Как защитить свое имущество

Судебное решение не порождает права собственности, а лишь подтверждает имеющееся, приобретенное ранее на законных основаниях. Такое заключение сделал Кассационный хозяйственный суд в составе Верховного Суда в обзоре по судебной практики рассмотрения Кассационным хозяйственным судом в составе Верховного Суда дел по спорам о праве собственности, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

Огляд

судової практики розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справ у спорах щодо права власності  

(1.01.2018—1.11.2018) 

Провідну роль у сфері захисту права власності відіграє судовий захист. Спори щодо права власності досить поширені в судовій практиці та особливо у господарському судочинстві. Проте наявність складних питань регулювання відносин власності може призвести до неоднакового правозастосування.

Із метою узагальнення сформованих, усталених правових позицій здійснено огляд деяких нормативно-правових актів, що регулюють відповідні правовідносини, проаналізовано статистичні дані, отримані з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», досліджено практику розгляду Касаційним господарським судом спорів, пов’язаних із захистом права власності, за період із 1.01.2018 до 1.11.2018, а також опрацьовано окремі позиції Великої палати ВС і Касаційного цивільного суду щодо застосування правових норм інституту власності.

І. Нормативно-правове регулювання

За змістом ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави в їхні права…

Згідно зі стст.13, 41 Конституції держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Крім того, в Україні відносини, пов’язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються Цивільним і Господарським кодексами.

Згідно з ч.1 ст.316 Цивільного кодексу правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 цього кодексу визначено зміст права власності, який полягає в тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

До регламентованих ЦК способів захисту права власності належать:

— визнання права власності (ст.392);

— витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі від добросовісного набувача (стст.387, 388);

— усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст.391);

— заборона вчинення дій, які порушують право власності, або вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст.386);

— визнання незаконним правового акта, що порушує права власника (ст.393);

— зобов’язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно (стст.1212, 1213) та інші.

Водночас правовий режим майна суб’єктів господарювання встановлено ст.133 Господарського кодексу, в якій, зокрема, визначено, що основу цього режиму становлять право власності та інші речові права — право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених ЦК. Майно суб’єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

За змістом ст.134 ГК, правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим кодексом і законом.

Норми, які застосовуються судами при вирішенні спорів, пов’язаних із захистом права власності, наведено і в законах «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» тощо.

У законі «Про виконавче провадження», наприклад, визначено ще один спосіб захисту права власності, який полягає в тому, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст.59).

У контексті господарської юрисдикції також необхідно наголосити, що з урахуванням положень п.6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, у тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи — підприємці <…>. 

С полным текстом можно ознакомиться тут.