Закон і Бізнес


Визит инспектора


№7 (1409) 23.02—01.03.2019
9055

Невыполнение требований части пятой статьи 7 закона №877-V приводит к признанию проверки незаконной и отсутствию правовых последствий таковой. Такое заключение сделал ВС в постановлении №823/922/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

10 січня 2019 року  м.Київ  №823/922/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді — МОРОЗ Л.Л.,
суддів: ГІМОНА М.М., СТАРОДУБА О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. «Злагода» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування припису, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою СТОВ «А.Ф. «Злагода» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 5.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017,

ВСТАНОВИВ:

14 .06.2017 до суду з позовною заявою звернулося СТОВ «А.Ф.Злагода», в якій просить:

— визнати незаконними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель ГУ Держгеокадастру Дрозденка В.І. при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства СТОВ «А.Ф. Злагода»;

— скасувати припис від 16.05.2017 №56/0/92-17-ДК/000014Пр/03/01-17 про усунення порушень вимог земельного законодавства винесений держінспектором у сфері держконтролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель ГУ Держгеокадастру Дрозденко В.І.

Позов мотивовано тим, що в період з 15 до 24.05.2017 перевірка СТОВ «А.Ф. Злагода» щодо дотримання вимог земельного законодавства, посадовими особами ГУ Держгеокадастру не здійснювалася. 16.05.2017, в день складання акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства та оспорюваного припису держінспектор документи, передбачені ст.7 закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5.04.2007 №877-V  для ознайомлення та підписання не надавав СТОВ «А.Ф. Злагода», їх копії не вручав.

ЧОАС постановою від 5.07.2017, залишеною без змін ухвалою КААС від 25.09.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що перевірка позивача призначалась в рамках досудового розслідування і проведення її було обов’язком відповідача у відповідності до приписів КПК, оскільки за приписами ст.124 Конституції судове рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. При цьому, суди зазначили, що перевірка проведена уповноваженою особою ГУ Держгеокадастру здійснена не суб’єкта господарювання — СТОВ «А.Ф. Злагода», а об’єкта — земельної ділянки. Відтак, держінспектор у сфері держконтролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Дрозденко В.І., як посадова особа ГУ Держгеокадастру та з урахуванням закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV діяв в межах визначених повноважень.

18.10.2017 СТОВ «А.Ф. Злагода» звернулось до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову ЧОАС від 5.07.2017 та ухвалу КААС від 25.09.2017, справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з’ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, ухвалою в рамках кримінального провадження, якою надано дозвіл на проведення перевірки вимог земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності СТОВ ««А.Ф. Злагода» з урахуванням вимог закону №877-V та закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3.11.2016 №1728-VIII, а також встановлено, що строк її проведення не може перевищувати 10 робочих днів з моменту її початку. Водночас, ГУ Дежгеокадастру наказом «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» від 3.05.2017 №56ДК доручено посадовим особам здійснити перевірку у термін з 3 травня до 23.05.2017, тобто — 20 днів. До того ж, з цим наказом не було ознайомлено керівника чи уповноважену особу СТОВ «А.Ф. Злагода», а зазначені в акті перевірки земельні ділянки не ідентифіковані.

ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У справі, яка розглядається суди встановили, що СТОВ «А.Ф. Злагода» ідентифікаційний код 33003862, зареєстроване 30.06.2004, місцезнаходження — 19453, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с.Шендерівка, за видом діяльності «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24.04.2017 у справі №711/3117/17, яка набрала законної сили 24.04.2017, надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки вимог земельного законодавства в частині використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів СТОВ «А.Ф. Злагода» за період часу з 1.01.2016 по теперішній час. Проведення позапланової перевірки доручено ГУ Держгеокадастру з наданням спеціалістам цієї установи права доступу до документів, у дослідженні яких виникне необхідність при перевірці, з можливістю ознайомитись з ними та зняти з них копії для підтвердження висновків з предмету перевірки. Встановлено, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів з моменту її початку. Строк дії ухвали до 24.05.2017.

3.05.2017 для забезпечення виконання ухвали Придніпровського райсуду, ГУ Держгеокадастру видало наказ №56ДК, яким доручено посадовим особам ГУ Держгеокадастру здійснити перевірку СТОВ «А.Ф. Злагода» у термін з 3 до 23.05.2017.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Дрозденко В.І., за участю начальника відділу Держгеокадастру у Городищенському районі Лисака P.O., проведено обстеження земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 273,29 га, які розташовані в адміністративних межах Вербівської сільської ради Городищенського району, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 11.05.2017 №56/0/92-17-ДК/4/АО/10/01-17.

За результатами обстеження встановлено, що вказані земельні ділянки використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно довідки виконавчого комітету Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 16.05.2017 №129 СТОВ «А.Ф. Злагода» в адміністративних межах Вербівської сільради орендує 1839,9606 га земель:

— 1560,4706 га ріллі: 1348,718га — земельні частки паї у громадян; 211,7526 га по договорах оренди,з них: 82,2726 га — (34 шт.) — незатребувані (не переоформлені) земельні частки (паї); 4.1 га — з земель запасу; 19.39 га — проектні шляхи; 95.3929 га — резерв; 10.5971 га — резерв; — 23.79 га — багаторічні насадження; — 91.8 га — сінокоси; — 75.4 га — пасовища; — 45.7 га — господарчі двори; — 15.8 га — господарчі шляхи; — 2.8 га — забудовані землі з них: 0.2 га — гідроспоруди; 17.8 га — болото; 5.3 га — вода; 1.1 га — інші землі.

Дана довідка щодо фактичного використання земель СТОВ «А.Ф. Злагода», 16.05.2017 видана ГУ Держгеокадастру згідно запиту.

На підставі договору по сплаті плати за землю від 11.01.2017 б/н №, укладеного між Вербівською сільрадою та СТОВ «А.Ф. Злагода» щодо сплати коштів за використання земель сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського використання), розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Вербівської сільради, встановлено, що земельні ділянки с/г призначення, зокрема і державної власності, використовуються позивачем.

Також, за результатами перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства СТОВ ««А.Ф. Злагода» складено акт від 16.05.2017 №56/0/92-17-ДК/0056/АП/09/01/-17, згідно якого державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Дрозденко В.І., у присутності представника за довіреністю СТОВ «А.Ф. Злагода» Бондарчука Д.С., відповідно до вимог стст.6 і 10 закону №963-IV проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства СТОВ «А.Ф. Злагода».

В результаті проведеної перевірки встановлено та зафіксовано в Акті перевірки порушення вимог земельного законодавства, а саме стст.125, 126 Земельного кодексу, що полягає у самовільному зайнятті земельних ділянок сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Вербівської сільради за межами населеного пункту загальною площею 273, 29 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з них: 4.1 га — з земель запасу; 95.3929 га і 10.5971 га — землі резерву; 91.8 га — сінокоси; 75.4 га — пасовища.

З Актом перевірки ознайомився представник за довіреністю СТОВ «А.Ф. Злагода» Бондарчук Д.С., проте від підписання та отримання його копії відмовився. (копія направлена поштою 18.05.2017).

Окрім того, 16.05.2017 на директора СТОВ «А.Ф. Злагода» — Особа 5, внаслідок встановлених порушень стст.125, 126 Земельного кодексу складено протокол про адміністративне правопорушення №56/0/92-17-ДК/0007П/07/01/-17.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Дрозденко В.І. здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка становить 519867 грн.

Також, директора СТОВ «А.Ф. Злагода» Особу 5 зобов’язано на підставі припису від 16.05.2017 №56/0/92-17-ДК/000014Пр/03/01-17 усунути вказані порушення земельного законодавства.

При проведенні перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства СТОВ «А.Ф. Злагода» (на виконання ухвали Придніпровського райсуду) посадовою особою ГУ Держгеокадастру, виявлено факт самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 273,29 га, які розташовані в адміністративних межах Вербівської сільради.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

У ст.1 закону №963-IV визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки — це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За змістом стст.125, 126 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1.07.2004 №1952-IV.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення як самовільне зайняття земельних ділянок (п.«б» ч.1 ст.125 ЗК).

У справі, яка розглядається спір виник щодо дій контролюючого органу при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства та ухвалення цим органом за наслідками перевірки відповідного розпорядчого документу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

КПК не регулюються питання щодо порядку проведення перевірок, в тому числі, за дотриманням вимог земельного законодавства.

Водночас закон №963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ч.4 ст.9 закону №963-IV держконтроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Порядок та підстави проведення таких перевірок законом №963-IV не визначено.

Поряд з цим, згідно пп.25-1 п.4 Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням держобліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах

Разом з цим порядок та підстави проведення перевірок врегульовані законом №877-V, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання — юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч.11 ст.4 закону №877-V).

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у ст.6 закону №877-V. При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч.4 ст.2 цього закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 закону №1728-VIII (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) до 31.12.2017 позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Законом «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3.11.2016 №1726-VIII щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було внесено зміни, зокрема, до ст.7 закону №877-V.

На думку колегія суддів КАС такі зміни були направлені на гарантування дотримання прав суб’єктів господарювання, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Так, за правилами ст.7 закону №877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання — детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу держнагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу держнагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис — це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу держнагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів КАС доходить таких висновків: аналізованими нормами зазначених вище нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, позапланових, в тому числі й тих, що проводяться на підставі судового рішення. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб’єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ч.5 ст.7 закону №877-V призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

До того ж, колегія суддів зазначає, що до повноважень адміністративних судів не входить перевірка законності ухвал слідчих суддів про надання дозволів на проведення позапланових виїзних перевірок, в тому числі, з питань дотримання суб’єктами господарювання вимог земельного законодавства.

У справі, яка розглядається, суди ухвалюючи рішення, не дослідили чи було дотримано контролюючим органом умови та порядок прийняття ним відповідних розпорядчих документів, що має значення для правильного вирішення справи. Зокрема, строк проведення перевірки, виконання вимог щодо ознайомлення із розпорядчими документами (наказом, посвідченням (направленням), присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, та інше.

Також, матеріали справи не містять відомостей (зокрема, витягів з держреєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджують право власності чи користування на земельні ділянки, які були об’єктом перевірки), тому висновок суду щодо відсутності права користування (оренди) на ці земельні ділянки не ґрунтується на доказах. При цьому, із акта перевірки не вбачається ідентифікація земельних ділянок, оскільки в ньому зазначено лише розміри та місцезнаходження — за межами населеного пункту. План-схема відсутні.

За змістом чч.1 та 2 ст.341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.

Відповідно до ч.2 ст.353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до п.3 ч.2 ст.353 КАС є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись п.4 ч.1 розд.VII «Перехідних положень», стст.242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. «Злагода» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 5.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.