефіциту.