Закон і Бізнес


Компромисс для бизнеса

Компенсацию за незаконные действия следователей и прокуроров реально получить только в случае привлечения их к уголовной ответственности


№49 (1399) 08.12—14.12.2018
Александр ЩЕРБИНА, адвокат АО «Barristers»
7283
7283

4 ноября этого года вступил в силу закон «Маски-шоу стоп-2». Он позволяет требовать возмещения за незаконные действия или решения следователей и прокуроров, что установлено в судебном порядке. Кто же имеет право на компенсацию и какой алгоритм (пока еще теоретической) возможности ее получения?


Нові права для «інших осіб»

Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України…» від 18.09.2018 №2548-VIII, як і перший акт під назвою «Маски-шоу стоп», був ініційований Урядом. Він дає право новому учаснику провадження — «іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування»— подавати клопотання під час досудового розслідування. Слідчий, — прокурор зобов’язані їх розглянути впродовж трьох днів і задовольнити за наявності відповідних підстав. Аналогічне право надано й представникові такої особи.

У зв’язку з унесенням змін до ст.220 КПК «інші особи» отримують нарівні з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим право звернутися до слідчого чи прокурора з клопотанням про необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій), а також його закриття. Крім того, їх наділено правом оскаржити в суді бездіяльність слідчого, прокурора.

Тепер власник або директор підприємства, де проводився обшук і вилучалося майно, чи невідомо яким чином «пов’язана» зі злочином фізична чи юридична особа перетворюється з німого свідка слідчо-прокурорського беззаконня на цілком право- й дієздатного скаржника.

Особливо яскраво це може проявитись у роками «розслідуваних» провадженнях, де немає підозрюваних, але є арештовані квартири, автомобілі, де в тексті витягів з ЄРДР фігурують ПІБ осіб, які нібито вчинили правопорушення, але роками не можуть добитися ні правового статусу, ні закриття провадження.

Тобто, якщо внаслідок обшуку було вилучено документи та техніку, і на цьому «розслідування» зупинилось, їх власник може спробувати оскаржити таку довгострокову бездіяльність. І це позитив, оскільки є шанс кардинально зменшити кількість проваджень «за фактом». Водночас з огляду на неприхований тиск окремих представників правоохоронних органів на «незручних» слідчих суддів (у тому числі шляхом направлення скарг до Вищої ради правосуддя чи навіть переслідування за ст.375 Кримінального кодексу) є обґрунтовані сумніви в можливості останніх приймати подібні рішення.

Час покаже...

Оскарження тяганини

Крім того, згідно з нововведенням «інша особа» або її представник можуть звертатись із клопотанням до слідчого судді про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку, відведеного ч.1 ст.219 КПК на проведення досудового розслідування.

Ця новела також є позитивною. Адже, хоча правоохоронний орган формально зв’язаний строками проведення розслідування, вони часто-густо порушувалися. І ніщо не заважало слідчому чи прокурору роками утримувати тимчасово вилучене майно, фактично блокуючи роботу підприємств, і доводити людей до нервових зривів.

Такі зміни дозволять запобігти випадкам безпідставного подовження строків досудового розслідування в провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру. Вказана новела дає можливість змінити ситуацію на краще й захистити права осіб, котрі не є підозрюваними, але стосовно яких фактично проводяться процесуальні дії.

Проте, знову ж таки, лише в разі, якщо слідчі судді наважаться приймати подібні рішення.

Спочатку вина, потім гроші

Унесені до ч.2 ст.130 КПК зміни передбачають право зворотної вимоги до слідчих, прокурорів, які завдали особі шкоди, що спричинило компенсацію за неї коштом держави. Однак за умови встановлення в діях правоохоронців складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком або дисциплінарного проступку.

Утім, перспективи притягнення слідчих чи прокурорів до дисциплінарної відповідальності є вельми примарними. Адже в остаточний текст акта не потрапило положення законопроекту, що передбачало обов’язкове проведення службового розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності в разі надходження ухвали слідчого судді про встановлення порушень у діях слідчих, прокурорів. Тож залишається єдиний варіант: намагатися встановити в діях таких правоохоронців склад кримінального правопорушення за обвинувальним вироком.

Крім того, не були внесені аналогічні зміни ні до Цивільного кодексу, ні до закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1.12.94 №66/94-ВР. Тому задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування не стає автоматичною підставою для відшкодування.

Утім, у цілому норми закону №2548-VIII є позитивними. Адже дають можливість особам, які до його прийняття не мали жодного правового статусу та не могли захистити свої порушені права, оскаржити незаконні рішення (а також бездіяльність) правоохоронців.

У той же час жодних змін чи доповнень щодо підстав для отримання відшкодувань (ст.2 закону №66/94-ВР) прийнято не було. Тому, попри гучні заяви перших осіб держави, закон утратив половину своїх новел і став черговим тимчасовим компромісом у відносинах бізнесу та правоохоронних органів.

Можливо, із законом «Маски-шоу стоп-3» бізнесу пощастить більше…