Воры этикеток

Юристы обсудили, как не позволить украсть торговую марку

Что плохого случится, если местный завод где-то на периферии возьмет и изготовит напиток известного бренда, и немного заработает на чужой рекламе? А чтобы не попасться на плагиате, заменит в названии несколько букв, а на этикетке несколько цветов.

Імітація найуспішніших

На засіданні Асоціації правників України обговорили, як уникнути порушення авторських прав та не дозволити вкрасти бренд. Тема виявилася дуже актуальною. У залі не залишилося жодного вільного місця, а організатори вирішили транслювати засідання он-лайн у Фейсбуку, адже багатьом охочим так і на вдалося потрапити на захід. «Це тема на межі юриспруденції, бізнесу та ЗМІ, тому такий ажіотаж», — зауважила Тетяна Харебава, котра була модератором засідання.

Насамперед продемонстрували два рекламні ролики конкурентів — магазинів, які продають побутову техніку. Один пропонує свої товари, використовуючи мелодію популярної пісні, другий хоче врятувати людство від нав’язаних брендів, демонструючи надгризену грушу, що викликає асоціацію з надкушеним яблуком Apple.

«Відповісти на запитання, чи можна захиститися від порушення авторських прав і недобросовісної конкуренції, так само легко, як на запитання, чи є життя на Марсі» — так почав свою доповідь Антон Коваль, котрий попередньо виклав на столі алкогольні напої торговельних марок, які порушили закон. Серед них віскі, створений однією кримською компанією, що імітує світову торговельну марку. Та сама монохромна етикетка, квадратна пляшка, тільки от товар значно нижчий за ціною та взагалі не схожий на оригінал за якістю.

Також той самий виробник запропонував коньяк, на етикетці якого зображено когось, схожого на Джека Горобця з «Піратів Карибського моря». Це все приклади недобросовісної конкуренції, яка трапляється дуже часто. Іноді власники оригінальних торговельних марок про неї навіть не здогадуються.

Ірландський лікер Закарпаття

Проте буває й інакше. Зовсім недавно в Антимонопольний комітет звернувся відомий ірландський виробник вершкового лікеру Baileys із заявою про порушення. Виявляється, у Закарпатській області створили низку схожих напоїв і практично перемалювали етикетку. Може, сподівалися, що до Ірландії інформація про ті товари не дійде, бо де там той острів, а де Закарпаття! Одначе помилилися.

Марія Процишен, державний уповноважений від Антимонопольного комітету, звернулася до західноукраїнського виробника вершкових лікерів по роз’яснення. А ті надіслали неіснуюче рішення суду, в якому йдеться, що автор картин, зображених на етикетці ірландського лікеру, Михайло Бонь, захистив у суді своє авторське право, отримав компенсацію за його порушення й передав право на використання картин підприємливим закарпатцям.

Утім, з’ясувалося, що такого рішення немає в ЄДРСР і суд, який начебто його прийняв, нічого про це не знає. За вказане порушення тимчасова адміністративна колегія АМК наклала на підприємство штраф у розмірі 680 тис. грн. Крім того, у зв’язку з наявністю ознак кримінального правопорушення, пов’язаного з підробленням судового рішення, комітет подав заяву до правоохоронних органів.

Тобто захиститися від охочих украсти твій бренд реально, якщо виявити уважність і наполегливість.

Практика захисту

Партнер ПЮА «Дубинський і Ошарова» Антон Коваль уважає, що є дві необхідні передумови, аби захистити свої авторські права. І це не реєстрація. Адже, як правило, порушники також щось реєструють і зазвичай на суді пред’являють відповідні документи.

Передусім важливо не просто зареєструвати власність, а й активно використовувати в господарській діяльності. Якщо це відомий бренд, то репутацію захистити буде доволі легко. Коли твоя торговельна марка відома, постійно на ринку, здобула собі славу, то довести, що в тебе вкрали ідею, не становитиме великих зусиль. Друга необхідна передумова — діяльність в одному сегменті ринку з конкурентами.

Керівник юридичного відділу одного з підприємств Вікторія Огриза також не раз стикалася з недобросовісною конкуренцією. Адже у власності компанії дуже багато брендів напоїв, кисломолочної продукції, чипсів та багато іншого.

Проблеми часто виникали на непідконтрольних територіях, де неправомірно використовували їхній торговий знак для виготовлення товарів і надання послуг. Допоки товари продавалися там, компанія не подавала в суд на виробника. Проте їх почали ввозити на територію України, і СБУ попросила подати в суд за неправомірне використання торгових знаків.

Негаразди виникли і з йогуртами. Місцевий виробник скопіював зовнішній вигляд упаковки та дав схожу назву, але встановив нижчу ціну. Товари ставили поруч у супермаркетах, і економні господині вибирали те, що дешевше. А потім писали в мережі коментарі, в яких звинувачували торговельну марку — оригінал у низькій якості продукції. Після звернення до АМК місцева компанія припинила виробництво.

Бувало й навпаки. Одного разу комітет заборонив виготовляти напій через біо- — першу частину слова на упаковці. Бо це суперечить закону «Про виробництво і обіг сільськогосподарської продукції».

В.Огриза стверджує, що для довгого та продуктивного функціонування на ринку необхідно вивчити, що означає термін «compliance», тобто працювати відповідно до законодавства та внутрішніх принципів і правил компанії.

Голова департаменту інтелектуальної власності іншого відомого виробника Антон Полікарпов зазначив, що сьогодні компанія має 12 позовів про порушення їхніх прав. Копіюють усе: упаковку, назви, шрифти і навіть смак. Свого часу дуже відомим став судовий процес із іншою компанією через назву торта. Підприємство відсудило не тільки кілька сотень тисяч гривень через схожу упаковку, а й позбавило конкурента патенту на торт.

В.Огриза вважає, що треба боротися з недобросовісною конкуренцією, навіть якщо не хочеться зайвих проблем. Адже зазвичай товари зі схожим маркуванням ставлять поруч із дорогими оригіналами. Оскільки перші трішки нижчі за ціною, то приваблюють покупців. Це завдає не лише фінансової шкоди компаніям, а ще й псує репутацію на ринку. Бо часто якість таких товарів нижча.