Закон і Бізнес


5 минут на размышления

КС попытается решить старую дилемму с убытками и вредом


№14 (1416) 13.04—19.04.2019
АННА ЛЫНДИНА
3288

Очевидно, убытки Петру Латюку так и не возместили, поскольку он решил воспользоваться последней шаткой возможностью получить свое — конституционной жалобой. Производство по ней открыли, оставив обсуждение сути дела на закрытую часть пленарного заседания. Хотя пролог к ней достаточно простой — соответствие ст.22 Гражданского кодекса ч.3 ст.152 Конституции.


Достатньо неоднозначною, з точки зору деяких громадян, стала перемога колишнього законника над лізинговою компанією. Договір, за яким він мав придбати в останньої авто, укладався в іноземній валюті, і наступні події добре відомі не лише юристам. На той час чоловік здійснював правосуддя в апеляційній інстанції, а справу щодо визнання недійсною лізингової угоди розглядали колишні колеги з першої. І, що важливо, авто законника вже забрали, бо він начебто не платив за нього внесків.

На подив тих, хто у таких справах безрезультатно намагається отримати хоча б крихти, позивачеві вдалося зобов’язати відповідачів виплатити всю суму та ще й витребувати компенсацію моральної шкоди за обман із придбанням машини.

Втім, на початку поточного року П.Латюк подав конституційну скаргу щодо невідповідності ст.22 ЦК ч.3 ст.152 Конституції. Тобто всі положення норми: презюмоване право на відшкодування для особи, цивільні права якої порушили, визначення, що є збитками, їх передбачене відшкодування у повному розмірі та можливість застосування альтернативного способу відшкодування — на думку автора скарги, не корелюються з Основним Законом. Із цього випливає висновок, що обіцяного першою інстанцією П.Латюк не дочекався.

Зазвичай навіть відкриття провадження за конституційною скаргою дає змогу зрозуміти, чому судді поважної юрисдикції вирішили, що саме цей випадок підлягає дослідженню крізь призму Основного Закону. І хоча всі провадження розглядаються у письмовому порядку, суддя-доповідач розповідає про порушене питання і кроки, вже зроблені для його вирішення.

У «справі Петра Латюка» суддею-доповідачем призначили Олега Первомайського. Він повідомив, що надіслав запити до наукових установ. Відповіді надійшли від Київського університету права ім.В.Корецького та Хмельницького університету управління та права. Утім, на відкритій частині засідання рецензії науковців вирішили не оприлюднювати.

О.Первомайський зазначив, що порушене питання стосується також неоднакового тлумачення ст.22 ЦК у частині визначення збитків та шкоди. І це було не єдине зауваження щодо співвідношення: під час засідання пролунало запитання про узгодженість ст.56 та ст.153 Конституції. Так, у першій указується, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. А друга стверджує, що порядок організації і діяльності Конституційного Суду, процедура розгляду ним справ визначаються законом. Отже, можна дійти висновку, що те, про що просить скаржник, актом про Суд не передбачено, але Конституцією гарантується.

Постає інше питання щодо справедливості та конституційності, яке, мабуть, виходить за межі предмета скарги. Але важко повірити, що у КС приймуть до розгляду скаргу з приводу профільного акта тільки тому, що суди загальної юрисдикції його не застосовують.

Є ще одне підтвердження тому, що механізм ініціювання провадження щодо неконституційності закону або його окремих положень далеко не досконалий. Як, наприклад, згаданий профільний акт, на думку деяких суддів, заважає нормальній роботі КС та його функціонуванню, зокрема при розгляді конституційних скарг. Існує підозра, що поділ на сенати без предметного розподілу спричинить розгляд подібних справ з нуля та призведе до вироблення різних правових підходів, а отже, ухвалення різних рішень. І це зумовить не лише порушення строків розгляду.

За 5 хв. засідання зауважень у суддів не знайшлося, тому заступник Голови КС Олександр Тупицький запропонував перейти до закритої частини.

Отже, у такому флері недосконалостей, недомовленостей та недотлумачення завершилася робота другого сенату КС. Інтрига довкола згаданої скарги зникне тільки після прийняття рішення, тому існуватиме ще довго.

 

ПЕТРО ЛАТЮК,

суб'єкт права на конституційну скаргу:

— У Конституційному Суді я оскаржую недоотриманий, внаслідок прийняття Верховною Радою неконституційного закону, розмір заробітної плати. Оскільки компенсація за несвоєчасну її виплату не може вважатися збитками в розумінні ст.22 ЦК.

Так склалось, що держава, в особі ВР, нового закону  досі не прийняла, у зв’язку з чим суди при вирішення спорів, пов’язаних із заподіянням шкоди законами, що визнані неконституційними,  послуговуються положеннями ст.22 ЦК, причому трактують їх по різному, бо вони не відповідають положенням ст.8 Конституції, стандартам якості, оскільки суперечать такому елементу конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність.

У ч.1 оспорюваної норми зазначено лише про право особи на відшкодування збитків, у ч.2 визначено що є збитками, у ч.3  визначено розміри відшкодування саме збитків, а у ч.4 згадується про шкоду, але не дається визначення що ж це таке. Отже, стаття виписана так, що не є зрозумілим, як поєднуються чи різняться ці два поняття — «збитки» та «шкода».