Ключ к продаже квартиры

Ипотекодержатель не имеет права на получение дубликата правоустанавливающего документа на предмет ипотеки. Такое заключение сделал ВС в постановлении №243/5426/16-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

28 листопада 2018 року                              м.Київ                                 №243/5426/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: ГУЛЬКА Б.І. (суддя-доповідач), СИНЕЛЬНИКОВА Є.В., ХОПТИ С.Ф., ЧЕРНЯК Ю.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 10.11.2016 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14.12.2016,

ВСТАНОВИВ:

<…> У липні 2016 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В.В. про визнання відмови нотаріуса незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що заочним рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 28.07.2009, що набрало законної сили, задоволено позов ПАТ «КБ «Приватбанк» до Особи 5 про звернення стягнення на предмет іпотеки й банку надано право продажу квартири за Адресою 1 від свого імені будь-якій особі-покупцеві для задоволення вимог за кредитним договором від 18.09.2007, укладеного між Особою 5 та ПАТ «КБ «Приватбанк».

Для продажу вказаної квартири й виконання судового рішення банк звернувся до приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області БігунаВ.В. із заявою про видачу дубліката договору купівлі-продажу квартири, посвідченого цим приватним нотаріусом, оскільки не був стороною договору.

Оскільки нотаріусом на підставі стст.8, 53 закону «Про нотаріат» було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, ПАТ «КБ «ПриватБанк» просило суд визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Бігуна В.В. у вчиненні нотаріальних дій та зобов’язати видати дублікат договору купівлі-продажу квартири від 18.09.2007.

Рішенням Слов’янського міськрайсуду від 10.11.2016 у задоволенні позову ПАТ «КБ «Приватбанк» відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, позивач не звертався до нотаріальної контори в передбачений законом спосіб, про що свідчить відсутність у нього окремого реєстрованого номеру в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а отже, звернення позивача до суду з вимогами до приватного нотаріуса є передчасним.

Ухвалою АСДО від 14.12.2016 апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Приватбанк» відхилено, рішення Слов’янського міськрайсуду від 10.11.2016 залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками районного суду, зазначивши також про те, що зі змісту відповіді приватного нотаріуса Бігуна В.В. від 9.06.2016 вбачається, що ПАТ «КБ «Приватбанк» було роз’яснено порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами. Відомостей, які б свідчили про відмову нотаріуса у видачі дубліката договору купівлі-продажу квартири, такий лист не містить.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «КБ «Приватбанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до п.2 розд.VI «Прикінцеві положення» закону «Про іпотеку» застосуванню до спірних правовідносин підлягали норми саме цього закону, який прийнято пізніше, а не закону «Про нотаріат», який прийнято раніше. Суди при ухваленні оскаржуваних рішень вказаного не врахували й не звернули уваги на те, що ст.38 закону «Про іпотеку» передбачено право іпоткодержателя на продаж предмета іпотеки від свого імені, і єдиним можливим механізмом реалізації цього права і забезпечення виконання рішення суду про звернення стягнення шляхом продажу предмета іпотеки є надання іпотекодержателю можливості отримати правовстановчі документи на цей предмет іпотеки.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до ст.388 ЦПК судом касаційної інстанції в цивільних справах є ВС.

У квітні 2018 року справа надійшла до ВС.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

<…> Судом установлено, що заочним рішенням Слов’янського міськрайсуду від 28.07.2009, що набрало законної сили, задоволено позов ПАТ «КБ «Приватбанк» до Особи 5 про звернення стягнення на предмет іпотеки і банку надано право продажу квартири за Адресою 1 від свого імені будь-якій особі-покупцеві для задоволення вимог за кредитним договором від 18.09.2007, укладеного між Особою 5 та ПАТ «КБ «Приватбанк».

27.05.2016 ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулося до приватного нотаріуса Бігуна В.В. із заявою про видачу дубліката договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18.09.2007 цим приватним нотаріусом, оскільки не був стороною цього договору.

Листом приватного нотаріуса Бігуна В.В. від 9.06.2016 ПАТ «КБ «Приватбанк» було роз’яснено порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами. Відомостей, які б свідчили про відмову нотаріуса у видачі дубліката договору купівлі-продажу квартири, такий лист не містить.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що звернення ПАТ «КБ «Приватбанк» до суду з вимогами до приватного нотаріуса видати дублікат договору купівлі-продажу квартири є передчасним, оскільки банк не дотримався процедури звернення до нотаріуса й відсутня постанова приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Такі висновки є помилковими, суди неправильно застосували норми матеріального права, що згідно з ч.1 ст.412 ЦПК є підставою для скасування рішень і ухвалення нового.

У ч.1 ст.53 закону «Про нотаріат» визначено, що в разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні ч.5 ст.8 цього закону, видається дублікат утраченого документа.

Відповідно до ч.7 ст.8 закону «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються в нотаріуса, видаються виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких учинялися нотаріальні дії.

Наведені правові норми передбачають видачу дубліката лише в разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом. Перелік підстав видачі дубліката документа є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

У випадку звернення до нотаріуса за отриманням дубліката нотаріального документа з інших підстав, ніж передбачені в ст.53 закону «Про нотаріат», зокрема у зв’язку з отриманням права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу, у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі банку дубліката нотаріально посвідченого документа.

Крім того, коло осіб, яким надано право отримати дублікат утраченого або зіпсованого документа, не підлягає розширювальному тлумаченню, оскільки порушуватиме права учасників відповідних правовідносин та нотаріальної таємниці, визначеної ст.8 закону «Про нотаріат».

Отже, іпотекодержатель не має права на отримання дубліката правовстановчого документа на предмет іпотеки, оскільки в ст.38 закону «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки та йому не надано інших правомочностей, які б уходили до змісту права на продаж предмета іпотеки.

У такому випадку правовстановчим документом (у розумінні документа, який підтверджує його право власності на предмет іпотеки) є відповідне судове рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Зазначений правовий висновок висловлений об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі ВС у постанові: від 21.11.2018 у справі №243/7935/16-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового — про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись стст.141, 400, 409, 412, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ПАТ «КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 10.11.2016 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14.12.2016 скасувати.

У задоволенні позову ПАТ «КБ «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В.В. про визнання відмови нотаріуса незаконною та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.