Междоусобицы в законе
Коллеги назвали действия судьи давлением и угрозами, а он считает, что боролся за европейские стандарты
Подозреваемая во взяточничестве судья решила не тонуть водиночку, а прихватить с собой коллегу. Защищаясь от отстранения, она заявила, что была жертвой давления. Того, кто давил, лишили должности.
Диктатура Феміди
Суддю Господарського суду м.Києва Аллу Пригунову підозрювали в корупції. Прокурори звернулися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення законниці від роботи, адже, на їхню думку, вона отримала $71 тис. як хабар.
На засіданні ВРП 26 жовтня 2016 року вирішували, варто чи ні позбавляти суддю повноважень. А.Пригунова заявила, що на неї тиснув заступник голови Вищого господарського суду Артур Ємельянов. Він погрожував і домагався прийняття «потрібних» рішень. Через місяць від фіктивної особи до Ради на А.Ємельянова надійшла скарга, яка базувалася на відеозаписі засідання.
Друга дисциплінарна палата звернулася до А.Пригунової, і жінка підтвердила свої слова. Тому проти А.Ємельянова відкрили провадження.
Жертва тиску на підтвердження своїх звинувачень надіслала роздруківку стенограми частини виробничої наради суддів, копію експертного висновку та заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею. На тій виробничій нараді А.Ємельянов, котрий на той час обіймав посаду голови Ради суддів господарських судів, повідомив, яким чином реагувати на інформацію щодо причетності до корупційних схем керівництва господарських судів, а також наголосив на необхідності вирішити конкретні справи на користь певних учасників процесу. Мотивував таку необхідність державними інтересами.
А.Ємельянов заявив, що справи, які слухають у господарському суді столиці, мають дуже важливий характер, а інформація щодо корупційної діяльності, яку поширюють ЗМІ, брехлива. Тим, хто з ним не погодився, він сказав: «Судді з аналогічною позицією будуть позбавлені підтримки керівництва щодо збереження спокою та працездатності на займаній посаді». Крім того, він пообіцяв «прикриття» тим, хто прийматиме «необхідні» рішення.
А.Пригунова звернулася до Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро з повідомленням про вчинення правопорушень. У ГПУ відкрили провадження за втручання в діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу. У жовтні 2017 року А.Ємельянову повідомили про підозру.
Завідувач відділу психологічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції провів експертне дослідження стенограми й дійшов невтішних для винуватця висновків. Він побачив у промові виражені ознаки психологічного впливу, непрямі погрози, маніпулювання та навіть нейролінгвістичне програмування. Слова керівника могли, на його думку, спричинити А.Пригуновій «моральну шкоду, зокрема завдати їй психологічного дискомфорту та неблагополуччя, морального й душевного болю».
Паралельно з дисциплінарною справою А.Ємельянова ВРП розглядала клопотання про його відсторонення від роботи через підозру в скоєнні всіх перелічених злочинів. На засіданні він заявив, що намагався спонукати колег дотримуватись усталеної в судах вищих інстанцій практики. «Це означає, що коли приймається рішення ВГС, Верховним Судом України, то суди повинні розуміти, що в цих правовідносинах є зрозуміла практика, і тому прийматися рішення повинні ті самі або аналогічні», — заявив він на свій захист.
Однак дисциплінарна палата не оцінила вкладу законника в єдність судової практики та рекомендувала звільнити його з посади.
Захист від Аристотеля
А.Ємельянов оскаржив те рішення до ВРП. Рада двічі розглядала його скаргу, оскільки з першого разу не змогла визначитись із рішенням.
Свій захист чоловік побудував на тих самих поясненнях, які свого часу дав палаті. Мовляв, єдиною метою промови, за яку його притягнули до відповідальності, було досягнення єдності судової практики, що також є вимогою ЄСПЛ.
«Мене запросили для надання рекомендації щодо майбутньої методологічної оцінки роботи цього та апеляційного судів Радою суддів та апаратом Вищого госпсуду, — сказав А.Ємельянов. — Не може існувати двох взаємовиключних рішень з приводу одних і тих самих обставин. Аристотель казав, що протилежні одне одному висловлювання про одне й те саме явище не можуть бути істинними одночасно. Це нонсенс і повне паплюження та ігнорування істини».
Що стосується скарги, яка заварила всю цю кашу, то її автором була неіснуюча жінка з прізвищем Іванова, яка не має ні посади, ні адреси. «Члени дисциплінарної палати відкрили провадження та прийняли рішення, причиною якого став документ, оформлений анонімно, — захищався А.Ємельянов. — Минулого разу члени ВРП відмовилися на моє клопотання викликати особу, яка підписала скаргу, «щоб не витрачати час та державні кошти на особу, якої не існує». Це стенограма засідання ВРП. В українському законодавстві дійсно передбачено, що іноді можна відкрити справу у відповідь на заяву аноніма. Але в законі «Про Вищу раду правосуддя» встановлено заборону на розгляд таких заяв. Наслідком її може бути повернення скарги без розгляду або відмова у відкритті провадження».
«На якій стадії зараз перебуває розслідування кримінального провадження?» — поцікавилась Ірина Мамонтова.
«Суд призначив експертизу, але її ще не провели», — відповів А.Ємельянов.
«А яку експертизу проводили за рішенням суду? Технічного чи психологічного характеру?» — запитав член ВРП Анатолій Мірошниченко.
Суддя відповів, що експертизу технічного характеру мали провести щодо деяких висновків, навіть не висновків, а базових форм. Психологічну експертизу взагалі не проводили, і ніхто її не призначав.
Також поцікавилися, чи А.Ємельянов отримав підозру в одному кримінальному провадженні. На це він відповів: «Слідчі вважають, що було пред’явлено підозру, я вважаю, що ні, але мова йде про одне кримінальне провадження».
Схоже, аргументи захисту членам Ради здалися непереконливими, і вони вирішили підтримати рішення ДДП. Подання на звільнення судді розглянуть після того, як мине строк на оскарження такого вердикту.
До слова, А.Пригунова виграла в Європейському суді з прав людини справу проти України. Їй присудили €1200 як компенсацію. На підставі рішення ЄСПЛ ВРП тепер зобов’язана скасувати своє рішення про відсторонення, а правоохоронні органи — припинити кримінальне переслідування.