Фемида в публичной плоскости

Как судьям действовать в социальных сетях, чтобы и любопытство общества удовлетворить, и должность не потерять

Свыше 50 судей-спикеров и представители ВСП обсудили наилучшие практики коммуникации между органами судебной власти и гражданами. В частности, речь шла об инструментах такого взаимодействия, а также определенных проектах и методологии, внедренных в Португалии, Швеции, Испании и Латвии.

Шведський варіант

Семінар відбувся за підтримки ВРП та проекту технічної допомоги Європейської комісії TAIEX. На підтвердження важливості питання відкритості та прозорості в діяльності судів, підтримки належної комунікації суддів із суспільством, у тому числі через розвиток системи навчання та обміну досвідом, захід відкрив голова Ради Ігор Бенедисюк.

Так, упродовж першого дня спікери поділилися досвідом Швеції щодо меж публічності суду та судді. Загалом у цій країні діє свобода слова, громадяни мають вільний доступ до урядових документів і судових рішень, наголосив голова районного суду м.Норртельє Андерс Ерлман. Проте, якщо людина скоїла серйозний злочин проти країни або засуджена за державну зраду, вона не має права на комунікацію.

Крім того, шведські суди мають офіційні сторінки в соціальних мережах і ретельно стежать за тим, щоб адміністрація «Фейсбуку» блокувала псевдоакаунти служителів Феміди. На переконання суддів Швеції, вони не повинні безпосередньо контактувати із суспільством через соціальні мережі. Проте з 2016 року відповідно до нової комунікативної стратегії судді цієї скандинавської країни мають можливість розміщувати власні блоги, для чого було створено спеціальний ресурс The Judge Blog (domarbloggen.se).

Згідно зі стратегією судді зобов’язані брати участь у публічних обговореннях та інформувати населення про важливі питання в судових рішеннях. У соціальних мережах шведські суди, як і українські, висвітлюють власну діяльність ізсередини, розповідають про своїх працівників.

На відміну від України, он-лайн-трансляції судових засідань у Швеції заборонені. Утім, в он-лайн-режимі відбувається трансляція того, як суддя оголошує те чи інше рішення.

«Комунікативна діяльність суддів у Швеції провадиться за підтримки судової адміністрації, — зауважив А.Ерлман. — Остання налічує 250 працівників, 100 з яких — спеціалісти у сфері IT-технологій. Ідей для розвитку комунікації завжди багато, та для їх утілення потрібна перш за все підтримка». При цьому судді також надають підтримку в розробленні необхідних регламентів чи методики дій у певних ситуаціях і поширенні такої методики серед 80 судів країни.

Гість також наголосив, що коли якийсь процес викликає значний суспільний інтерес, то суди можуть завчасно ініціювати публічне обговорення питання.

«Звичайно, потрібно ділитися інформацією про судову статистику, факти, дисциплінарні заходи, результати засідань чи розслідувань. Важливо показувати громадянам, яка робота була проведена», — зауважила лідер проекту «Правосуддя заради зростання», представник Державної судової адміністрації Латвії Анна Скрябіна.

Реагування та відповідальність

У процесі обговорення учасники семінару цікавилися питаннями захисту персональних даних, реагування на критику судді, котрий розглядає важливу для суспільства справу, межами публічності слідчих, прокурорів і суддів, зокрема й у соцмережах. Також торкнулися вимог до осіб, які відповідають за комунікацію суду в мережах, питання щодо належного реагування на випадки критики рішень судів з боку поліції чи прокуратури, порушення принципу презумпції невинуватості правоохоронними органами тощо.

За словами А.Ерлмана, кожен суддя особисто вирішує для себе, як діяти в публічній сфері. Проте в історії країни були випадки, коли судді втратили посади через расистські висловлювання в соцмережах. Загалом забезпечення комунікації в судах Швеції покладено на молодих колег, які ще не здійснюють правосуддя, а лише стажуються.

Представники Швеції, Іспанії, Португалії констатували незадоволення поширенням не зовсім правдивої інформації про суди. Реагувати на кожен випадок складно, говорить А.Ерлман. Одначе ще важче змінити думку громадськості, коли помилкова інформація вже поширена ЗМІ, констатувала судовий радник Міністерства юстиції Іспанії Ванесса Унтієдт.

Водночас, коли суспільство висловлює незадоволення рішенням суду, Швеція реагує на це швидко — через зміну законодавства. Адже в країні є чітке усвідомлення, що судді лише застосовують чинне законодавство.

Наголошувалося на важливості проведення спільних навчань із комунікації як для суддів та ЗМІ, так і для суддів і представників прокуратури та слідства. Таким досвідом поділився прокурор суду західного Лісабона — Кашкай (Португалія) Пласідо Конде Фернандес.

Кожен має усвідомлювати відповідальність за поширення інформації, що стосується прав громадян, наголосила й А.Скрябіна.

Добровільні помічники

Про досвід залучення волонтерів до роз’яснювальної роботи щодо судових процедур розповіли В.Унтієдт та А.Ерлман. Добровільні помічники, котрі супроводжували в суді учасників кримінальних проваджень, розповідали, як відбувається слухання справи, чому перенесене засідання тощо. Їх завдання полягало в «зменшенні стресу» в учасників процесів. Згодом цей рух організувався в неурядову організацію з підтримки жертв злочинів.

А.Скрябіна, зокрема, звернула увагу на активний розвиток у Латвії електронних комунікації та сервісів і на поширення інформації про зміни в судовій системі країни.

Під час зустрічі також було обговорено практику Європейського суду з прав людини й рекомендації Консультативної ради європейських суддів стосовно взаємодії зі ЗМІ та суспільством, щодо справедливого судового розгляду та ролі громадських слухань.

«Судам слід керуватися практикою ЄСПЛ, щоб знайти рівновагу між конфліктуючими цінностями захисту людської гідності, приватності, репутації, презумпції невинуватості з одного боку та свободи слова — з другого». Це цитата з висновку КРЄС №7 (2005) щодо правосуддя та суспільства. Вона, на думку П.К.Фернандеса, найповніше характеризує всю складність і відповідальність судової комунікації.