Закон і Бізнес


Будущее — за образованием

Учиться праву будут за разными траекториями и новыми программами


№13 (1415) 06.04—12.04.2019
Алина ДОВИДНАЯ
3477

Как преодолеть разрыв между юридическим образованием и практической деятельностью юриста? Что будет способствовать улучшению инвестиционного климата юридического рынка страны? На эти вопросы отвечали участники IX западноукраинского юридического форума, прошедшего во Львове.


Концепція реформування

Так, голова комісії Асоціації правників України з питань удосконалення юридичної освіти Максим Шевердін наголосив, що знання випускників юридичних спеціальностей потребують поглиблення. Адже через 5—7 років саме молоді юристи формуватимуть правову політику держави. Це означає, що юридична освіта безперечно впливає на розбудову держави з розгляду верховенства права.

Як відомо, недавно міністерства освіти та юстиції репрезентували Концепцію реформування юридичної освіти в Україні. З її змістом ознайомив керівник експертної групи з правової освіти директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін’юсту Іван Шемелинець.

Концепція передбачає забезпечення якісного відбору до правничої школи та контроль результатів навчання. Також запроваджуються окремі траєкторії здобуття вищої юросвіти та змінюються підходи до її державного фінансування. Планується підвищити ефективність внутрішньої системи забезпечення якості вищої юросвіти та переглянути зміст освітніх програм. Крім того, концепція охоплює організацію наукових досліджень у галузі права, а також професійний розвиток і навчання впродовж життя.

Своєю чергою директор школи права Українського католицького університету Іван Городиський наголосив, що правничий ринок за останній час «помолодшав». «За останні 3 роки юридична освіта в Україна зробила 3 позитивні та дуже важливі кроки, одним із яких є складання ЗНО при вступі на магістратуру, завдяки чому студенти отримують реальну академічну мобільність», — зауважив він.

Адвокат Тарас Бачинський оприлюднив власне соціологічне дослідження. Воно виявило, що головними проблемами сьогодні є вдосконалення знань юридичної англійської мови та IT-права. Зокрема, правники зазначили, що хотіли б детально вивчати судову практику та курс корпоративного права. Зважаючи на те, що багато українських студентів навчається за кордоном, він закликав замислитися, як вирівняти можливості навчання в Україні та інших країнах світу.

Інвестиційний клімат

До обговорення питання інвестиційного клімату долучився адвокат, почесний консул Австрійської Республіки в м.Львові, к.ю.н. Маркіян Мальський. Він акцентував увагу на змінах у системі валютного контролю. Серед нововведень М.Мальський відзначив уніфікацію переміщення валютних цінностей через кордон (для юридичних і фізичних осіб), збільшення вдвічі граничного строку розрахунків за експортно-імпортними контрактами — до 365 днів, а також збільшення для фізосіб ліміту на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку — з 15000 до 150000 грн. на рік.

Згадав він і про корпоративну реформу — прийняття закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Завдяки цьому відбулися кардинальні зміни в інституті товариств із обмеженою відповідальністю. Зокрема, в частині запровадження інституту корпоративного договору як ефективного механізму врегулювання відносин між учасниками. «Значна зміна пройшла в регулюванні акціонерних товариств унаслідок упровадження механізмів squeeze out та sell out (закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах»)», — наголосив М.Мальський.

Своєю чергою адвокат Ігор Маркевич розповів, як привести в Україну інвестора, котрий навіть не чув про нашу країну. Виявилося, що цьому слугує наше правове регулювання, принцип «Up or Out» (інакше кажучи — у нашій країні є вільні ніші) та наявність гарних кадрів.

За словами ж його колеги Даріуша Домагальського, українці сьогодні інвестують у Польщу. Він пояснив, що цьому сприяє інвестиційний клімат: відсутність корупції, позитивний підхід державних органів і можливість започаткування господарської діяльності.

Практика впровадження та лайфхаки

Учасники форуму окремо торкнулися результатів упровадження процесуальної реформи. Як повідомляв «ЗіБ», недавно проект Європейського Союзу «Право-Justice» створив 6 регіональних рад реформ правосуддя. Результати моніторингу дії нових Цивільного та Господарського процесуальних кодексів оприлюднив керівник проекту Довидас Віткаускас.

А адвокат Микола Максимов оглянув останні тенденції судової практики у сфері визнання недійсними та розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних прав. На його думку, тут існує 3 проблеми. Перша пов’язана з юрисдикцією цієї категорії справ, друга стосується підстави для визнання недійсними та розірвання договорів купівлі-продажу корпоративних спорів. Третя — правові наслідки визнання недійсними та розірвання таких договорів.

Адвокат Валерія Коломієць порушила цікаву тему: «Задовольнити клопотання прокурора неможливо задовольнити клопотання адвоката».

А лайфхак додав її колега Артем Дроздов. Він розповів про методи вилучення інформації з мобільних пристроїв, безпеку використання й особливості судових експертиз. А.Дроздов порадив для власної безпеки встановлювати пароль не менше ніж із 6 символів та змінювати його принаймні кожні 3 місяці. Також слід використовувати якісний гаджет із потужним процесором.

При цьому не слід самостійно розблоковувати телефон під час обшуку чи з інших підстав його вилучення, а перед вилученням смартфона, якщо це можливо, перезавантажити його. А при виникненні підозрілих ситуацій перейдіть у налаштування та проведіть дослідження телефону. Крім цього, слід установити двофакторну (двокрокову) ідентифікацію на месенджері.

Наостанок спікери форуму висловили сподівання щодо зворотного зв’язку з усіма учасниками освітнього процесу до 25 квітня, аби разом розробити документ, який допоможе змінити юридичну освіту в Україні.

 

ПРЯМА МОВА

Довидас ВІТКАУСКАС,
керівник проекту ЄС «Право-Justice»:

— Нові кодекси ввели багато принципових підходів. Більше того, ми отримали преамбулу (пояснення) до цих документів, що буває в Україні досить рідко. Проте проблеми залишаються.

Існують деякі міфи, в які вірять в Україні та яких не сприймають в Європі. Один із них стосується активності судді. В Європі він активний в управлінні та менеджменті процесу.

Також не потрібно думати, що хтось про вас подбає. Завжди пам’ятайте, що захист прав залежить від самої людини, а не судді. Суд допомагає тільки тоді, коли вже всі варіанти вирішення ситуації вичерпані.