Закон і Бізнес


Игра в открытые возможности

Получат ли аграрии обещанные 5 млрд государственной поддержки в 2019 году?


Діана Коломійцева, зауважила: якщо нотаріус вимагає зайвих документів від аграрія — звертайтесь до іншого.

№14 (1416) 13.04—19.04.2019
Амина БЕКМИРЗАЕВА
1186

Любое государство в мире понимает необходимость поддержки собственного аграрного бизнеса. Однако похоже на то, что аграрный бизнес в Украине развивается не при поддержке, а вопреки ей.


Аграрний марафон

Доки в кабінетах чиновники звітують про виконання планів, підтримку тваринництва, садівництва та фермерства, вітчизняні аграрії скаржаться на корупційні схеми та заплутані механізми. Про проблеми й перспективи правники говорили з представниками бізнесу та посадовцями. Зібрати всіх за круглим столом удалось Асоціації адвокатів України разом з юридичними компаніями Bossom Group та Femida Legal Association.

Отримання обіцяної підтримки від держави нагадує марафон у лабіринті Мінотавра, скаржаться сільськогосподарські виробники. Навіть якщо ти працюєш відкрито вже багато років, маєш достатній земельний банк і зібрав велику купу документів, немає жодної гарантії стати учасником хоча б однієї з багатьох державних програм. І це, зважаючи на мільярдні вливання в галузь.

Зокрема, у 2019 році згідно з державним бюджетом передбачається підтримати аграріїв за різними напрямами на 5 млрд грн. Ця сума є дещо меншою, ніж торік, зазначила радник із земельних та аграрних проектів ЮК Bossom Group Тамара Саркісова. Такий стан справ передусім пов’язаний з тим, що в минулому році кошти не встигли освоїти в повному обсязі. Усі програми та умови отримання фінансування є у відкритому доступі — на сайті Міністерства аграрної політики. Проте й тут існує ряд нюансів.

По-перше, це  відсутність будь-яких зрозумілих критеріїв щодо отримання державної допомоги. Навіть незважаючи на існування держпрограм щодо погашення відсотків за кредитом, стати учасником такої програми дуже важко. Зокрема, аграрії скаржилися на наявність тіньових схем, однак правники запевняють, що це — міфи. Ґрунтом для них стає відсутність чітких критеріїв, які б допомогли простежити логіку держави в наданні підтримки одним і безапеляційних відмовах іншим.

Невдоволені в СОТ

Можливо, рівень запланованої підтримки й відрізняється від західноєвропейського рівня, але й відсотки за кредитами також. Зокрема, як зазначив представник Нацбанку Мирослав Тарнавський, приблизно половина суттєвих проблем, з якими стикаються спочатку аграрії, а потім і держава, — це значна валютизація економіки. Її рівень, за різними оцінками, сягає від 30 до 60%, що робить ведення бізнесу складнішим і ризикованішим.

Найбільше проблем із залученням коштів мають представники середнього та малого бізнесу. Насамперед — через низький рівень довіри. І це, як зазначають правники, стосується не тільки українських фермерів. Ставиться питання щодо можливостей використовувати кредитні інструменти, які пропонують закордонні банки. Проте навіть для середнього українського банку досить важко отримати кошти за кордоном, то що вже казати про представників бізнесу.

На дні Київського водосховища

Банкам співпраця з аграріями потрібна не менше, впевнений адвокат Сергій Клюца. І великою допомогою в цьому стають нові кредитні інструменти. Мова перш за все про недооцінений механізм аграрної розписки.

Незважаючи на те що з моменту появи цього інструменту минуло майже 6 років, його переваги й досі належно не оцінені. С.Клюца запевнив, що використання аграрної розписки, зокрема, дає банку можливість додатково перевірити всі права на землю. Наприклад, упевнитися, що ділянки дійсно будуть використані для сільського господарства, оскільки вони не на дні Київського водосховища. Крім того, аграрна розписка є дієвим інструментом захисту від рейдерства.

Однак не всі погодились із цією думкою. По-перше, через те, що банки обожнюють подвоювати наявну кредиторську заборгованість і всіляко намагаються запобігти кореляції між укладеними кредитними договорами та аграрними розписками. По-друге, фактично аграрії, котрі погоджуються на такі умови, повинні самостійно розкрити всю інформацію щодо своєї діяльності та наявних ділянок, чим суттєво спрощують життя рейдерам. Та й судова практика налічує не більш як десяток справ, тож варто бути досить обережним.

Зійшлися на тому, що рейдери — великі негідники, які використовують будь-які можливості законодавства. І найменш захищеними виявляються представники малого та середнього бізнесу. Наприклад, і досі багато хто не приділяє належної уваги таким простим речам, як якісне ведення первинної документації, та не має достатньо коштів для отримання фахової юридичної консультації. У пригоді могли би стати асоціації, які б об’єднали аграріїв на шляху до омріяного захисту. Проте наразі кожен воліє справлятися самотужки.

Доки одні мріють отримати державну підтримку, інші на це навіть не сподіваються. Видно, розуміють, яка велика кількість державних органів згодом може перевірити, чи цільовим було використання наданих коштів.