С донами так не делают

Гарантии конвенции нельзя оценивать в индивидуальном порядке

Обязанность правоохранительных органов каждой страны — посадить в тюрьму всех опасных преступников. А в Италии есть еще одна важная миссия — уничтожить сицилийскую мафию. Иногда это влечет за собой нарушение конвенции.

«Нічого особистого. Просто закон»

Більше ніж 40 років заявник у справі «Provenzano v. Italy» й за сумісництвом голова мафіозного клану переховувався від правосуддя. Урешті-решт представники закону спіймали його (за іронією долі — поблизу славетного м.Корлеоне) і закрили у в’язниці. Історія злочинця закінчилась у 2016 р., її продовжив його син, який звинуватив уряд у смерті батька, адже того запроторили за ґрати, незважаючи на стан здоров’я.

Хоча букет хвороб у спійманого був чи не більший, ніж букет тяжких злочинів, питання про звільнення навіть не ставилось.

Останні 2 роки мафіозі вже майже не приходив до свідомості, переніс операцію, його возили до лікарень приблизно раз на місяць. Регулярно тяжкохворого консультували кардіологи, спеціалісти з інфекційних захворювань, урологи, хірурги, ендокринологи, отоларингологи, пульмонологи, ортопеди, фізіотерапевти, психіатри, неврологи, психологи і фахівці з харчування.

Кілька разів він падав у камері, наслідками стало погіршення й без того нестабільного стану. Тому син наполягав на тому, щоб до батька підселили сусіда, аби той зміг одразу повідомити тюремників про погіршення. Лікарі рекомендували оснастити ліжко ув’язненого рейками безпеки, адже він падав і уві сні.

Після цього син і опікун Бернардо Провенцано звернувся до кримінального суду, нарікаючи, що адміністрація в’язниці не змогла правильно доглядати за своїм підопічним і він був залишений без медичної допомоги після падіння.

Управління виправної установи відреагувало на скаргу. З’явилися плани встановити хворому нове ліжко з рейками безпеки, виділити спеціальний матрац і встановити кисневий балон для швидкої медичної допомоги.

З огляду на це суд вирішив, що стан здоров’я в’язня контролювався належним чином і його госпіталізували, коли це було необхідно. Пізніше міланський суд виніс рішення щодо відсутності підстав для зміни вироку через множинні патології.

«Беззахисного суспільство не захищає»

Проте це робить Європейський суд з прав людини. Звичайно, представники уряду не могли бути на 100% безпристрасними, адже злочинець отримав прізвисько Трактор, бо «косив людей». Та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод немає винятків навіть для неприторенних негідників.

Умови тримання в тюрмах підпадають під дію ст.3 конвенції. Проте Суд не побачив порушення всіх складових цієї норми.

У першій частині заяви йшлося про несумісний із затриманням стан здоров’я. Скаржник стверджував, що його самопочуття належним чином не контролювали і що він не отримав достатньої медичної допомоги. ЄСПЛ не вдалося переконати в тому, що влада була зобов’язана помістити до мафіозі співкамерника. Утім, у Страсбурзі були стурбовані з приводу наслідків падінь ув’язненого. Суд знайшов підтвердження того, що після інциденту хворого відвідав черговий лікар, який ініціював його переведення до закладу невідкладної медичної допомоги. Одначе нарікання на жорстоке поводження мали би підтверджуватися відповідними доказами. І хоч до уваги береться стандарт доведення «поза розумним сумнівом», для цього потрібне співіснування досить сильних, зрозумілих і неспростовних презумпцій факту.

Заявник страждав від ряду хронічних захворювань, включаючи хворобу Паркінсона та судинну енцефалопатію. Але йому забезпечували і лікарів, і операції, і штучне харчування, коли воно було необхідне. Зваживши всі «за» та «проти», Суд не знайшов підстав визнати рівень медичної допомоги недостатнім і таким, що йде врозріз із вимогами ст.3 конвенції.

Також не було установлено те, що тримання під вартою саме собою можна було б уважати несумісним зі станом здоров’я та похилим віком.

Син Б.Провенцано наполягав ще й на тому, що суворий режим ув’язнення спричинив нелюдське поводження та вкоротив віку його батьку. У частині умов ув’язнення ст.3 конвенції заперечує несумісні з повагою до гідності заходи. Якщо позбавлення волі наражає людину на труднощі та значні страждання, то фактор знущання беззаперечно наявний.

ЄСПЛ підтвердив, що навіть в умовах стаціонару заявник усе одно перебував під вартою. З 2014 р. його стан уже не дозволяв йому самостійно піклуватися про себе й навіть харчуватися. У 2016-му здоров’я настільки погіршилося, що цей факт просто не міг не братися до уваги. Зважаючи на це, суть скарги полягає не в нелюдському поводженні як такому, а з огляду на погіршення стану здоров’я в цілому і, зокрема, на зниження когнітивного функціонування. Тому суворі обмеження для заявника були невиправданими.

У своїх доводах уряд спирався на те, що мова йде про лідера однієї з найбільших злочинних організацій. І навіть юстиція підкреслювала, що під час переховування від влади заявник продовжував розбудовувати свою кримінальну імперію.

Утім, Суд заявив, що сама суть конвенції передбачає повагу до гідності, положення повинні тлумачитись і застосовуватися таким чином, щоб гарантії були практичними й ефективними. Саме тому те, що дозволила собі тюремна влада, не маючи на те достатніх причин, основаних на індивідуальній оцінці, зневажило гідність заявника. Це потягло за собою порушення прав, закріплених у ст.3 конвенції.

Гучна підтримка позиції коза ностри стала єдиною сатисфакцією для заявника. Він вимагав від уряду €150 тис. як компенсацію за моральну шкоду. Проте у Страсбурзі вирішили, що саме собою встановлення факту порушення конвенції є достатнім.