Закон і Бізнес


Меньше 25 не собираться!

Групповой иск станет «оружием массовой защиты» граждан и помощью для судей


Груповий позов дасть змогу громадянам значно ефективніше відстоювати свої інтереси, ніж мітинги чи акції протестів.

№23 (1425) 15.06—21.06.2019
Татьяна РОМАНЧЕНКО, старший юрист ЮФ Evris; Михаил КОСТРОМА, младший юрист ЮФ Evris
1960

За рубежом институт групповых исков действует давно и достаточно эффективно. Насколько востребованным является такое нововведение для нашей страны? Не станут ли групповые иски инструментом для недобросовестной конкуренции?


Постраждалі з однакових підстав

Сьогодні трапляються непоодинокі випадки, коли порушуються права, однотипні за своєю природою. При цьому коло фізичних осіб, права яких порушено, є досить значним, але особи звертаються до суду кожен зі своїм позовом. У таких справах спір стосується однакових підстав, висуваються однакові за своєю природою вимоги, тому їх цілком доречно об’єднати в категорію «групові позови».

Так, у Верховній Раді зареєстрований проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо групових позовів про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище» (№10292), яким запропоновано запровадити у цивільному процесі інститут групового позову для споживачів.

Документ передбачає внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, а також до законів «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист прав споживачів», «Про судовий збір», «Про громадські об’єднання» та «Про виконавче провадження».

Так, пропонується запровадити процесуально-правові механізми розгляду групових позовів у рамках цивільного судочинства України. Це мотивовано тим, що навіть після істотного оновлення ЦПК у 2017 році залишається невирішеним питання щодо встановлення особливого порядку розгляду справ, які стосуються захисту прав і законних інтересів численних груп осіб, а не лише окремих осіб.

Отже, можна стверджувати, що чинний ЦПК не відповідає сучасним реаліям і не містить норм щодо розгляду позовів у разі заподіяння моральної та матеріальної шкоди групам громадян у випадку масового порушення прав споживачів недобросовісним виробником товарів чи надавачем послуг.

Як зазначено в пояснювальній записці, інститут групового (колективного, масового, представницького тощо) позову містить значний соціально-політичний потенціал. Він дає змогу громадськості через застосування інструментів судового позову контролювати екологічно небезпечні підприємства, а також якість товарів і послуг.

Автори проекту ставили за мету визначити основні засади судового розгляду групових позовів за правилами ЦПК як ефективного інструменту захисту прав груп осіб, які постраждали від одного правопорушення, вчиненого одним чи кількома суб’єктами.

В інтересах громадськості та… суддів

Доволі очевидним є той факт, що такий закон необхідний, і зумовлено це кількома чинниками.

Чимало судів першої інстанції мають обмежений за кількістю суддівський штат і тому неспроможні розглядати справи в розумні строки у разі звернення великої кількості осіб з окремими позовними заявами щодо тотожних правовідносин. У свою чергу, законодавче закріплення інституту групового позову допоможе оптимізувати навантаження на суди.

Нині ЦПК чітко не регламентує як механізму доступу до правосуддя для організованої громадськості (наприклад громадських організацій у сфері захисту прав споживачів), так і право ініціативних громадян захищати групові інтереси без створення ГО.

Запровадження інституту групового позову в цивільному процесі забезпечуватиме своєрідний громадський контроль, а підприємства та установи, які завдали своїми діями шкоди цілим групам осіб, не зможуть уникати майнової відповідальності за свої протиправні діяння.

Прийняття такого закону істотно наблизить законодавство України до правових систем таких країн Європейського Союзу, як Швеція, Португалія, Іспанія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Франція, в яких інститут групового (колективного) та представницького позову вже успішно застосовується протягом тривалого часу. Таким чином, вітчизняна правова система наблизиться до світових тенденцій розвитку правосуддя та імплементує вдалу судову практику у своє правове поле.

Ініціатори та додаткові вимоги

Загалом груповий позов можна визначити як звернення до суду з позовом зі спільними предметом і підставами значної кількості осіб (за проектом — не менше  25 фізосіб). Такий вид позову може стосуватися захисту прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище і містити вимоги до одного або кількох відповідачів про припинення дії, що порушує право, про компенсацію майнової та моральної шкоди.

За проектом, фізична особа (позивач-ініціатор) або громадська організація мають право звернутися до суду з позовом про захист прав та інтересів групи осіб без їхньої участі в розгляді справи (груповий позов).

Для того щоб позов вважався груповим, необхідно виконати такі умови:

• до позову позивача-ініціатора приєдналося не менш як 25 фізосіб з однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи кількох відповідачів;

• громадська організація у випадках, установлених законом, звернулася з позовом, до якого приєдналося не менш як 25 фізосіб, які є її членами, з однотипними вимогами, що базуються на аналогічних підставах, до одного чи кількох відповідачів.

Проект передбачає чіткі вимоги до такого позову. Зокрема, це наявність клопотання позивача-ініціатора або громадської організації про розгляд справи, яке подається у письмовій формі одночасно з позовною заявою або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду всієї справи, а не певної частини позовних вимог.

Позивач-ініціатор може подавати груповий позов з можливістю додаткового приєднання до нього осіб, які відносяться до групи й права та законні інтереси яких захищаються позовом (відкритий груповий позов), або без такої можливості.

Позивач-ініціатор без довіреності представляє інтереси учасників групи на підставі заяв фізичних осіб про приєднання (про додаткове приєднання) до групового позову або рішення більшості учасників групи, яке оформлюється протоколом зборів і подається до суду за підписами тих, хто проголосував за таке рішення.

Проект визначає особливості всіх стадій судового процесу за груповими позовами, починаючи з відкриття провадження і закінчуючи винесенням рішення у справі.

Таким чином, з огляду на те, що нині в українському правовому полі немає адекватної регламентації групових позовів, можна стверджувати, що запропонований процес є досить вдалим.

Імовірність зловживань

Проте не слід забувати про ймовірність зловживання таким нововведенням. І хоча цей інститут спрямований на допомогу споживачам та їхній захист, висловлюються думки стосовно можливості його використання з метою недобросовісної конкуренції.

Антимонопольний комітет України визнає недобросовісною конкуренцією нечесні дії підприємця, спрямовані на усунення чи обмеження конкуренції на ринку через використання чужої ділової репутації, створення перешкод конкуренту та досягнення неправомірних переваг, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Таким чином, групові позови можуть нашкодити діловій репутації конкурентів і створити для них перепони у веденні бізнесу або навіть призвести до збитків. З огляду на звіти АМК і відповідну статистику щодо порушень антимонопольного законодавства не виключено, що деякі недоброчесні суб’єкти господарювання можуть використовувати такі способи боротьби з конкурентами.

Проте групові позови не можуть стати новим інструментом для недобросовісної конкуренції. Адже сам механізм псевдозахисту порушених прав у судовому порядку не є новим, а методи боротьби з ним давно відомі.

Отже, запровадження в Україні інституту групового позову видається досить вдалою ідеєю. Це дасть змогу систематизувати, впорядкувати й спростити розгляд справ певної категорії, зокрема тих, що стосуються захисту прав споживачів.