Процедура попадания за решетку
Задержание лица без подозрения закончилось для служителя Фемиды предупреждением
Не позвонили, не предупредили предварительно и вдруг — арестовали. Женщина, которую подозревают в мошенничестве, не понимает, почему так произошло. Номер телефона она не изменяла, живет по указанному адресу. За такое неожиданное посягательство на ее свободу законника наказали.
Громадянку, про яку йде мова, підозрювали в тому, що вона обманом отримала $21000, взявши на себе зобов’язання, яких не збиралася виконувати. 13 грудня 2016 року на її адресу в Кривий Ріг одеські слідчі надіслали повідомлення про підозру. А вже наступного дня до Андрія Лупенка із Суворовського районного суду м.Одеси потрапило клопотання про затримання підозрюваної.
Як зазначено в клопотанні, жінка переховується від слідства й місце її перебування не відоме. На підтвердження надали копії рапортів про телефонні дзвінки, на які ніхто не відповів. А в такий спосіб намагалися викликати жінку на допит.
А.Лупенко дозволив затримати й доставити особу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Адже, на його думку, під час досудового розслідування встановлено, що людина переховується, заважає розслідувати справу й може ошукати ще якихось довірливих людей. Відповідно до ухвали вину підозрюваної підтверджували свідки, розписки про отримання коштів від потерпілого, листи з банку.
Проте мотиви рішення не здалися громадянці такими очевидними, і вона поскаржилася до Вищої ради правосуддя.
У дисциплінарній палаті дійшли висновку, що суддя не дав належної оцінки факту невиконання слідчим передбачених процесуальним законом дій щодо повідомлення особи про підозру. Адже згідно із законом прокурор чи слідчий можуть клопотати про дозвіл на затримання підозрюваного, а факт, що особа набула статусу підозрюваного, нічим не доведено. За таку неуважність до деталей, тобто за надання дозволу на затримання особи, яка не є підозрюваним, суддя дістав догану та позбувся доплат.
А.Лупенко оскаржив стягнення до ВРП. «Якщо особа вважала, що я діяв неправомірно, то чому не внесла заперечення до апеляційної скарги? — дивувався суддя. — Я діяв за тими матеріалами, які мені надали органи досудового розслідування».
«Ви, як слідчий суддя, зробили все, що мали б здійснити для забезпечення прав громадянина?» — запитав голова ВРП Ігор Бенедисюк.
«Якщо я якісь деталі пропустив, то через велике навантаження», — запевнив А.Лупенко у відсутності злих намірів.
«Телефон вона не міняла, і до неї ніхто не дзвонив. Жінка посилається на те, що слідчий, який звертався за цим дозволом, ніяких доказів про реальність телефонних дзвінків, не надав. Це просто голослівне фальшування доказів, щоб її затримати. Юридичний аналіз свідчить про те, що ця особа не набула статусу підозрюваного на момент затримання», — висловився член ВРП Микола Гусак на захист дисциплінарного стягнення. — Логічно, якщо повідомлення направили 13 грудня, то воно не могло так швидко надійти до адресата. Тут виключається така технічна можливість поштового обігу».
Проте догану ВРП вирішила не виносити. За неуважність до деталей чоловік дістав попередження.
Як показує практика українського судочинства, найскладніше в процесі для слідчих і прокурорів правильно вручити повідомлення про підозру. Проте чомусь за нездатність дотриматися процедури дисциплінарними стягненнями карають суддів.