Бессмертный мораторий

Нардепы традиционно отложили отмену запрета на отчуждение сельскохозяйственных земель, но свое слово еще не сказал ВС

У півтора десятка законопроектів, зареєстрованих у парламенті, різнилися хіба що строки пролонгації земельного мораторію.

20 декабря прошлого года Верховная Рада в который раз продлила еще на год действие так называемого земельного моратория. В то же время Конституционный Суд фактически «самоустранился» от его анализа на соответствие Основному Закону, а в Страсбурге признали такую неопределенность нарушением права на собственность. Но свое слово еще не сказал Верховный Суд.

Формальне відстрочення

Проголосувавши за законопроект №9355-5, народні депутати пролонгували до 1.01.2020 заборону на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення. Як і раніше, дозволяється лише передавати їх у спадщину, вилучати для суспільних потреб або обмінювати на інші земельні ділянки.

Після голосування окремі народні депутати порушували питання про скасування відповідного рішення, яке відстрочило передання документа на підпис Президентові. Втім, ініціативу не підтримали і 04.02.2019 р. закон був підписаний Президентом.

І хоча відповідна норма Земельного кодексу, яка встановлювала дію мораторію до 1.01.2019, до набрання чинності Законом №9355-5 залишається незмінною, це не означає, що весь цей період мораторій в Україні не ді і можна безперешкодно відчужувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Норми ЗК (пп.14 та 15 розд.Х «Перехідні положення») встановлюють, що мораторій припинить свою дію з моменту набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, який досі не прийнятий, хоча відповідні законодавчі ініціативи неодноразово реєстрували у парламенті. Наприклад, два останні законопроекти, покликані врегулювати вказане питання, були зареєстровані у 2016 та 2017 роках, але не пройшли навіть першого читання. Отже, з огляду на відсутність такого акта немає підстав говорити й про скасування мораторію.

Без чого не буде обігу?

Переданий Президентові на підписання закон №9355-5 передбачає, що Кабінет Міністрів до 1.03.2019 має розробити й внести на розгляд Верховної Ради новий проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Проте навряд чи варто розраховувати на те, що за 2 місяці буде підготовлено якісний документ.

Дотепер тривають гострі дискусії стосовно питань, які мають бути врегульовані профільним законом.

Беручи до уваги успішний досвід інших країн, вітчизняну нормативно-правову базу та настрої українського суспільства, можна говорити про те, що для початку функціонування ринку земель в нашій країні бажано, щоб на законодавчому рівні були визначені:

-   етапи відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення;

-   запобіжні механізми, які сприятимуть набуттю права власності на землю насамперед громадянами України, територіальними громадами, державою та вітчизняними підприємствами;

-   порядок обчислення справедливої ціни ділянок, що відчужуються, та продаж земель на конкурентних засадах;

-   обмежена можливість змінювати цільове призначення сільськогосподарських угідь (принаймні на певний період).

Також, зважаючи на настрої в суспільстві, можна встановити обмеження кількості землі сільськогосподарського призначення (в гектарах), що може перебувати у власності однієї особи, та мінімальний розмір такої ділянки.

Відповідні положення проекту стануть контраргументом на песимістичні прогнози противників скасування мораторію. Адже останні пророкують зосередження землі в руках олігархів-латифундистів або іноземців та сплеск земельного рейдерства.

Втім, в Україні є всі передумови для поступового відкриття ринку земель і «боротьба» за скасування мораторію триває вже не перший рік.

Група народних депутатів двічі ініціювала питання щодо визнання неконституційними положень ЗК, якими запроваджено мораторій. Проте КС кожного разу відмовляв у відкритті провадження з формальних підстав, так і не вирішивши питання конституційності заборони на відчуження земель по суті.

Настанови від ЄСПЛ

Торік свою думку щодо законності мораторію висловив Європейський суд з прав людини. 22 травня 2018 року було прийнято рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України», в якому Суд констатував, що земельний мораторій порушує ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме — право мирно володіти своїм майном.

22.08.2018 це рішення набуло статусу остаточного. У ньому ЄСПЛ зобов’язав Україну вжити законодавчих або інших заходів загального характеру, які забезпечили б дотримання справедливого балансу між правами власників земель сільськогосподарського призначення та інтересами суспільства. Незважаючи на те що ЄСПЛ не встановив конкретних строків для вжиття таких заходів, очікувалося, що відповідне рішення стане каталізатором законодавчих змін.

На жаль, рішення ЄСПЛ не завадило парламентарям продовжити дію мораторію до 1.01.2020. Проте воно послугувало стимулом для рішучих дій землевласників, які вважали таку заборону незаконною.

Власність — через суд

Відразу ж після набуття рішенням ЄСПЛ статусу остаточного було подано кілька позовів, в яких власники земель сільськогосподарського призначення відстоюють своє право на їх відчуження, посилаючись на висновок Суду про незаконність мораторію. Адже практика Європейського суду з прав людини має застосовуватися вітчизняними судами як джерело права. Рішення в деяких із таких справ набрали чинності, проте позиції Верховного Суду із цього питання, на жаль, ще немає.

Так, цікавою є справа №237/3292/18, в якій Маріїнський районний суд Донецької області розглядав вимоги про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку відшкодування боргового зобов’язання. У зв’язку із тим що боржник в узгоджений строк не повернув кошти, надані йому кредитором за договором позики, останній звернувся до суду. Під час розгляду справи сторони уклали мирову угоду, за умовами якої замість грошей боржник передав кредитору ділянку.

Задовольняючи заяву про затвердження мирової угоди в цій справі, суд першої інстанції як на джерело права посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук та Цицюра проти України» та викладені у ньому висновки щодо незаконності мораторію. Ухвала про затвердження мирової угоди не оскаржувалася до судів інших інстанцій, тому думки ВС ми не знаємо.

Знаковою в питанні застосування судами рішення ЄСПЛ має стати справа №442/6324/18, яку розглядав Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області. В межах цієї справи оскаржувалася відмова нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу ділянки сільськогосподарського призначення.

Рішенням від 13.12.2018 суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивувавши це тим, що питання законності мораторію не підлягає вирішенню в окремій цивільній справі, а має бути врегульоване на законодавчому рівні. Нині рішення оскаржене до апеляційної інстанції, проте, швидше за все, долю справи вирішуватиме касаційний суд.

Окрім того, ухвалою від 23.01.2019 р. Касаційний цивільний суд Верховного суду передав на розгляд Великої палати справу №227/1506/18, предметом спору в якій є визнання недійсним договору міни земельної ділянки сільськогосподарського призначення. У відповідній ухвалі суд зазначає, що «Велика Палата Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики могла би сформулювати позицію, відповідно до якої бажаючі продати землю мали б довести, що їх справа аналогічна справам Зеленчук і Цицюри і отримати від суду дозвіл на її продаж».

Тож сподіватимемося, що найвищий судовий орган найближчим часом сформує правову позицію з питання застосування українськими судами рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук та Цицюра проти України», яка буде визначальною для ринку земель сільськогосподарського призначення в нашій країні.