Закон і Бізнес


Алина Гамзатова, член правления отделения НПУ в Киевской обл.:

«Закон о нотариате предусматривает лишь один квалификационный экзамен. Ни о каких дополнительных речь в нем не идет»


Алина Гамзатова: «Закон о нотариате предусматривает лишь один квалификационный экзамен. Ни о каких дополнительных речь в нем не идет»

№8 (1410) 02.03—08.03.2019
ЕКАТЕРИНА БЕЛЯЕВА
6682

Министерство юстиции лишает нотариусов доступа в реестры. В прошлом году доступ мог быть обновлен автоматически. Теперь такой возможности нет. Чтобы и в дальнейшем продолжать работать, нотариус должен пройти повторное тестирование. О том, почему нотариусов лишают доступа в реестры, какие это несет последствия и почему инициатива министерства противоречит профильному закону о нотариате, рассказала член правления отделения Нотариальной палаты Украины в Киевской области Алина ГАМЗАТОВА.


— Чи стикалися ви особисто зі зламом комп’ютера або позбавленням доступу до реєстрів?

— Особисто я не була позбавлена доступу до державного реєстру. Однак останні 4 роки була головою Броварського осередку нотаріусів у Київській області, й у нас було кілька випадків безпідставного відключення від реєстрів та зламів комп’ютерів. Відзначу: двом нотаріусам, яких спіткали такі негаразди, удалось уникнути неприємностей тільки тому, що вони спромоглися довести правоохоронним органам, що на момент зламу комп’ютерів перебували у відпустці, а ключі зберігались у сейфах, тобто люди фізично не могли працювати в реєстрі.

— Які наслідки відключення від реєстрів?

— Воно призводить до того, що нотаріус не може виконувати своїх професійних функцій — учиняти нотаріальні дії. Більшість нотаріальних дій потребують перевірки інформації, що міститься в реєстрах. Так, при посвідченні договору, предметом якого є певне майно, нотаріус має перевірити, чи не накладений арешт на конкретне майно особи або взагалі на все майно, чи не перебуває майно цієї особи під забороною відчуження у зв’язку із судовими справами тощо.

— Які формальні підстави відключення від реєстру?

— Ні в законі, ні в інших нормативно-правових актах не визначено критеріїв перевірки, підстав для відключення від реєстрів за конкретні порушення та термінів таких відключень. Тож нотаріуси не розуміють, яким чином та за які порушення їх позбавляють доступу.

Крім того, нотаріусів не попереджають про відключення заздалегідь. Тому є багато випадків, коли зранку нотаріус починає прийом громадян, робить перевірки для посвідчення правочинів, роздруковує договори, клієнти їх підписують, а коли настає момент реєстрації прав власності, нотаріус не може зайти до реєстру, а на екрані монітора висвічується повідомлення, що доступ відсутній.

— Як можна поновити доступ?

— Минулого року було 2 шляхи. Перший, якщо доступ не анулювали, а припиняли, — дочекатися, доки мине строк блокування. Як правило, воно було тимчасовим — від одного місяця до року. Другий — звернутися до суду.

Цього року Мін’юст запровадив новації, відповідно до яких блокування доступу не припиняється автоматично. Натомість у міністерстві вирішили в рамках пілотного проекту провести тести, тобто проекзаменувати всіх заблокованих нотаріусів (перевірити володіння технічними навичками в реєстрації прав у сфері бізнесу та прав на нерухоме майно). Така новація є однією з причин нашого мирного протесту. Адже закон «Про нотаріат» передбачає тільки один кваліфікаційний іспит, який має підтверджувати кваліфікацію нотаріуса та його здатність провадити нотаріальну діяльність. У законі зазначено, що нотаріус обов’язково користується даними державних реєстрів. Про жодні додаткові іспити в ньому не йдеться.

— Позбавлення доступу — це дисциплінарне стягнення?

— Жоден нормативний акт не говорить про те, що це дисциплінарне стягнення. Власне, позбавлення доступу й не може бути таким, адже виконання реєстраційної дії після вчинення нотаріальної — технічна робота в реєстрі, а не правова, яку нотаріус виконав при вчиненні нотаріальної дії. Відключення від реєстрів відбувається переважно за технічні помилки. Причому в переважній більшості випадків такі помилки зумовлені збоями в роботі самого реєстру.

Наведу приклад. Загальний строк для реєстрації права власності становить 5 робочих днів. Відповідно до вимог чинного законодавства в робочі дні не включаються вихідні та святкові. Програма самостійно визначає строк у 5 календарних днів, тобто вона не враховує вихідних і святкових. Унести необхідні коригування можна вручну. Проте тоді програма автоматично фіксує помилку, а таких «помилок» може бути чимало саме через недосконалість системи реєстру. Крім того, дослідження кожної реєстраційної дії фізично важко виконати, тому система реєстру разом з Мін’юстом установлює це як факт порушення строків реєстрації.