Игра в слова
ВРП решила не наказывать Генпрокурора за лингвистические инвективы
Адвокатам Виктора Януковича не нравится, как говорит Генеральный прокурор. За неправильные высказывания против него открыли дисциплинарное производство, но заключение специалиста спас чиновника от выговора.
Язикатий прокурор
Наприкінці березня до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів поскаржився адвокат Ігор Федоренко. Адже Юрій Луценко з притаманною йому риторикою заявив із трибуни Верховної Ради: «Розмови про те, що на майдані загинули сотні людей, припиняйте. Їх розстріляв В.Янукович, їх розстріляли ті, в партії яких ви були. Шановні мої колеги, з парламенту й опозиції, припиняйте використовувати кров, пролиту (назвав імена)».
Оскільки своїми словами прокурор порушив презумпцію невинуватості, КДКП відкрила дисциплінарне провадження. На засідання палати Генеральний прокурор не з’явився. Проте прийшов його адвокат і запевнив, що слова Ю.Луценка були вжиті в переносному значенні, у відповідь на схожу заяву депутата, який сказав, що саме Ю.Луценко винен у розстрілах на майдані.
Щоб захистити свого клієнта, правник замовив лінгвістичне дослідження мовлення, яке здійснив експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз. У висновку фахівця йдеться про те, що дієслова «розстріляв», «розстріляли» та словосполучення «пролита кров», які використав Генпрокурор, були вжиті в переносному значенні. Називаючи імена, він здійснив заміщення частиною цілого, коли під конкретним прізвищем осіб малася на увазі певна група, колектив. Своєю палкою промовою Ю.Луценко проінформував про початок процесу над тими, хто давав накази стріляти, а навівши імена, окреслив список підозрюваних.
Комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження. Однак адвокат оскаржив таке рішення до Вищої ради правосуддя.
Засідання мовознавців
На засідання ВРП прийшло вже двоє адвокатів. Посприяти в тому, щоб домогтися дисциплінарного стягнення для Генпрокурора, вирішив ще один захисник — Богдан Біленко.
«Мене дуже здивувало, що КДКП послалася на висновок лігвістичної експертизи. По-перше, це не експертиза, а дослідження. Експерт тут жодним чином не повідомлявся про кримінальну відповідальність за завідомо неправильні висновки», — заявив І.Федоренко.
Йому не сподобалася структура лінгвістичного висновку. «Цей висновок навіть суперечить термінам, — переконував адвокат. Наприклад, незрозуміло, у чому переносне значення, якщо він стверджує, що мій клієнт розстрілював людей, а потім зазначає, що відповідне кримінальне провадження піде до суду. Крім того, не може одна фраза бути й оціночним судженням, і мати переносне значення одночасно».
Тож правник уважає, що посилання на висновок є безпідставним. Він наполягав на тому, що Ю.Луценко вчинив протиправні дії, бо висловився не в приватній обстановці, а зробив заяву публічно, у присутності депутатів, під час прямої трансляції. Хоча суд ще не довів вини підозрюваного, Генпрокурор заявив, що саме В.Янукович винний у розстрілах людей.
Такі заяви, на думку Б.Біленка, тиснуть на суд, адже законники, ще не розглянувши справи, уже повідомлені про те, що обвинувачений винний.
Уже кілька років формується така негативна тенденція — представники правоохоронних органів оголошують через ЗМІ винуватих, а якщо в них не виходить зібрати докази й довести вину, оголошують, що в усьому винні суди. І таким чином підривають довіру до Феміди. На думку адвоката, це стосується не лише конкретного випадку. Тож Рада має із цим щось робити.
«Генпрокурор відповідно до посади повинен висловлюватися чітко та зрозуміло. Необхідність звертатися до лінгвіста, щоб розтлумачити його слова, вже свідчить про некомпетентність», — упевнений Б.Біленко.
Член ВРП Микола Гусак поцікавився, чи відкрито кримінальні провадження стосовно трьох осіб, яких назвав Ю.Луценко у своїй промові. Захисник підтвердив, що так.
«Ви стверджуєте, що про переносність у даному випадку говорити не можна. Але обвинувачення в жодному кримінальному провадженні не пред’являється тільки виконавцям. Тому, очевидно, тут можна говорити про переносність змісту», — додав М.Гусак.
Незважаючи на тривале обговорення, Рада вирішила залишити скаргу адвокатів без задоволення. Питання про те, чи може високопосадовець оголошувати винних ще до рішення суду, зостається відкритим.