Безусловные льготы с отсрочкой

КС пристыдил Кабмин, который переложил обязанность государства на семьи защитников Родины. И позволил это делать еще 3 месяца

К сожалению, в Украине давно сложилась практика принятия законов вопреки Конституции, ограничивающих права граждан в интересах государственной казны. Но сегодня становится нормой продолжение действия положений, уже признанных неконституционными. И тоже — ради госбюджета.

Напередодні дня святого Миколая Конституційний Суд ухвалив прогнозоване рішення щодо окремих положень сумнозвісного закону тотальної економії — «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII. Тодішній Уряд вирішив зекономити на пенсіонерах, різних категоріях пільговиків та держслужбовців. Когось позбавляли пенсій, когось — частини зарплати, інших — соціальних пільг.

Понад 3 роки тому 50 нардепів від опозиції направили на вул.Жилянську одне з подань, що стосувалося неприпустимості урізання пільг учасникам війни, особам, які до них прирівняні чи мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членам їхніх сімей. Ішлося переважно про пільговий проїзд у транспорті — як міському чи приміському, так і міжобласного сполучення.

Уряд вирішив, що на допомогу держави можуть сподіватися вже зовсім бідні українці, в яких середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. У 2015 році це було 609 грн. Тобто фактично певне коло осіб позбавили права на безкоштовний проїзд.

Як наголосив КС у рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018, тим самим «держава переклала обов’язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій». Фактично це «є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених ч.5 ст.17 Конституції, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей».

Хоча сам текст рішення займає півтора десятка сторінок, його суть зводиться до наведеного твердження. Решта — цитування норм законів та нагадування, які зміни внесені до спірних норм за 3 роки. А основа — рішення КС від 1.12.2004 №20-рп/2004 у справі, яка також стосувалася зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій заради збалансування держбюджету. Відмінність у тому, що тоді для констатації неконституційності обмежень знадобився менш як рік і бодай частина пільговиків устигла скористатися своїм правом до кінця року.

Натомість цього разу обмеження не лише не втратили чинності з ухваленням рішення КС, вони ще й продовжені на три місяці. Мовляв, слід дати Уряду можливість передбачити у бюджеті необхідні кошти. Хоча на той час, коли неконституційні положення таки втратять чинність, цей склад Кабміну вже пакуватиме валізи і навряд чи перейматиметься тим, яким чином наступники виконуватимуть цей обов’язок.

А головне — ніщо не завадить новим урядовцям повторити той самий трюк і знову встановити якісь умови для соціального захисту. Адже, доки КС висловиться, не один мільйон буде зекономлений для інших цілей.