Закон і Бізнес


Универсальный больничный

В ДКАУ рассказали, как арбитражные управляющие избегают дисциплинарной ответственности


Владислав Філатов (ліворуч) зазначив, що, оскаржуючи рішення комісії до суду, арбітражний керуючий замовчує інформацію, яка може зіграти не на його користь.

№24 (1374) 16.06—25.06.2018
ТАМАРА ВОЛИНА
2965

Если арбитражный управляющий выполняет свою работу недобросовестно или допускает явные нарушения, его будет ожидать дисциплинарная ответственность. Однако избежать ее можно, обжаловав решение дисциплинарного органа в суде.


Відсіювання: іспит і перевірки

Роки діяльності інституту арбітражних керуючих показали, що не всі з них сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків. Хтось виявляє безпрецедентну недбалість, яка стає темою для анекдотів серед товаришів по професії. А дехто допускає порушення, які тягнуть за собою негативні наслідки як для банкрута, так і для кредиторів.

Аби зменшити кількість ганебних випадків і захистити інтереси учасників процедури, 3 роки тому була створена Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Про складнощі в роботі ДКАК фахівці говорили під час круглого столу, організованого комітетом з конкурсного права Асоціації правників України.

Представник Міністерства юстиції, секретар ДКАК Юрій Моісеєв доповів, що відсіювання тих, хто не гідний провадити діяльність арбітражного керуючого, відбувається ще на етапі іспиту. Як правило, екзаменування проходить лише половина претендентів на посади. Утім, це не убезпечує від порушників.

Скарга на «арбітражника» є підставою для проведення позапланової перевірки. Щоправда, зазначив Ю.Моісеєв, до скарг у ДКАК ставляться з обережністю. Часто трапляються абсолютно безпідставні нарікання або надходить по кілька заяв від однієї й тієї самої особи з приводу одного й того ж предмета.

Якщо скарга видається сумнівною, у ДКАК відбирають пояснення в самого «обвинуваченого». Від повноти його виступу багато в чому залежатиме, чи призначатиметься перевірка. Тому в комісії не радять «арбітражникам» нехтувати нагодою з’явитися на засідання.

Типові порушення

Найбільш серйозною категорією порушень у ДКАК уважають махінації з майном та коштами боржника. Трапляється, що «арбітражники» реалізують нерухомість за дуже низькою ціною, передають гроші не тим особам тощо.

Так, учасники заходу розповіли про одного такого діяча, який заявив, що поклав до банківської скриньки чималу суму коштів боржника. Проте виявилося, що послугами банку він не користувався взагалі. Тоді в нього вистачило нахабства заявити, що гроші лежать в іншій фінансовій установі, назву якої він забув.

Наступною категорією порушень є передання арбітражним керуючим своїх повноважень третій особі. Хоча, як правило, у таких випадках дотримуються вимог закону та складають довіреність у присутності нотаріуса.

Одначе член ДКАК, віце-президент Всеукраїнської самоврядної організації фахівців конкурсного процесу Ігор Ніколаєв уважає подібне неприпустимим. Одна річ, зауважив фахівець, коли «арбітражники» доручають доставлення документів, і зовсім інша, коли вони передають свої представницькі функції, закріплені за ними на законодавчому рівні. Тож, якщо керуючий не бажає опинитися під пильною увагою ДКАК, у суд йому краще ходити самостійно.

Виверти для виправдання

Ще одна категорія неподобств — ненадання документів під час перевірки або ж уникнення її. Окремі «арбітражники» досягли в цьому справжньої майстерності.

Так, вони примудряються хворіти саме в дні, на які призначається перевірка. І не соромляться пред’являти документ із медичної установи, розташованої далеко від місця їх проживання та роботи.

Є не менш винахідливі «арбітражники», які намагаються переконати, що не могли отримати повідомлення про перевірку через те, що не мали доступу до електронної пошти. На думку представників ДКАК, а також голови комітету ААУ Ірини Сербін, зазначене аж ніяк не є виправданням. Адже, якщо особа вказує на ресурсах міністерства електронну адресу, вона повинна мати до неї доступ у будь-якому разі.

Якщо ж комісія все ж притягнула порушника до дисциплінарної відповідальності, уникнути її він може, оскарживши рішення до адміністративного суду. Як правило, говорять у ДКАК, «адміністративники» не досліджують матеріалів справи настільки ретельно, як члени комісії. Приміром, якщо підставою для негативного вердикту ДКАК став 15-ий лікарняний, у суді «арбітражник» називає його першим та єдиним, чого, звісно, на думку суду, недостатньо для накладання дисциплінарного покарання.

Цим, зауважив член ДКАК Владислав Філатов, арбітражні керуючі зловживають. Тим часом Мін’юст протидії таким вивертам не має. Можливо, певні механізми будуть передбачені в новому Кодексі з питань процедур банкрутства, однак невідомо, коли його ухвалять.

Поки ж у ДКАК закликають «арбітражників» до сумлінного виконання обов’язків, а кредиторів — до активності, оскільки саме вони найбільш зацікавлені в належній роботі арбітражного керуючого.