Закон і Бізнес


Истерия вокруг должностей

Верхушка судебной власти вскоре получит полномочия, несмотря на конфликты и споры


Керівники ВККС запевнили, що недоброчесність, яку закидають кандидатам представники громадськості, неможливо довести.

№10 (1412) 16.03—22.03.2019
Павлина КАМЕНСКИХ
2777

Горячий сезон отбора кандидатов в наивысшие инстанции подходит к концу. Со скандалами, обиженными экспертами, возмущенными журналистами и победителями, которым пришлось опровергать фейки и убегать от компроматов.


Місце під сонцем

Напередодні жіночого свята керівництво Вищої кваліфікаційної комісії суддів прозвітувало про результати добору до Вищого антикорупційного та Верховного судів. І виявилося, що 3 із 6 рейтингів — до касаційних господарського та адміністративного судів, а також до ВАКС — очолили жінки-науковці.

Того ж дня Вища рада правосуддя оперативно обговорила нюанси розгляду матеріалів кандидатів. Адже Ігор Бенедисюк, Наталя Волковицька, Микола Гусак та Тетяна Малашенкова очікувано потрапили до прохідної частини списків. Тож для врегулювання конфлікту інтересів їх усунули від участі в розгляді цих питань.

А тим часом конфлікт між ВККС, від якої залежала подальша участь досвідчених юристів у конкурсі, та громадською радою доброчесності не вщухає. На брифінг до Станіслава Щотки та Сергія Козьякова прийшов один із членів ГРД. Він дочекався завершення заходу і біля ліфта щедро роздавав коментарі.

Член ради розповідав, що вважає процес добору кандидатів до ВС заполітизованим, і нарікав, що більшість майбутніх суддів не може пояснити джерела свого багатства. Також обурювався тим, що ВРП свого часу не покарала окремих суддів, до яких були претензії в активістів, і вони мали б залишити конкурс.

Про крах судової реформи в Інтернеті говорили кілька днів. На язики потрапили не лише переможці конкурсів та члени ВККС, але й громадська рада міжнародних експертів, яка надавала висновки кандидатам до ВАКС. Зокрема, деякі дописувачі вважають їх «ляльководами», від яких «антикорупційники» будуть залежними, а самі члени ГРМЕ, на думку одного адвоката, порушили українське законодавство, бо не подали декларацій.

Тому не обійшлося без судової тяганини. Зокрема, до ГРД позивалась невдоволена рішенням Тетяна Широян, яка хотіла потрапити до Касаційного кримінального суду. Згідно з висновком щодо доброчесності вона була однією із суддів, завдяки яким Юрій Луценко потрапив за ґрати. На початку листопада Окружний адміністративний суд м.Києва задовольнив позов у повному обсязі та зобов’язав ГРД скасувати свій висновок.

А днями Окружний адміністративний суд м.Києва провів підготовче засідання щодо позову до ГРМЕ, адже невдоволені вважають незаконним регламент цього органу.

Жінки перемагають, але не домінують

С.Щотка під час брифінгу сказав, що найвищу кількість балів у цьому доборі до ВС отримала жінка. І справді, 3 із 6 рейтингів очолили представниці слабкої статі.

На верхівці рейтингу кандидатів до Касаційного адміністративного суду опинилася к.ю.н. Олеся Радишевська. Вона очолює Центр польського права, є науковим співробітником Науково-дослідного інституту фінансового права Академії державної податкової служби та доцентом Київського національного університету ім.Т.Шевченка. Активісти не знайшли на неї жодного компромату. Член ВРП Микола Гусак, який також претендував на посаду в цьому суді, зайняв лише 6-е місце, набравши на 15 балів менше.

Найкращою з кандидатів до Касаційного господарського суду виявилася Надія Багай. Вона також науковець — к.ю.н., доцент кафедри трудового, екологічного та аграрного права Прикарпатського національного університету. В активістів до неї не було претензій. Член ВРП Н.Волковицька посіла у цьому рейтингу друге місце, набравши на 5 балів менше. А очільник ВРП І.Бенедисюк — дев’ятий, він відстав від переможниці більш ніж на 50 балів.

Суддя Печенізького районного суду Харківської області Олена Танасевич очолила рейтинг кандидатів до Вищого антикорупційного суду. Інформації щодо порушення нею вимог доброчесності активісти не знайшли. Загалом у цьому рейтингу домінують судді — 60%.

Що стосується апеляційної палати ВАКС, то тут справи дещо гірші. Очолив рейтинг Сергій Боднар — асистент кафедри публічного права юридичного факультету Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича, хоча ГРМЕ засумнівалась у його доброчесності й ініціювала додаткову перевірку щодо нього.

Наступну сходинку зайняла суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, член Ради суддів Валерія Чорна. До неї також у ГРМЕ були претензії, а активісти виявили у декларації незрозумілі записи. Так, вона кілька років користувалася службовою квартирою й фіксувала її. Проте в черговій декларації суддя про неї не зазначила.

Попри сумніви ГРМЕ, деякі кандидати набрали достатню кількість балів за доброчесність і успішно пройшли конкурс. Загалом у списку однакова кількість суддів і адвокатів та науковців.

До речі, у ГРМЕ виникли сумніви щодо 49 претендентів, а це 43% усіх кандидатів-«антикорупційників». 39 з них припинили участь у конкурсі, троє — з власної ініціативи, і лише 7 пройшли далі.

Хоча у трьох рейтингах і лідирують жінки, у судах і далі більше чоловіків. «Антикорупційниками» мають стати 14 жінок і майже вдвічі більше чоловіків (27), «верховниками» — 31 жінка та 47 чоловіків.

А тим часом члени ВРП збираються оперативно, протягом 3-х днів, розглянути кандидатури усіх претендентів до ВС та ВАКС, а Президент, імовірно, намагатиметься призначити їх ще до виборів.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»:

Сергій КОЗЬЯКОВ,
голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів:

— У конкурсі до Верховного Суду брали участь 6 членів Вищої ради правосуддя. Один з кандидатів не пройшов етап допуску. Один не зміг скласти іспити. Залишилося чотири. Мені здається, що це вже один із доказів того, що в нас все чесно. Із цих чотирьох троє — діючі судді, зокрема голова ВРП Ігор Бенедисюк та Микола Гусак. Тетяна Малашенкова відома як серйозний адвокат. Всі процедури добору ви могли бачити.

Звинувачення громадської ради доброчесності ґрунтуються на тому, що члени ВРП не покарали суддів майдану. Але вони є членами колегіального органу, як і я. Колегія прийняла рішення і нас за них критикують, а я відповідаю. На моєму місці міг би бути хтось інший і відповідати за рішення, прийняте не ним одноособово, а колегією. Ми не знаємо, як кожен з них голосував у справах, що їм закидають представники громадськості. Це відбувалося у нарадчій кімнаті. Іноді ставлення особи до тієї чи іншої справи показує окрема думка, але зазвичай її не пишуть.