Закон і Бізнес


Взяточный перформанс

Евросуд решил, что несправедливо провоцировать подкуп, а затем выносить за это приговор


№12 (1414) 30.03—05.04.2019
АННА ЛЫНДИНА
31995

Все знали, что доллары, которые несут архитектору, — меченые, все кроме нее. Оказалось, женщину шаг за шагом подталкивали к тому, чтобы взять у клиента, по сути, небольшую сумму. Подталкивали настолько сильно, что нарушили европейские гарантии. Лишь суд первой инстанции не спешил ставить должностному лицу клеймо коррупционера, но дальше все пошло не так.


У променях ультрафіолету

«Гадаю, це пришвидшить отримання плану будівлі». Нібито так відповіла заявниця у справі «Dmitrieva v. Republic of Moldova», коли попросила у відвідувача $100 і начебто пообіцяла зробити замовлення в неробочий час. Після того буцімто отримала гроші від його представника.

Останній поскаржився до поліції на вимагання хабара за складання й видачу плану будівництва. У визначений час Тетяна Дмитрієва віддала клієнту замовлення, яке оцінила у $200. Беручи купюри, вона не здогадувалася, що правоохоронці окропили їх спеціальною речовиною, а ті заскочили її на гарячому.

Доказом злочину для прокурора, який взявся за розслідування, стала згадка  про розмови із заявницею, які забудовник записував. Важливий факт: ще з моменту передання перших, немічених грошей останній діяв через представника.

Представником обзавелась і заявниця. Її адвокат розвідав, що квартира, на яку виготовлявся план, належала зовсім не жертві злочину. Під час судового розгляду потерпілий присутній не був, тому справу слухали за його відсутності. У стінах храму Феміди зачитали його показання, заслухали заявницю, представника потерпілого, нотаріуса, який засвідчив довіреність…

Настав час для вироку. На подив для всіх причетних до викриття корупціонера, вердикт виявися виправдувальним. Суд дослухався до адвоката, який доводив, що його клієнтка сама стала жертвою провокації. Захисник указав на розбіжності в показаннях представника потерпілого, зазначив, що той не подавав офіційного запиту на підготовку плану будівництва. А головне — потерпілий не володів квартирою, а отже, не мав законних інтересів вимагати її плану.

В апеляційної інстанції склалось інше враження. Тож там визнали, що громадянка таки одержала неправомірну вигоду.

Вигідна провокація

Вже в Європейському суді з прав людини жінка заявила, що опинилася на лаві підсудних через підбурювання осіб, які діяли за вказівками поліції. Адже перша інстанція встановила, що Т.Дмитрієва потрапила в пастку, а вищі судові ланки навіть не досліджували можливості провокації. У той же час представники уряду не спромоглися на жодні зауваження по суті справи. Це, за страсбурзькими мірками, доволі незвична позиція.

ЄСПЛ необхідно було визначити: справді мала місце поліцейська пастка чи правоохоронці використали спеціальні методи розслідування.

Підтвердження тому, що заявницю підозрювали в одержанні хабара або слідство мало об’єктивні докази цього, не знайшлось. А представника замовника в Суді порівняли з таємним агентом. Коли останній ним став — визначити важко. Адже він то заявляв про давання хабара перед зверненням до поліції, то стверджував, що гроші дав за вказівкою вартових правопорядку.

З’ясувати правду могли б записи розмов із заявницею, про які таємничий замовник згадував, але у Страсбурзі вирішили, що їх не існувало в принципі.

Євросуд установив: протягом процесу заявниця стверджувала, що була змушена скоїти злочин. Проте її визнали винною, забувши про факт провокації.

Головний фігурант — замовник плану — так і не з’явився в суді. А спростовувати факт провокації, як убачається з практики Суду, мають ініціатори сумнівних дій. Жодних доказів неможливості замовника дати свідчення ЄСПЛ у справі також не виявив, тому пристав на думку, що провокація таки мала місце, але згодом її ретельно приховували.

У підсумку заявниця не отримала процесуальних гарантій. Тому Суд вирішив, що кримінальну справу проти неї порушили несправедливо та всупереч §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Можливо, Т.Дмитрієва зовсім скоро забуде про цей страшний випадок із примушуванням до взяття хабара. Компенсація від ЄСПЛ у сумі €3600 повинна допомогти.