Закон і Бізнес


Один в адвокатуре не воин

Сможет ли единый кодекс этики изменить стандарты украинского правосудия?


№20 (1422) 25.05—31.05.2019
ТАМАРА ВОЛИНА
4868

Юридическая профессия в развитых странах мира позиционируется как единое целое. В Украине же разделение юристов негативно отображается на интересах лиц, втянутых в орбиту судопроизводства. Станет ли единственный кодекс этики шагом к профессиональному объединению?


Розвиток адвокатури потребує кардинальних змін, які мають відбуватися відповідно до світових стандартів. Про це українські та іноземні правники подискутували під час круглого столу з питань регулювання правничої професії та етики, організованого Асоціацією правників України.

На думку юристів, ще кілька років тому подібна тема була б неактуальною. Але сьогодні ситуація стала іншою. Процес, який був запущений з обговоренням законопроекту №9055, продемонстрував, що адвокатура може об’єднуватися.

Подібне піднесення, на думку учасників круглого столу, проілюструвало, що українські адвокати готові до протистояння новим викликам, з якими їм доведеться стикнутись у найближчому майбутньому. Серед них: нерозуміння суспільством ролі адвоката в судовому процесі та ототожнення з клієнтом; дисбаланс прав та гарантій усіх учасників процесу, зокрема сторони захисту та сторони обвинувачення; відстороненість адвокатів від питань самоврядування; низький професійний та етичний рівень окремих правників.

Велику роль у цьому має відіграти Національна асоціація адвокатів України. Зокрема, актуальною стане проблематика встановлення етичних стандартів. Так, уже сьогодні правнича спільнота активно обговорює можливість їх уніфікації в єдиному етичному кодексі для адвокатів, суддів та прокурорів.

Не виключено, що створення цього документа стане першим кроком до об’єднання правничої професії під егідою єдиної асоціації на кшталт American Bar Association у США. Без такого об’єднання, вважають окремі експерти, прийняття кодексу не матиме сенсу.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Вже деякий час у правничій спільноті обговорюють ідею створення єдиного кодексу етики для представників усіх ланок правової системи. Як ви оцінюєте подібну перспективу?

Дмитро ОСТАПЕНКО,
адвокат, радник АО «Кролевецький та партнери»:

— До ідеї я ставлюся позитивно. Вважаю, що існує так званий трикутник правничої професії, в який повинні входити судді, адвокати та прокурори. Якщо не буде бодай однієї сторони цього трикутника, судова система не працюватиме. Тому, якщо ми перебуваємо у цьому трикутнику, цілком логічним є те, що етичні норми мають бути єдиними для всіх. Тим паче що те, над чим ми працюємо, також є єдиним. Ми працюємо над людськими долями і над шляхами розв’язання людських проблем і життєвих ситуацій. Тому кожен правник, дотичний до людських доль, має відповідати надзвичайно високим стандартам.

Реалізація цієї ідеї є цілком реалістичною. Я чув від колег, що вона (ідея) отримала схвальні відгуки від Ради суддів. Адвокати, наскільки мені відомо, є її ініціаторами. А прокуратура не висловлювалася проти.

Мар’ян МАРТИНЮК,
старший партнер АО «Moris Group», адвокат:

— Судовий процес — це високоінтелектуальний двобій. Тож думка про наявність єдиного кодексу етики, дія якого поширюватиметься на всіх правників, є цілком слушною.

Що стосується зацікавленості в такому кодексі інших учасників процесу, крім адвокатів, то треба запитати в них. В європейських країнах адвокати вже налаштувалися на клієнтоцентричність. Однак їхнім основним завданням має бути допомога саме суду в справедливому та неупередженому вирішенні питання, що стосується їхнього клієнта. І, якщо всі учасники процесу гратимуть за єдиними правилами, де однією з безумовних істин є дотримання законів та верховенство права, а іншою — етична поведінка, вважаю, всі будуть у виграші.

Ігор ГОЛОВАНЬ,
керуючий партнер АО «Головань і партнери»:

— Спочатку варто говорити про об’єднання професії. На відміну від європейських країн, в Україні адвокати, прокурори та судді існують окремо одне від одного, мають окрему освіту, окремі вимоги доступу до професії та окремі кваліфікаційні та дисциплінарні органи. Тобто, перш ніж приймати єдиний етичний кодекс, варто створити єдину систему правничих іспитів. Щоб особа, яка склала такий іспит, мала змогу працювати нотаріусом, адвокатом, прокурором, суддею.

Адже навіть при моєму ставленні до чиновників, у тому числі прокуратури, позиція окремих колег щодо недопуску колишніх прокурорів до адвокатських лав мене бентежить. В усьому світі є звичним явищем багаторазовий перехід фахівця з адвокатів у прокурори і навпаки. Там це розцінюється як банальна зміна клієнта. В Україні ж відмежування правничих професій, на мою думку, має штучну природу.