Закон і Бізнес


Кабмин не в праве лишать пенсий


№11 (1413) 23.03—29.03.2019
6228

Прекращение выплат для переселенца из зоны проведения АТО возможно лишь на основаниях определенных в законе. Такое заключение сделал ВС в постановлении №425/1823/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

16 січня 2019 року                              м.Київ                              №425/1823/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — КРАВЧУКА В.М.,
суддів: КОВАЛЕНКО Н.В., СТАРОДУБА О.П. —

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційними скаргами Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду Луганської області та Особи 2 на постанову Рубіжанського міського суду від 23.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі за позовом Особи 2 до Рубіжанського ОУ ПФУ, третя особа — управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міськради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії.

I. Рух справи

1. Особа 2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рубіжанського ОУ ПФУ, третя особа — управління праці та соцзахисту Рубіжанської міськради, про:

а) визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати з 1.02.2015 пенсії за віком позивачу;

б) зобов’язання відповідача з 1.02.2015 відновити нарахування та виплату пенсії за віком позивачу.

2. Постановою Рубіжанського міськсуду від 23.08.2017, залишеною без змін ухвалою ДААС від 15.11.2017, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Рубіжанського ОУ ПФУ щодо невиплати з 10.08.2016 пенсії за віком Особі 2; зобов’язано Рубіжанське ОУ ПФУ відновити з 10.08.2016 нарахування та виплату пенсії за віком Особі 2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. У касаційній скарзі Біловодське ОУ ПФУ Луганської області з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

4. У касаційній скарзі Особа 2 з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив змінити оскаржувані судові рішення в частині дати, з якої слід зобов’язати пенсійний орган відновити виплату пенсії позивачу.

II. Обставини справи

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Особа 2, Інформація 1, отримує пенсію за віком, перебуває на обліку в Рубіжанського ОУ ПФУ з 1.08.2014.

6. Позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України (с.Лотикове) до м.Рубіжне, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.08.2016.

7. Виплата пенсії припинена з 1.02.2015 у зв’язку з ненаданням позивачем довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

8. З відповідною заявою позивач звернувся до пенсійного органу 11.08.2016, додавши повний пакет необхідних документів, однак рішенням засідання комісії з питань призначення (відновлення, відмовлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 11.01.2017  позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії.

9. Рішення щодо припинення виплати пенсії відповідачем не приймалось.

10. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому пенсії незаконним, позивач звернуся до суду.

III. Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для припинення виплати пенсії передбачені в ч.1 ст.49 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Законодавством не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи.

12. Одночасно суди зазначили, що відповідач з 1.02.2015 припинив виплату пенсії Особі 2 на законних підставах через відсутність у ПО довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщену особу.

IV. Доводи касаційної скарги

13. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та ряд постанов Кабінету Міністрів.

14. На переконання ПО, оскільки дія довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи скасована, відсутні підстави для виплати йому пенсії.

15. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що суди безпідставно відмовили йому в задоволенні позовних вимог за період з 1.02.2015 до 9.08.2016, оскільки, на його думку, відповідач узагалі не мав права припиняти виплату пенсії.

V. Висновки Верховного Суду

16. Верховний Суд, перевіривши й обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у ст.341 Кодексу адміністративного судочинства, вважає за необхідне зазначити таке.

17. Підстави для припинення виплати пенсії передбачені в ст.49 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

18. Згідно з ч.1 ст.49 закону виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

19. ВС у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилася з району проведення АТО) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення й тільки з підстав, визначених у ст.49 закону.

20. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку ВС.

21. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених у ст.49 закону, відповідачем не приймалося.

22. Таким чином, у даному випадку відповідач з 1.02.2015 безпідставно припинив виплату пенсії позивачу.

23. Враховуючи викладене, відповідачем порушено вимоги ч.1 ст.49 закону, оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення й за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст.49 закону. Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов КМ є безпідставними.

24. Висновок судів попередніх інстанцій про той факт, що з 1.02.2015 відповідач припинив виплату пенсії Особі 2 на законних підставах через відсутність у ПО довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи спростовується наведеними вище положеннями законодавства.

25. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 1.02.2015 до 9.08.2016, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до ст.351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

27. За вказаних обставин ВС дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про повне задоволення позову.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись стст.341, 345, 351, 356 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Рубіжанського об’єднаного УПФУ Луганської області задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити.

3. Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі — скасувати.

4. Позов Особи 2 до Рубіжанського об’єднаного УПФУ Луганської області, третя особа — управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії — задовольнити повністю.

5. Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об’єднаного УПФУ Луганської області щодо невиплати з 1.02.2015 пенсії за віком Особі 2 (Інформація 2).

6. Зобов’язати Рубіжанське об’єднане УПФУ Луганської області відновити з 1.02.2015 нарахування та виплату пенсії за віком Особі 2 (Інформація 2).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.