Закон і Бізнес


Сообщения из прошлого

ВСП отреагировал на 10 сообщений о давлении, самые давние из них поступили в 2017 году


ВРП наостанок вирішила ліквідувати хвости й розглянула повідомлення про втручання, які судді надіслали ще у 2017 році.

№17-18 (1419-1420) 09.05—17.05.2019
Марта ЛИТЭЧКО
4340

Лучше поздно, чем никогда, подумали в Высшем совете правосудия и решили защитить от давления судей, обратившихся за помощью 2 года назад. Ведь следующее заседание органа судейского управления состоится уже в обновленном составе.


Ніколи не пізно

У липні 2017 року до Ради звернулися працівники Ірпінського міського суду Київської області. На той час вони розглядали цивільні справи за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, яку уособлював Кабінет Міністрів, про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. Троє суддів загалом слухали 132 справи, які стосувалися землі.

Законники розглянули 31 з них і відмовили в задоволенні позовів. Однак прокурори не збиралися здаватись, і проти суддів, які не повернули в державну власність ділянки, відкрили кримінальні провадження. В останній день травня повідомлення про це надіслали до суду.

Підставою стало звернення депутата до Генерального прокурора. Саме поведінка народного обранця обурила володарів мантій. Вони побачили в цьому тиск, спроби вплинути на рішення та керувати справедливістю. Крім ВРП, законники звернулися до Генпрокуратури, і за їхнім зверненням відкрили кримінальне провадження.

Не пройшло і двох років, як колегіальний орган також відреагував — звернувся до ГПУ щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину в провадженні за повідомленням 5 суддів Ірпінського міського суду про тиск.

Ще одне повідомлення 1,5 року тому отримали від Ірини Желтобрюх, яка на той час працювала в Київському апеляційному адміністративному суді. У вересні 2017 року до неї надійшло кілька повідомлень у соціальних мережах. Анонім погрожував знайти й поширити про неї компрометаційну інформацію, якщо вона відмовиться вплинути на колегу, щоб та «належно» поводилася.

До повідомлення додали файл на 73 сторінки, в якому вказано персональні дані судді, її дітей, паспортні дані, ідентифікаційні номери, адреси фактичного проживання та реєстрації. З’ясувалося, що невідомий знає, в яких навчальних закладах учаться її діти, де живуть батьки. Загадковий дописувач правильно зазначив мобільні телефони та електронні адреси. Проте й це ще не все. У доданому файлі містилась особиста переписка в соцмережах та електронне листування законниці.

І.Желтобрюх обговорила ситуацію з колегами, і виявилося, що суддя Людмила Бєлова отримала аналогічний лист. Вони проаналізували справи, які розглядають, і знайшли єдину, яка їх пов’язує. Це позов товариства до нотаріусів про визнання протиправними дій та скасування рішень. Справа перебувала на розгляді в Л.Бєлової. Незабаром мало відбутися наступне судове засідання.

Законниці звернулися до ВРП, Генпрокурора та Ради суддів, вимагаючи забезпечити їм незалежність та об’єктивність у прийнятті рішень, а порушника знайти й покарати.

Хоча жінки не мають прямих доказів, що анонім якось причетний до провадження за позовом підприємства, але вважають, що в ході перевірки це можна було б установити. Кожному адресату законниці надіслали додаток на 5 аркушах і попросили вжити заходів, щоб надалі подібного в їхньому житті не траплялося.

Рада через півтора року вирішила змусити ГПУ відзвітувати про вжиті заходи реагування.

Бездіяльні прокурори

ВРП розглянула повідомлення річної давності від Віталія Радченка з Галицького районного суду м.Львова. Ідеться про те, що в його провадженні як слідчого судді перебувало клопотання про арешт майна. Перед цим він уже своїми ухвалами дозволив проводити слідчі дії в цій справі та обрав запобіжний захід підозрюваному. Проте сторона обвинувачення вирішила не чекати арешту майна, а діяти.

Одного січневого ранку до кабінету В.Радченка зайшла група громадських активістів, які відрекомендувались учасниками АТО. Вони вимагали звіту про законність ухвалених перед цим рішень, заявили, що з нетерпінням чекають відводу законника в цій справі, а також обматюкали чоловіка та пригрозили розправою. Суддя піддався тиску й заявив самовідвід, але на поведінку хуліганів поскаржився до Генеральної прокуратури та ВРП.

ГПУ переслала лист до Прокуратури Львівської області, а та у свою чергу зареєструвала звернення в журналі єдиного обліку про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. На тому й зупинилися. Прокурори дійшли висновку, що перевірку слід припинити, оскільки жодних підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає.

Однак ВРП побачила в поведінці активістів ознаки правопорушення, відповідальність за яке передбачено в ч.1 ст.376 Кримінального кодексу. Працівники Генпрокуратури, на думку членів Ради, також порушили вимоги ст.214 КПК, переадресувавши лист замість того, щоб відкрити провадження. Тож члени ВРП вирішили виправити ситуацію та звернутися до Генпрокурора, щоб виявити посадових осіб, які допустили бездіяльність, не відкривши провадження проти активістів.

Скандальні справи

Історія про те, як суддя Олексій Пустовіт провів оборудку з державним житлом, облетіла всі ЗМІ. Свого часу чоловік заявив, що не має де жити, бо посварився з дружиною, і йому надали квартиру. Він її приватизував, продав, а сім’я возз’єдналася. Про це телеканали робили сюжети, писали газети. Також історію свого часу висвітлював і наш тижневик.

Сам законник уважає себе жертвою та не раз скаржився до ВРП з вимогою захистити його від тиску. Адже на нього тиснули не лише журналісти, після кількох репортажів про отримання неправомірної вигоди спалили автомобіль служителя Феміди. Це сталося просто під вікнами будинку, серед інших машин. У той час дружина судді та діти були в помешканні та з вікон дивились, як горить їхнє майно.

О.Пустовіт стверджує, що дії хуліганів спрямовані не лише на знищення його майна та завдавання йому кривди, а й проти всієї судової влади задля тиску та втручання в здійснення правосуддя. На його думку, цькування з боку ЗМІ та підпалений автомобіль слід сприймати в комплексі. Таким чином злочинці дають зрозуміти, яка доля чекає суддю, який постановив рішення не на користь певних осіб.

Між іншим, напередодні інциденту в соцмережах, у коментарях до компрометуючих суддю матеріалів, йому погрожували розправою. Там закликали його спалити разом з авто, вбити, а також до інших бридких речей.

О.Пустовіт звертався до Ради у 2017 році, однак не отримав належної відповіді. Зате Генпрокуратура відкрила справи. На початку 2019 року суддя ще раз звернувся до колегіального органу. І той нарешті відреагував. ВРП потурбувала ГПУ, щоб одержати інформацію про розслідування злочину в провадженнях за фактами умисного підпалу автомобіля, надсилання повідомлень із погрозами насильством та знищення майна. А також закликала прокурорів дотримуватися гарантій незалежності суддів та авторитету правосуддя під час здійснення досудового розслідування за фактом кримінальних правопорушень, в яких фігурує О.Пустовіт (ч.4 ст.358 та ч.2 ст.190 КК).

Скандальні історії про суддів, які вскочили в халепу, потураючи водіям, котрі кермували напідпитку, змусив уважніше придивлятися до потенційних хабародавців. Півроку тому до ВРП звернулася Тетяна Грузман з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, яка боялася, що їй дадуть на лапу.

До законниці потрапив протокол на водія, котрий був у нетверезому стані. Оскільки протягом року багато суддів попалося на хабарах за залагодження таких проблем, то й Т.Грузман відчула, що в цьому протоколі є певна небезпека. За день до розгляду справи вона повідомила Раду, що їй збираються дати гроші. На думку судді, операцію організували працівники управління боротьби з економічними злочинами, тож попросила захистити її від правопорушення, яке хочуть щодо неї вчинити.

Незважаючи на те що минуло вже півроку з часу, коли лиходії планували підкупити суддю, ВРП звернулася до ГПУ з вимогою розслідувати правопорушення, відповідальність за які передбачено в стст.369 та 370 Кримінального кодексу.

Отак Рада завершила останнє своє засідання в старому складі. З травня будуть нові люди та свіжі справи. І, напевне, новим членам колегіального органу варто не відкладати інформацію про втручання та тиск на суддів у довгу шухляду. Адже авторитет судової системи залежить не від кількості притягнутих до дисциплінарної відповідальності служителів Феміди, а від того, скількох представників третьої гілки влади захистили.