Закон і Бізнес


Главное — отчитаться

Методы оценивания усовершенствуют. Положение о ЕСИТС — тоже


№8 (1410) 02.03—08.03.2019
Алина ПРИШЛЮК
4678

Электронный суд без компьютеров, вторичное оценивание без первичного. Кто будет нести ответственность за качество нововведений? Об этом поговорили на заседании Совета судей и рекомендовали все доработать.


Передчасна допомога

Наприкінці лютого РСУ вирішувала долю регулярного оцінювання та е-суду. Проект Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді раді не дуже сподобався.

Член РСУ, суддя Одеського апеляційного господарського суду Галина Діброва розповіла, що до ради надійшло майже 100 звернень від судів і суддів, які висловили зауваження та пропозиції до цього проекту. Дійсно, закон передбачає, що раз на 3 роки судді повинні проходити оцінювання. Але досі ще не завершилося первинне оцінювання законників, а вже стали готуватися до «вторинного».

«Метою регулярного оцінювання є виявлення потреб судді в удосконаленні знання законодавства, — пояснив ректор Національної школи суддів Микола Оніщук. — Будь-яке оцінювання має на меті допомогти судді». Ці слова звучали рефреном під час його виступу. М.Оніщук заспокоював: процедура не стане для служителів Феміди стресом, бо її мета — побачити, де суддя має слабинку й усунути її.

Та, схоже, не всі хочуть отримати таку допомогу. Тому рада вирішила, що положення приймати зарано. Спершу слід завершити поточну процедуру, проаналізувати її результати і врахувати всі досягнення та недоліки. І вже після цього братися за нову справу.

Були претензії й до запропонованого порядку. Адже закон не передбачає обов’язку регулярно оцінювати колег чи займатися самооцінюванням, аби визначити професійну компетентність. І хоча прибічники проекту стверджували, що в документі детально прописаний кожен крок заповнення анкети, що таке оцінювання тільки покращить життя суддів, більшість членів ради залишилася при своїй думці. Тож вирішили документ доопрацювати разом із НШС та Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

Голова ради Олег Ткачук підсумував дискусію словами про те, що процеси оцінювання не повинні погіршувати ефективність судочинства та затягувати розгляд справ. А подібна процедура може до цього призвести, особливо з огляду на те що сьогодні суддя і без додаткового навантаження виконує роботу за трьох колег.

Чи буде інновація?

Наступним питанням був старт Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, призначений на 1 березня. Фахівці вважають, що сьогодні у світі мало хто має таку систему, яку хочуть запровадити в нашій країні. Але плани досі залишаються планами, бо реально готовими виявилися лише 4 модулі ЄСІТС. Серед них — веб-портал «Судова влада України» та Єдиний державний реєстр судових рішень, що працюють вже не перший рік.

Інші модулі, на думку доповідачки із цього питання Валерії Чорної, запускати рано. Вона зауважила, що запропоноване Положення про ЄСІТС суперечить Кримінальному процесуальному кодексу і потребує вдосконалення. Крім того, система має принципові недоліки, які можуть створити проблеми в майбутньому.

Втім, голова комітету з питань дотримання етичних норм та запобігання корупції РСУ Єгор Краснов вважає, що сам факт запуску е-судочинства люди сприймуть позитивно. «Ми розширюємо доступ до суду й долаємо багато проблем. Люди будуть більше довіряти суду», — запевнив він.

Однак противники переконані: нічого не зміниться, якщо на кілька місяців відкласти впровадження частини модулів. Адже дослідна та повноцінна експлуатація — дві великі різниці. І якщо вже зараз висловлено стільки зауважень, то в роботі буде дуже важко.

На думку інших, до інновації не готові насамперед у районних судах. Там є багато різних проблем — і кадрових, і технічних. Був випадок, коли працівниці апарату хотіли звільнитися через те, що не могли освоїти нову програму.

«Ми передаємо Вищій раді правосуддя 100 аркушів зауважень, — заявив О.Ткачук. — Але для того, щоб запрацювали наявні компоненти, ми маємо погодити проект положення». Власне, так і зробили, підтримавши позицію Державної судової адміністрації, яка в останній момент передумала і запропонувала перехідний механізм запуску ЄСІТС. При цьому в раді не втратили нагоди вчергове нагадати, що саме ДСАУ несе відповідальність за роботу програм. А за собою РСУ залишила контроль за дотриманням графіка впровадження модулів, який їй має подати адміністрація.

Також принагідно нагадали про проблеми, про які говорили ще під час останнього з’їзду. Наприклад, коли у тестовому режимі почала працювати підсистема «Електронний суд», з’ясувалося, що облаштування комп’ютерами робочих місць суддів у залах засідань не завершено, судді ще вчаться працювати з програмою, не прийняли нових співробітників, які наповнювали б бази даних ЄСІТС. А для документообігу дотепер послуговуються старими системами діловодства.

Усе готове, але судді не хочуть

Наступного дня про стан упровадження ЄСІТС у судах говорили у Вищій раді правосуддя. Керівник ДП «Інформаційні судові системи» Дмитро Дубінко доповів, що повністю готові до експлуатації 4 підсистеми, а саме: електронний суд, електронний кабінет (офіційна електронна адреса), ЄДРСР та портал «Судова влада». Решта потребують «консолідованих зусиль» не лише від розробника, але й від ДСАУ та суддів.

Д.Дубінко розповів, що нині близько 14 тис. осіб користуються новаціями. Наприклад, уже подано 2674 заяви в електронному вигляді, щоправда, чверть з них повернули з різних формальних підстав: то підпис не той, то суд неправильний. В апеляційній інстанції є попит на витребування справ у електронному вигляді. Зокрема, за два місяці запитано понад 52 тис. справ.

І якщо судді нарікали на брак кадрів і технічного забезпечення, то Д.Дубінко висловив протилежні твердження: «Технологічно всі готові до роботи з електронним судом, кадровий потенціал є, в усіх судах присутній спеціаліст, який може працювати з програмами». А у зволіканні винні судді, яким «через навантаження дуже складно перевчитися».

Мовляв, саме тому ДСАУ пішла назустріч і запропонувала запроваджувати модулі ЄСІТС поступово. Тоді кількість справ буде мінімальна, бо в електронному режимі розглядатимуть лише ті заяви, які надійшли у відповідному вигляді. Тож усі працюватимуть у звичному режимі, поступово звикаючи до нового.

Схоже, у ВРП не відразу збагнули, що їм робити. Спершу, як кажуть, прийняли інформацію до відома. А питання погодження перенесли на наступне засідання, що відбулося в останній день зими, і повернули документ до ДСАУ, аби не порушувати закон.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Олег ТКАЧУК,
голова Ради суддів:

— Запровадження інформаційних технологій у судовій системі України здійснюють відповідно до того, чи має для цього кошти державний бюджет. Також важливими є якість навчання працівників апарату, матеріально-технічна база судів. Є бажання, щоб це було зроблено вже зараз, аби можна було спокійно подати заяву й простежити за рухом справи. Ми зробили все, на що були ресурси у судовій системі.

Але не все залежить тільки від органів судової влади. До цього мають долучитися й органи слідства та прокуратури, адвокати і нотаріуси та інші служби, які мають стосунок до суду. Вони повинні подати відомості про свої електронні адреси, аби можна було спілкуватися й пересилати повідомлення. Якщо інші органи цього не зроблять, повноцінна робота електронного суду буде неможливою.

Валерія ЧОРНА,
член Ради суддів:

— Ми в цілому за впровадження нових технологій, але при цьому хочемо, щоб це відбувалося в міру готовності. Нововведення має покращити, а не погіршити роботу суддів та якість розгляду справ. Нам запізно дали на розгляд Положення про ЄСІТС, а також книгу зауважень і пропозицій від користувачів модулем електронного суду. Ми мали лише два дні на надання консультативного висновку. Цього замало, аби проаналізувати таку величезну кількість матеріалів. Ми вважаємо, що текст положення дещо недосконалий. І тому було б непогано, щоб робоча група з ним ще попрацювала.