Закон і Бізнес


Председатель наблюдательного совета ААУ Ольга Дмитриева:

«Украина добилась безвиза для граждан, но мы до сих пор не имеем безвиза для украинских компаний»


Ольга Дмитриева: «Украина добилась безвиза для граждан, но мы до сих пор не имеем безвиза для украинских компаний»

№16 (1418) 27.04—08.05.2109
ЕКАТЕРИНА БЕЛЯЕВА
4689

Украинская экономика находится на этапе становления. Государство очень нуждается в инвестициях, но законодательная нестабильность отпугивает потенциальных инвесторов. Попытки власть имущих открыть путь в Европу завершились тем, что путь действительно открылся, но не для всех. О том, как при таких условиях выживать отечественному бизнесу, где стоит искать партнеров и чем могут помочь советы юристов, рассказала председатель наблюдательного совета Ассоциации адвокатов Украины, управляющий партнер АО «Дмитриева и партнеры» Ольга ДМИТРИЕВА накануне Kyiv Law&Trade Forum.


 «На засіданні правління ААУ було вирішено, що «Формулі успіху» цього року бути»

— ААУ проводить кілька масштабних форумів. Окремі заходи відбуваються 2, 3, а то й 5—6 років поспіль. Як правило, про те, скільки років ініціативі, свідчить число в її назві…

— Так, у нас є форуми, які проходять багато років поспіль. Скажімо, у цьому році ми вдев’яте проводитимемо зимовий форум з кримінального права та процесу. Водночас є й «молоді» заходи, необхідність проведення яких зумовлюється вимогами динамічного розвитку правової, економічної, політичної, суспільної сфер життя. ААУ намагається встигати за новітніми трендами. Наприклад, форум «Київська весна», який добре зарекомендував себе за 7 років проведення, був розширений, доповнений та перетворився на судовий форум.

Аграрний форум, який раніше мав досить вузьку тематику, вже цієї осені охопить актуальну проблематику трейдингу та захисту бізнесу і, відповідно, отримає нову назву «А2B: адвокатура для бізнесу».

Оскільки цей захід планується як надзвичайно масштабний, ми розмірковували над тим, аби провести його замість форуму «Адвокатура — формула успіху». Незважаючи на те що згаданий форум завжди був насиченим і охоплював не лише юридичну проблематику, а й питання побудови та розвитку бізнесу, ми вважали, що він себе вичерпав. Однак отримали величезну кількість звернень від адвокатів, не задоволених таким рішенням. Тож на засіданні правління ААУ було вирішено, що «Формулі успіху» цього року бути.

 «Юристу важливо знати запити та потреби клієнта»

— Kyiv Law&Trade Forum відбувається вперше. Чим обумовлена ідея його проведення? Чим він є унікальним?

— На перший погляд видається, що аналогічних заходів, присвячених валютному регулюванню або роботі іноземних компаній, багато, проте цей форум дійсно є унікальним.

По-перше, він об’єднає фінансистів, банкірів, юристів, бізнес. Він буде не просто виставкою-ярмарком, де бізнес зможе дізнатися про послуги, які може отримати від українських правників, а джерелом фахової інформації про те, як робити власну справу в Україні, як її розвивати та захищати. Цю інформацію надаватимуть професійні юристи.

По-друге, безумовною перевагою цього заходу буде присутність представників бізнесу. Ми багато робимо для того, щоб зацікавити їх. Зокрема, до анонсування та висвітлення події залучаємо ЗМІ, які мають профільну бізнесову спрямованість. Ми переконані, що представництво підприємців забезпечить продуктивний діалог, у ході якого і бізнес, і юристи зможуть озвучити свої очікування одне від одного. Адже як для клієнта важливо розуміти, що він може отримати від юриста, так і юристу необхідно знати запити та потреби клієнта.

По-третє, до участі в Kyiv Law&Trade Forum ми запропонуємо долучитися представникам державних інституцій.

По-четверте, форум охопить найбільш складні, «токсичні» питання щодо діяльності нерезидентів та роботи з нерезидентами в Україні з точки зору українського бізнесу. Йтиметься про розмитнення товарів, розгляд спорів, оподаткування, валютне законодавство, тобто про найбільш гострі моменти, які сьогодні заважають як іноземному бізнесу, так і українському капіталу.

По-п’яте, ми торкатимемося питань виходу українського бізнесу на європейські ринки. Ми хочемо відійти від стереотипу використання нерезидентних компаній. У попередні роки робота з іноземними фірмами асоціювалася з ухилянням від сплати податків. Нині ж використання іноземних компаній є одним з найкращих інструментів виходу на європейський ринок. Адже є проблеми, через які український бізнес переступити не може. Наприклад, окремі мої клієнти стикнулись із необхідністю зареєструвати іноземні компанії тому, що з українськими Європа не бажала вести справи. Більше того, якщо український бізнес хоче отримати якісь фінансові інструменти в Європі, скажімо, кредит, він має заповнювати спеціальну електронну форму, вказавши серед іншого свою країну. Цікаво, що у цій формі в переліку держав України немає. Є графа «країни ЄС». Якщо йдеться не про державу ЄС, комп’ютерна програма не може завершити алгоритм заповнення.

Нині Україна домоглася безвізу для громадян, але ми досі не маємо безвізу для українських компаній.

Тож створення іноземної компанії є дуже дієвим способом інвестування та виходу на інші ринки. Зараз так вчиняють багато українських бізнесменів. Вони працюють в Європі, залишаючись громадянами України та сплачуючи податки до українського державного бюджету.

На Kyiv Law&Trade Forum ми хочемо обговорити, як легально інвестувати в Європу, як захистити свій бізнес та як вести його звідси, аби мати якісь гарантії.

«На вересневому форумі «А2В» ми поговоримо про захист бізнесу»

— Ви озвучили цікаву ідею про створення майданчика для дискусії між юристами ті їхніми клієнтами — представниками бізнесу. Чи будете просувати цю ідею під час інших заходів ААУ?

— Безумовно. Вже на вересневому форумі «А2В» ми поговоримо про захист бізнесу, незалежно від того, в якій галузі він провадить діяльність. Ітиметься про захист авторських прав, нерухомості, корпоративних прав тощо. Відповідно до цього складатиметься програма форуму. Будуть запрошені фахівці вузьких спеціалізацій, які поділяться з присутніми досвідом.

Для ААУ ідея залучення до участі у заходах представників бізнесу не є новою. На минулих податкових форумах ААУ «Tax&Business Talks» частка представників бізнесу становила близько 30%. Їхні здоровий прагматизм та практичні запитання, які вони ставили доповідачам, перетворили форум на живу, цікаву дискусію.

Втім, жвавість, практичність та актуальність інформації завжди були відмінними рисами заходів ААУ, що робить їх цікавими для учасників.

— А яка готовність бізнесу брати участь у подібних заходах?

— Важко сказати. Нині український бізнес великі форуми асоціює з ярмарками юридичних послуг, а не з джерелом актуальної інформації. Окремі компанії воліють забезпечувати свою участь через юристів-інхаусів, економістів, бухгалтерів. Вважаю такий підхід не зовсім правильним. Адже в бізнесовому середовищі відбуваються динамічні зміни, що впливають на рішення, що приймають власники компаній. А якщо власник не має необхідного обсягу інформації, прийняти виважене рішення складно.

Разом з тим вважаю, що ситуація незабаром зміниться. Уже сьогодні український бізнес стає більш активним в інформаційному полі. У нього немає іншого виходу. Не останню роль у цьому відіграють бізнесові ЗМІ, які розуміють, що ділову спільноту у державі потрібно вирощувати.

У свою чергу представники іноземних компаній із задоволенням відвідують подібні заходи. Вони зацікавлені в тому, аби отримати важливу для себе інформацію.

Думаю, що на Kyiv Law&Trade Forum буде багато представників іноземного бізнесу.

«Доки триватиме війна, жодні зусилля реформаторів не принесуть бажаного результату»

— Чи багато в Україні представників іноземного бізнесу? Ще на початку проведення реформ їхні натхненники проголошували одним з пріоритетів залучення іноземних інвестицій в національну економіку.

— Мені видається, що було б доцільніше спрямовувати реформи на розвиток українського бізнесу та економіки. Що ж стосується залучення іноземного капіталу, то важко відстежити причинно-наслідкові зв’язки між цим процесом та реформами. Однак вважаю, що складність і невизначеність, які панують у тій же судовій системі, є перепонами для іноземного бізнесу. Втім, зміни лише в одній царині не дадуть дієвого результату. Зміни повинні бути комплексними. В Україні дуже довго залишається незмінним один фактор — триває війна. Тому багато іноземних компаній, яким була б цікава Україна, просто не можуть сюди прийти: їхні внутрішні протоколи забороняють провадити діяльність на території країни, втягнутої у воєнний конфлікт. Доки триватиме війна, жодні зусилля реформаторів не принесуть бажаного результату.

— А що в Україні може привабити іноземний бізнес?

— Для бізнесу, який звик працювати на перспективу, в Україні був би цікавим відкритий ринок землі. Такий бізнес може привабити те, що у нас досить високий відсоток освіченого населення і відносно низька ціна робочої сили. За ті кошти, які бізнес платить одному спеціалісту у країнах ЄС, в Україні погодяться працювати кілька фахівців.

Безумовно, може бути цікавим ринок нерухомості. Якщо в європейських державах важко звести щось нове — вся територія щільно забудована, то в Україні такої проблеми немає. У нас досить багато об’єктів для інвестицій: непрацююча промисловість, сільське господарство, що розвивається, але повільно. Звісно, можливість вкласти кошти у бізнес і потроху його розвивати приваблива. Зараз український ринок занепав, тож у бізнесу є можливість робити покупки за досить непоганими цінами.

«Є багато «але», які утримують іноземних підприємців від довгострокових інвестицій»

— А які проекти — довго- чи короткострокові більше цікавлять іноземний бізнес?

— Я не можу аналізувати тенденції по всій країні. Однак на прикладі своїх клієнтів бачу, що більш цікавими є довгострокові проекти. Разом з тим розумію, що, хоча іноземні підприємці зацікавлені у перевагах, які вони можуть дістати в Україні, є багато «але», які утримують їх від довгострокових інвестицій в економіку нашої держави. Прикметно, що ці «але» полягають не стільки у розмірах податків чи законодавчих прогалинах — до цього можна звикнути, скільки у постійних змінах. Як правило, іноземний бізнес цікавлять довгострокові перспективи — 10 років і більше. Іноземні інвестори планують розвиток підприємництва. І, звісно ж, плануючи, вони прагнуть прогнозованості. А якщо податкові правила змінюються кожні 2—3 роки, це говорить про те, що можна інвестувати лише на цей період. Непостійність законодавства є причиною переваги короткострокових інвестицій: інвестор приходить на півроку — рік, швидко заробляє, забирає кошти та йде. В іншому випадку він ризикує 31 грудня отримати нові умови ведення бізнесу вже з наступної доби, на які він не розраховував.

Це не означає, що законодавство не може змінюватися. Це відбувається і в інших європейських країнах. Однак це переважно зміни у бік покращення статусу платника податків, а не його погіршення. Всі новації супроводжуються тривалим строком для адаптації бізнесу, адже посадовці розуміють, що будь-які перелаштування для бізнесу означають збитки.

Більше того, розвинуті європейські держави дотримуються принципу, що у тяжкі для країни часи податки не збільшуються, а знижуються. Наприклад, один з моїх англійських колег нещодавно розповів, що у Великій Британії обговорюється зниження ставки оподаткування з 20 до 10%. Такий крок обумовлений процедурою брекзиту, яка невдовзі може розпочатись і неодмінно позначиться на економіці.

Тобто панує зовсім інша філософія підходів до бізнесу.

Про це також хотілося б поговорити на Kyiv Law&Trade Forum, оскільки нам потрібно переймати європейський досвід і робити економіку стабільнішою. Неможливо постійно перебувати у процесі турбулентності.

— Як часто іноземний бізнес звертається до українського арбітражу при Торгово-промисловій палаті? Чи закордонні інвестори воліють залучати більш знані арбітражі?

— При супроводі зовнішньоекономічних угод я жодного разу не бачила, щоб іноземні партнери погодилися на розгляд спору в українському арбітражі за українськими законами. Це може бути англійський або навіть кіпрський арбітраж. Але не український. На жаль, українська судова система себе дискредитувала й іноземці не бачать перспективи захисту своїх прав в українських судах. Але проблема не тільки в цьому. Я не маю на увазі корупційні прояви чи інші порушення. Я кажу про те, що неможливо їздити на авто, в якому щороку змінюють колеса, кермо чи двигун. Я не хочу глибоко аналізувати судові реформи, але, якщо вони відбуваються кожні 3—4 роки, витримати їх надзвичайно складно.

«Злиття — це дієвий спосіб зберегти та підвищити рівень компанії, розширити клієнтську базу та оптимізувати витрати»

— Проте одним з аспектів реформи стало закріплення за адвокатами виключного права на представництво інтересів осіб у судах. Як це позначилося на ринку юридичних послуг? Чи багато компаній захотіли мати у своєму складі юристів з адвокатським свідоцтвом?

— Звісно, зміни відбулися. Ринок стискається, юридичних компаній стає менше. Сьогодні співпраця з великими, широкопрофільними юридичними компаніями, які супроводжують бізнес у всіх напрямах, стає все менш актуальною. Перевага віддається спеціалістам вузького профілю, які в разі необхідності залучаються на аутсорсі.

Що ж стосується юристів-інхаусів, то незалежно від того, чи мають вони адвокатське свідоцтво, вони все частіше стають розпорядниками, до компетенції яких входить вирішення проблем бізнесу в юридичній площині. Якщо інхаус не може розв’язати таку проблему самостійно, він має її окреслити, формалізувати та знайти фахівців для її вирішення.

— Які ви бачите перспективи розвитку економічного та юридичного секторів у найближчому майбутньому?

— Є така думка: що гірше клієнтам, то краще юридичному бізнесу. Сьогодні, на жаль, це твердження не є актуальним. За нормальних обставин юристи займаються вирішенням поточних проблем бізнесу, допомагаючи йому заробляти та розвиватися, ставати більшим і кращим. Однак ми перетнули точку неповернення. Зараз юридичні компанії подекуди собі на збиток допомагають бізнесу хоч якось триматися на плаву. Мова вже не йде про розвиток і зростання, а про те, щоб клієнт хоч якось животів і продовжував звертатися по юридичні послуги. Тож роботи побільшало, а гонорари поменшали. Стало більше метушні, викликаної постійними змінами у законодавстві, до яких бізнес просто не встигає пристосуватися.

Що стосується розвитку юридичного ринку, то він розвиватиметься так само, як і бізнес у державі. Безумовно, він не зможе зростати на фоні занепаду економіки. Зараз часто відбувається злиття юридичних компаній, що підтверджує мою тезу про непрості часи як для юридичного, так і для іншого бізнесу. В таких умовах злиття — це дієвий спосіб зберегти та підвищити рівень компанії, розширити клієнтську базу та оптимізувати витрати.

Втім, я сподіваюсь, що економічна ситуація в Україні стабілізується, український ринок відкриється для європейських інвесторів і це позитивно позначиться на майбутньому юридичного бізнесу.