Закон і Бізнес


Образцовый год: вид сверху

Понятность назвали главным условием доверия к принятым решениям, в особенности если они — непопулярные


Валентина Данішевська з оптимізмом дивиться у рік прийдешній, уважаючи, що до кінця 2019-го ВС упорається з усіма залишками справ.

№51 (1401) 22.12—28.12.2018
Ксения ТАЛАМАНЧУК
4967

В Верховном Суде главным результатом судебной реформы считают рост доверия граждан к суду почти втрое сравнительно с 2014 годом. И ставят перед собой задание уменьшить количество обращений украинцев в Страсбург.


Президентська настанова

Підбивати підсумки роботи Верховного Суду почав глава держави. За його словами, метою судової реформи було «створити сильний, незалежний суд, вільний від корупції, суд, який діє на засадах верховенства права, сповідує принципи компетентності, незалежності, неупередженості та відповідальності». Для цього, як відомо, довелося двічі переписувати закон «Про судоустрій і статус суддів» і навіть вносити зміни до Конституції. На думку Президента, без цього не могли обійтися.

Тепер, за словами Петра Порошенка, нарешті досягнуто незалежності вітчизняної Феміди і суддю вже ніхто не зможе викликати до «кабінету» з приводу настанов. Напевне, тепер візити на вул.Банкову представників судової влади відбуваються виключно для обговорення погоди чи внеску в економічне зростання країни.

Принаймні таке припущення можна зробити після виступу Прем’єра Володимира Гройсмана. Він поділився із суддями враженнями від спілкування із представниками іноземного та українського бізнесу, які вимагають надійного захисту інвестицій. А його можна досягти лише шляхом ухвалення прозорих та зрозумілих судових рішень. Мовляв, без цього неможливо створити сильну економіку. Тож, виходить, тепер на суд перекладена відповідальність і за розвиток економіки.

Головні висновки

У свою чергу Голова ВС Валентина Данішевська повернула учасників конференції в минуле, пригадавши день, коли нова установа почала працювати. Маючи в штаті 115 суддів та лише одного працівника апарату, ВС за всіма адресами приймав нові скарги громадян та справи, які отримав «у спадок».

У перший місяць роботи йому перейшло більш як 76 тис. справ. При цьому найстаріші були передані до Касаційного адміністративного суду та датувалися аж 2011-им. Тож люди чекали на остаточне вирішення спорів довгі 7 років. За рік надійшла приблизно така ж кількість справ. Загалом за 2018-ий судді ВС розглянули понад 150 тис. справ.

Незважаючи на те що судді розподілилися за видами юрисдикції майже порівну, справи надходили до них нерівномірно. Так, Касаційний адміністративний суд отримав 73 тис. справ, з яких розглянув майже половину. Касаційний господарський — 15 тис., а упорався з більш ніж 12 тис. Найменший відсоток у Касаційного цивільного суду, який розглянув лише 21 тис. із 51 тис. справ. «Маю оптимізм, що наступного року всі залишки справ будуть вирішені. Також з нетерпінням очікуємо поповнення ВС», — зазначила В.Данішевська.

Під час конференції багато часу присвятили необхідності зменшення навантаження на суддів. Зокрема, суддя Великої палати ВС Олена Кібенко поділилася досвідом ефективної організації роботи, а також розповіла про заходи щодо підвищення поінформованості громадян.

Так, було розроблено інформаційну політику, з’явилися сторінки у соціальних мережах не лише у ВС, але й у суддів. Вдало працює канал на YouTube, планують розвивати Telegram. «Судді повинні бути ближчими до громадян та інформувати не лише про свої рішення, але й про причини, які спонукали до їх прийняття», — зауважила О.Кібенко.

На межі можливостей

Суддя ВС Литви Рімвидас Норкус зазначив, що надмірне навантаження погано впливає на якість судочинства, та закликав українських колег та Уряд оберігати суддів. Так, Р.Норкус розглядає одну справу на тиждень.

«Ми повинні працювати якісно та чесно», — підкреслила В.Данішевська. Адже ВС завалений справами, але так не має бути. Нині створюються всі умови для розвантаження суду, зокрема запроваджуються фільтри, передбачені новими процесуальними кодексами.

Водночас у ВС нарікають на величезний опір громадськості щодо розгляду малозначних справ і очікують на допомогу колег з нижчих інстанцій. Адже що краще і ґрунтовніше вони будуть вирішувати справи, то менше буде звернень до ВС. «Не повинна складатися думка, що тільки Верховний Суд є неупередженим і справедливим. Ми маємо працювати над тим, щоб усі суди справляли таке враження», — наголосила Голова ВС.

Ганебна практика

Багато часу було присвячено обговоренню питань незалежності та єдності судової практики. Зокрема, говорили про трьох китів, на яких тримається судова влада: незалежність, компетентність та доброчесність. У свою чергу голова ВС Латвії Іварс Бичковічс багато уваги приділив проблемам доброчесності.

Він зазначив, що питання довіри до суддів та загалом існування судової системи не є виключно внутрішньою справою держави, і останні рішення Венеціанської комісії це підтверджують. Якість рішень судів нижчих інстанцій впливає на завантаженість ВС. Судді повинні мати достатні гарантії для прийняття обґрунтованих та логічних вердиктів. «Тільки так ми отримаємо повагу від суспільства та на міжнародному рівні», — наголосив І.Бичковічс.

Під час перегляду справи, слухання юрисдикційних спорів ВС намагається подолати ганебну практику, коли спір вирішується в судах різної юрисдикції. Фактично нині, дещо змінивши в позові, змінивши склад сторін, можна судитися і в адміністративному, і в господарському, і в будь-якому іншому суді. «Ця практика має залишитися в минулому. На захист одного права повинен бути один позов», — підкреслила В.Данішевська.

Також вона закликала колег приділити належну увагу застосуванню способів захисту порушеного права, які мають бути ефективними і належними. Не повинно бути так, коли людина на свою користь отримала 5 рішень, а право так і залишилося незахищеним.

Ціннісні зміни

Великі сподівання покладаються на такий процесуальний інструмент, як зразкова справа. Протягом року ВС розглянув 8 таких справ. Вони, звісно, працюють на єдність судової практики, а також допомагають однаково розглянути всі подібні позови в судах першої та другої інстанцій, забезпечити рівність людей перед законом, а також не допустити надходження цих справ до касаційної інстанції, зауважила Голова ВС.

Але найбільше резервів для зменшення кількості справ, на думку В.Данішевської, має Уряд. Зразковою в цьому сенсі є справа про перерахунок пенсій. Після ухвалення рішення ВС Кабмін прийняв постанову, якою передбачив порядок перерахунку пенсій, що убезпечило від звернення до суду ще 150 тис. таких самих пенсіонерів. «Якщо ми будемо співпрацювати щодо прийняття та виконання належних рішень, люди втратять необхідність звертатися до суду», — звернулася вона до Прем’єр-міністра.

Так, у своїй діяльності ВС дотримується принципу, що держава повинна створювати належні та якісні сервіси, які захищали б усіх громадян. Саме це було встановлено в ході розгляду так званої справи про паспорти. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на опрацювання персональних даних. Запровадження новітніх технологій не повинне бути безальтернативним і примусовим. Ті, хто відмовляється приймати ці технології, повинні мати альтернативу — традиційні методи ідентифікації особи, констатували у ВП ВС.

Не менш важливим є рішення ВС щодо зобов’язання власника майна, який передав його в оперативне управління юридичній особі, відповідати за її борги. Таким чином, була припинена ганебна практика, коли державне майно передавали для ведення господарської діяльності, а згодом відбирали, а кредитори не могли задовольнити боргові зобов’язання. «За своїми боргами потрібно відповідати всім, навіть державі», — сказала В.Данішевська.

Велике значення для суспільства, на думку суддів ВП ВС, має справа щодо повернення кредитів. Так, донедавна існувала практика, коли у випадку прострочення добросовісному позичальнику банк нараховував усі можливі штрафи, позбавляючи його будь-якої можливості повернути кредит. Однак судді сподіваються, що ситуація зміниться.

Виклики і захист

Суддів закликали популяризувати свою працю, пояснюючи суспільству позицію у власних рішеннях. Багато часу також було присвячено мові судових рішень.

Зокрема, напрацюваннями з українськими суддями поділилася виконавчий директор Національного суддівського інституту Канади Адель Кент. Вона зазначила, що найбільше громадяни довіряють медсестрам та пожежникам, а вже потім суддям. Однак рейтинг довіри до канадських суддів вищий, ніж до адвокатів та журналістів. Велику роль у цьому відіграє зрозумілість рішень. В ХІХ ст. судові рішення писалися дуже складною мовою і так, щоб їх могли зрозуміти обрані. «Тепер суспільство вимагає простих і зрозумілих рішень, особливо якщо вони непопулярні», — зазначила А.Кент.

Громадянам порадили бути уважними та небайдужими, розуміти природу тих складних процесів, що відбуваються в державі. Судді готові працювати в демократичному та прозорому суспільстві, однак чи готові ми до верховенства права у буденному житті?

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Як ви оцінюєте перший рік роботи Верховного Суду?

Дмитро ГУДИМА,
суддя Великої палати Верховного Суду:

— За рік роботи ВС показав, що може боротися з тими викликами, які перед ним постали, починаючи з надмірної завантаженості, зокрема через «успадковані» справи, і закінчуючи тими питаннями, які порушують люди у своїх касаційних скаргах.

Упродовж року Велика палата ВС вирішила багато юрисдикційних конфліктів і поставила крапку в багатьох спорах з приводу того, в якій юрисдикції повинна розглядатися та чи інша справа. Таким чином, ми можемо спрогнозувати, що найближчими роками юрисдикція розгляду цих справ не має змінюватися.

Що змінила «нова кров» у вигляді адвокатів і вчених, які були обрані на посади суддів у ВС?

Коли я йшов на конкурс, то мав більш як 10 років і адвокатської, і викладацької практики. І я себе дуже комфортно почував у середовищі нових колег. Для мене жодних труднощів не становило розібратися в будь-якій справі як з теоретичної точки зору, так і з практичної. Наскільки я помітив, то майже всі викладачі та адвокати дуже добре влилися в середовище суддів. Тож поєднання представників трьох професій у ВС дуже позитивно вплинуло на його роботу та розвиток.

Олег ЗАВЕРУХА,
голова Восьмого апеляційного адміністративного суду:

— Процес формування ВС і початок його діяльності збіглися в часі з набранням чинності новими процесуальними кодексами. І судді, зокрема апеляційної інстанції, починаючи застосовувати ці норми, отримали новий процесуальний інструментарій, який спрощує низку процедур. Водночас деякі із цих механізмів реалізуються виключно завдяки Верховному Суду.

Візьмемо до прикладу наші давні проблеми, які стосувалися великої кількості так званих однотипних справ. Нині ми отримали інститут зразкової справи, який дає певні орієнтири. Сьогодні Голова ВС згадувала справи, які стосуються пенсійного забезпечення військовослужбовців органів внутрішніх справ.

Завдяки ухваленню одного такого рішення були досягнуті величезні зміни. По-перше, відбулися перетворення на рівні Уряду, по-друге, судді мають зрозумілу позицію, як вирішувати подібні справи. І найголовніше — громадянське суспільство розуміє, чого очікувати.

Що стосується єдності, то, звичайно, велике значення мають питання, які врегульовуються за допомогою рішень Великої палати ВС. Питання щодо розмежування юрисдикції є досить  дискусійними і по-різному можуть оцінюватися, але очевидно: якщо є аргументи і мотивація — це завжди крок уперед.

Андрій БОЙКО,
член Вищої ради правосуддя:

— Загалом я дуже позитивно оцінюю судову реформу. Є цілий комплекс новацій, які свідчать про те, що реформа повинна дати позитивний результат. Зовсім в інших умовах відбувається добір суддів, впроваджені інші стандарти їх підготовки. Національна школа суддів готує за більш якісними підходами, і велику роль у цьому відіграє можливість інтерактивного навчання та ґрунтовної підготовки до суддівської кар’єри. Реформа позбавила політичного впливу на систему правосуддя у питаннях як добору суддів, так і дисциплінарної відповідальності.

Ці інституційні зміни вже починають давати результат і в питаннях якості та ефективності роботи суддів. Також ми бачимо позитивні результати роботи Верховного Суду. Зараз відбувається процес реформування апеляційних судів, очевидно, наступний етап — формування об’єднаних окружних судів.

Суспільству треба набратися трохи терпіння. Адже відбуваються дуже складні процеси, і результати сьогоднішніх реформ будуть помітні за кілька років.

Данило ГЕТМАНЦЕВ,
почесний президент Jurimex, президент Асоціації податкових радників, д.ю.н., адвокат:

— Сьогодні в суспільстві відбуваються карколомні зміни і судова влада відчуває на собі його прискіпливу увагу. Дуже важливо, щоб ВС запрацював так, як від нього очікують люди.

Незважаючи на те що рівень довіри громадян до судової влади дуже низький, не варто сумувати, оскільки ми лише на початку шляху. В країні тільки-но провели реформу, ВС працює лише рік, але ми вже бачимо, що деякі підходи змінилися. Треба бути сміливими та послідовними, щоб реалізувати ці положення та досягти тих високих цілей, які закладали автори реформи та на які очікує громадянське суспільство.