Квинтэссенция финансового лоббизма

Минфин призвали перестать считать, будто в третьем классе

Пока народные избранники привычно латают дыры государственного бюджета ежегодным поднятием акцизов, граждане травятся контрафактом. Почему беспокойство о здоровье населения только увеличивает черный рынок? Вопрос исследовали юристы и представители бизнеса.

Менше пити не стали

У коридорах Червоного корпусу Київського національного університету ім. Т.Шевченка дебати починалися ще на сходах. Адже проблеми оподаткування є одними з найболючіших для підприємницької діяльності. Зала швидко наповнюється правниками, і не дивно: розпочинається ІІІ форум з непрямого оподаткування.

Відповідно до євроінтеграційних зобов’язань держава має підвищити мінімальні акцизи. Проте, на думку представників галузі, акциз зробить український товар неконкурентоспроможним. Ситуація на ринку критична, оскільки зависокі податки призводять до збільшення обсягу контрафактної продукції та переходу ринку в тінь. Так, за даними досліджень, проведених міжнародними аудиторами, з 2009 року ринок горілки втратив близько 70%. Трохи ліпша ситуація з продажем вина, яке втратило близько 27% ринку, і майже 3% щороку втрачає пиво.

Застосування акцизу виконує виключно 3 функції:

• наповнення державної скарбниці;

• врегулювання споживання алкоголю;

• вплив на розвиток лікеро-горілчаної галузі.

Чинне податкове регулювання нині спотворило всі 3 функції. По-перше, згідно з дослідженнями з 2014 року акциз перестав наповнювати державний бюджет, як планувалося. Як зауважили представники горілчаних компаній, окрім акцизу, вони сплачують ще й інші податки. Цей тягар є заважким.

На думку народного депутата Олександра Кірша, проблема полягає в тому, що в міністерстві рахують, наче на третьому курсі, а крива Лафера працює лише зліва направо. Тобто навіть за умови зменшення податкового тягаря, бізнес, який вдало функціонує на чорному ринку, не стане законослухняним.

За оцінками, доля тіньового обігу харчового спирту зросла з 10% у 2007 році до 45% у 2015-му. Втрати бюджету від несплати акцизу та ПДВ з нелегально виробленого спирту сягнули у 2015 році 6,1 млрд грн.

Аргументація, що підвищення ціни стимулює громадян менше споживати алкогольних напоїв, не підтверджується практикою. Якщо на українських дорогах щодня гине 8 осіб, то від алкогольного отруєння щодоби помирає 24 особи, але акцент на цьому не робиться.

Так само не підтверджується теза щодо стимулювання громадян до вживання якіснішого алкоголю. Найбільше в Україні споживають міцних напоїв, а цей ринок переважно наповнений контрафактною продукцією. До того ж подекуди споживачу важко відрізнити підробку від оригіналу.

Аморальний акциз

Запровадження надвисоких акцизів не сприяє й наповненню бюджету. На думку експертів, не слід обраховувати надходження від акцизу прямим методом.

По-перше, чим більше податків сплачують виробники алкогольних напоїв, тим дорожча їхня продукція, що, у свою чергу, стимулює збільшення тіньового обігу. По-друге, ніхто й ніколи не рахував, скільки втрачає держава від постійних і раптових підвищень. Так, один працівник лікеро-горілчаної галузі забезпечує сплату пенсій близько 120 громадянам. Тим часом зменшення рентабельності виробництва призводить до скорочення робочих місць.

Подальше зростання фіскального навантаження стимулюватиме виробників шукати зони з ліпшим оподаткуванням і переносити виробництво в інші держави. Тож, як визнають самі нардепи, бізнес не сплачує податків, він тільки перераховує гроші, які сплачує споживач. Зважаючи на це, необхідно не податки збільшувати, а комплексно розв’язувати проблему підвищення купівельної спроможності громадян.

Не кращою є ситуація з виробництвом тютюну, особливо зважаючи на зобов’язання України щодо запровадження акцизу відповідно до прийнятої норми в ЄС. Постійне й нерегульоване підвищення акцизу робить українського виробника неконкурентоспроможним.

На превеликий жаль, ми не живемо в ідеальному просторі, де існує тільки Україна та ЄС. Довкола нас багато сусідів, котрі виробляють аналогічний товар за меншими цінами. Ніхто не здатний скасувати закони вільного ринку, заявила представниця одного з відомих тютюнових брендів Наталя Бондаренко.

Загострило дискусію обговорення доцільності адвалору. До речі, у світі кошти, вкладені в міцні алкогольні напої, вважаються однією з надійних інвестицій. У свою чергу алкоголь, який купують громадяни, повинен мати дві характеристики: доступну ціну та високу якість.

Держава потребує виваженої та зрозумілої політики. Ринок підакцизних товарів не лише повинен наповнювати бюджет, а й рухати економіку в цілому. Розв’язання наведених проблем можливе в разі зваженого формування ціни, якщо фактична вартість напою залежатиме від його міцності, але вартість одного градуса на полицях повинна бути єдиною для всіх напоїв, уважає експерт лікеро-горілчаної галузі Ігор Товкач.

Халепа, корупція, інновації

Одначе шляхи для досягнення балансу між потребами бюджету та інтересами виробників, як виявилось, є. Так, на форумі було запропоновано поширити дію акцизу на енергетичні напої, ринок яких досить великий, а шкода для здоров’я — аж ніяк не менша від алкоголю.

Експерти вбачають великі можливості для наповнення державного бюджету за рахунок непрямих податків. На думку експерта Taxlink Євгенія Сокура, упровадження простого, прозорого та зрозумілого механізму оподаткування створить передумови для реєстрації та сплати податків великими міжнародними компаніями, які працюють в Україні. Те саме стосується врегулювання ринку обігу біткоїна. Однак, на думку фахівця, реальні доходи можливо отримати, тільки створивши просту та зрозумілу систему адміністрування податків.

Одна подібна ініціатива нашого Уряду вже зазнала грандіозного провалу, доповів голова наукової ради Асоціації податкових радників Антон Поляничко. Йдеться про функціонування системи блокування ПН/РК. Нині платники змушені постійно оскаржувати рішення податкової щодо блокування їхніх документів.

Упроваджуючи систему попереднього аудиту, її «згодували» народним обранцям під комп’ютерним соусом, але корупції менше не стало. А.Поляничко дійшов висновків, що можливість оперативного втручання працівників податкової в роботу програми на місцях лише збільшила обсяги корупції.

У ході дискусій правники дійшли згоди щодо необхідності стабільності податкового законодавства. Дотримання цього принципу існує в нас тільки на папері. Так, із моменту прийняття Податкового кодексу було ухвалено 123 закони, якими до нього внесено зміни. Ще понад 70 пов’язаних актів зазнали змін. Законна діяльність у таких умовах є невигідною, а тіньова економіка вже давно перевищує легальну.

Залишається сподіватися, що представники Міністерства фінансів, які були присутні на заході, таки дослухаються до порад правників та бізнесменів і нарешті навчаться прогнозувати наслідки від постійного підвищення податків.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

«Автоматичне» розблокування ПН/РК затягується на тижні, чим бізнесу завдаються великі збитки»

Ольга ДРАЧЕВСЬКА,
радник з юридичних питань першого віце-президента Торгово-промислової палати України, адвокат

— Ольго Олександрівно, як ви вважаєте, чи дійсно подальше підвищення акцизу шкідливе для бізнесу?

— Акцизний податок формує значну частину доходів зведеного бюджету. Проте значна кількість неякісних підакцизних товарів на вітчизняному ринку та часті випадки контрабандного ввезення зазначених товарів в Україну свідчать про проблеми правового регулювання вітчизняного ринку.

За попередніми підрахунками, цьогоріч підвищення акцизів на сигарети додатково мають принести державній скарбниці понад 10 млрд грн. Але експерти визнали, що різке підвищення ставок позначилося на обсягах споживання. Підвищення акцизів не привело до пропорційного зростання надходжень до бюджету. Представники влади погоджуються, що приблизно 65% ринку алкогольних напоїв перейшло в «тінь».

Однак у бізнесу є шанс на позитивні зміни. Зокрема, народні обранці запропонували альтернативний проект закону №9188-1. Він передбачає нарахування акцизного податку за адвалорною ставкою, яка буде стягуватися на території України з 99% тютюнових виробів (тоді як за умовами основного проекту така частка становитиме не більше ніж 45%).

Сподіваємося, що ці заходи мають привести до детінізації ринку тютюнових виробів. Подальше зростання акцизного податку без упровадження дієвих механізмів контролю за виробництвом та реалізацією відповідної продукції призведе виключно до бюджетних утрат.

— Ви брали активну учать в обговоренні проблеми функціонування системи блокування податкових накладних/розрахунків коригування. Чи справді це створює такі серйозні перепони для бізнесу?

— Повсякденно бізнес стикається з проблемами, пов’язаними з блокуванням ПН/РК. Проблема з підходами до визначення ризикових операцій досі актуальна, незважаючи на те, що минуло вже більше ніж рік із дати впровадження системи. Разом з тим ані Міністерство фінансів, ані Державна фіскальна служба поки що не мають чіткого бачення, як саме вирішувати наявні проблеми.

Бізнес і далі втрачає час, кошти та інші ресурси для того, щоб переконати державні органи у відкритості власних операцій. На практиці такі моменти виникають щодня. Проте дієвого рішення державні органи так і не прийняли, а бізнес і далі втрачає час та кошти, щоб доводити те, що біле — це біле, а не чорне. Проблеми з підходами до визначення ризикових операцій та оскарження рішень дуже актуальні. Про це знають і народні депутати, і представники Уряду, але невідомо, як саме вони планують вийти із ситуації. Наразі вирішення «автоматичних» питань щодо розблокування ПН/РК затягується на тижні, чим бізнесу завдаються великі збитки.

Разом з тим залишається питання щодо відкритості державних органів, оскільки, на нашу думку, комісія досить легко може зловживати повноваженнями.

«Безвідповідальне підвищення ставок руйнує економіку та веде до зростання безробіття»

Олександр КІРШ,
народний депутат, член-кореспондент. АЕНУ, к.е.н., заслужений економіст України

— Олександре Вікторовичу, як ви оцінюєте наслідки збільшення податкового навантаження?

— На мою думку, не існує прямих і непрямих податків, оскільки їх у кінцевому підсумку сплачує споживач, бо вони у складі ціни. Проте, як завжди, диявол криється в деталях, тож головною проблемою є безвідповідальне підвищення процентних ставок. Особливо болючим це питання стає для галузей, де проявляється фінансовий лобізм. Якщо оподатковується сума з одиниці товару, то від цього передусім страждають постачальники дешевих товарів. Оскільки одна й та сама сума з коштовного товару у відсотковому відношенні буде набагато меншою, ніж із відповідного дешевого. Адвалор як податок є більш справедливим з точки зору розвитку бізнесу.

Крім того, коли говорять, що підвищення ставок призведе до наповнення державної скарбниці, то насправді це не так. Існують чітко визначені економічні закони, наприклад крива Лафера, відповідно до котрої зростання ставки має наслідком зниження виробництва. Зважаючи на це, податкова ставка може зростати, а сумарний податок стрімко зменшуватися. Тим паче, коли виробництво зменшується, відбувається скорочення обсягів усіх податків, а не лише тих, які були збільшені.

Тобто політика постійного підвищення фіскального навантаження безглузда. Акцизний збір може зрости чи ні, але всі інші податки будуть отримані в значно меншому обсязі. Однозначно відбудеться зменшення обсягів ПДВ.

Зменшення виробництва завжди тягне за собою скорочення робочих місць і, як наслідок, підвищення безробіття. Отже, купівельна спроможність громадян зазнає стрімкого падіння, і це бумерангом ударить по інших галузях. Обов’язково треба враховувати, що безвідповідальне підвищення ставок руйнує економіку та веде до зростання безробіття.

Міністерство фінансів такого розуміння, на превеликий жаль, не має. Там рахують, наче на третьому курсі економічного факультету, використовуючи метод ланцюгових підстановок. Тобто зміна ставки множиться на певний базовий показник, і вважається, що саме таким буде приріст. Мінфін не враховує, що постійне підвищення фіскального навантаження в підсумку знищує не тільки виробництво, а й економіку в цілому.

Проблема полягає в тому, що числа, подані міністерствами, не відповідають реальності, як і весь бюджет. Реальний бюджет у кращому випадку ми отримаємо наприкінці року, а в найгіршому — після виборів, разом із новим Президентом.