Клиенты нон грата

Аграриям можно торговать с Ираном, но долгосрочных контрактов лучше избегать

После заявления США об усилении санкций относительно Ирана банки избегают проводить расчеты по соглашениям, к которым эта страна имеет отношение. И хотя продукция аграрно-промышленного комплекса не входит в перечень санкционных товаров, ее продажа для Украины может осложниться.

Ложка дьогтю

Економіка України, зокрема аграрний сектор, все більше орієнтується на експорт. Тож зараз надзвичайно актуальним є пошук великих ринків. Одним з них міг би стати Іран, завжди охочий до придбання сільгосппродукції. От тільки ложкою дьогтю у діжці меду є небажання банків здійснювати операції, в яких задіяні контрагенти з цієї країни.

Така позиція має підґрунтя. Починаючи з 1970-х Іран у зв’язку зі своєю ядерною політикою перебуває під дією різноманітних санкцій. В різні періоди ці санкції посилювались або послаблювалися. Врешті у 2015 р. між Іраном та групою країн — США, Росією, Китаєм, Великою Британією та Францією, які є постійними членами Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй, а також Німеччиною була укладена угода про спільний всеосяжний план дій (JCPOA).

Вона відкрила нові перспективи для українських аграріїв, які мали бажання експортувати свою продукцію до Ісламської Республіки Іран. Та щойно вони встигли їх вивчити, як 8.05.2018 США заявили про вихід з угоди та посилення санкцій. Ця заява позицію колишньої Персії на економічній арені похитнула настільки, що банки, в тому числі й українські, почали відмовлятися від виплат за угодами, до яких причетні контрагенти з Ірану, не маючи для цього жодних правових підстав.

Про те, що радити клієнтам, втягнутим в орбіту подібної угоди, фахівці подискутували під час засідання комітету з міжнародного права Асоціації правників України «Міжнародна торгівля аграрними товарами з Ісламською Республікою Іран: плітки чи можливості?».

Перша скрипка

У доповіді про міжнародно-правове регулювання співробітництва з Іраном юрист АО AGAPartners Ольга Кучмієнко зазначила, що у накладенні санкцій на Іран роль першої скрипки відіграють саме США. Періодично там з’являються акти президента чи уряду, які поступово переходять на міжнародний рівень.

У США діють два види санкцій — для американських і неамериканських юридичних та фізичних осіб. При цьому до американських віднесено не лише компанії, зареєстровані у Сполучених Штатах, а й осіб, які перебувають на території країни. Усі вони мають дотримуватись американського законодавства, тобто не мати жодних відносин з Іраном.

Неамериканцям заборонено ведення бізнесу лише з особами, які потрапили до санкційних списків. Тому українським юристам, які супроводжуватимуть угоди своїх клієнтів, варто уважно перевіряти, аби контрагенти сторін, а також їхні бенефіціари не виявилися занесеними до таких списків.

Санкції проти Ірану запроваджувалися залежно від сектору економіки — енергетичного, нафто-хімічного, фінансового, сектору продажу цінних металів тощо. Аграрний сектор ніколи не підпадав під заборону, оскільки мав гуманітарні цілі. Тоді виникає закономірне запитання: в чому ж полягає ризик укладення угод, що охоплюють АПК? На думку доповідача, ризик полягає в обмеженнях в інших сферах економіки.

Кінцевий термін

Протягом тривалого часу ці обмеження то звужувалися, то розширялися. Зокрема, у 2016 р. мали місце скорочення списку санкційних осіб, значне послаблення заборони на розрахунки в доларах та євро тощо. У цей період торгівля з Ісламською Республікою Іран велася через респектабельні європейські банки, тож у бізнесових відносинах настав розквіт.

Іноді траплялося, що банки припиняли проведення розрахунків для з’ясування певних обставин. Проте за відсутності формальних підстав для арешту або затримки коштів платіж пропускався.

Після заяви президента США про вихід з JCPOA ситуація різко змінилася. Фактичною підставою для подібного кроку стало те, що JCPOA не обмежив Іран в ядерній програмі. Тож, якщо вона й надалі розвиватиметься у тому ж темпі, що й нині, сусіди колишньої Персії задля своєї безпеки змушені будуть нарощувати ядерний потенціал. А це суперечить інтересам «колиски демократії».

Чи може меморандум вплинути на політику світових банків щодо співпраці з Іраном? Правових підстав для цього немає. Водночас документ дає підстави для внесення змін до законодавства США стосовно ділових зносин з Ісламською Республікою Іран. Планується посилення санкцій, зокрема повернення до заборони американським компаніям проводити розрахунки з іранськими партнерами у доларах США. Також не можна буде кредитувати Іран у цій валюті. А це означатиме, що Національний банк Ірану не зможе проводити оплату в доларах, навіть коли йтиметься про продукцію аграрного сектору.

Звісно, це не відбудеться моментально. Кінцевий термін, до якого можна буде завершити розпочаті операції з Іраном, сплине у листопаді цього року.

Очікування та реальність

Формально меморандум, проголошений США, не має впливати на світову фінансову політику. Та, попри те що інші учасники JCPOA, а саме — Німеччина, Франція та Велика Британія, не підтримали позиції США й проголосили, що вона не позначиться на їхній політиці щодо санкцій, провідні європейські банки почали зупиняти транзакції, пов’язані з іранськими компаніями.

У практиці О.Кучмієнко був випадок, коли європейський банк не захотів працювати з іранською фінансовою установою та проводити транзакцію для оплати 3 тис. тонн кукурудзи. Фахівець переконана, що в таких ситуаціях варто взаємодіяти із фінансистами та відстоювати свою позицію.

Наразі, порадила спеціаліст, бізнесу не варто відмовлятися від виконання договорів, до яких причетні іранські компанії. Адже слово «Іран» в угоді не є форс-мажорною обставиною й не звільняє сторони від їхніх обов’язків. Більше того, у спілкуванні з банками необхідно наголошувати, що навіть у США дають строк для завершення угод.

Втім, і після листопада юрист не радить уникати співпраці з Іраном. Звісно, оплати в доларах уже не буде, оскільки банки можуть не провести транзакції, посилаючись на внутрішню політику. Проте є інші валюти, якими може розраховуватись Ісламська Республіка Іран.

Також, укладаючи договір, варто ретельно перевірити, чи не внесений контрагент до санкційних списків. Звісно, перевірити всіх бенефіціарів контрагента неможливо. Однак, відкривши сайт, на якому розміщені списки, бізнесмен зможе зорієнтуватись у ситуації й знатиме, як діяти щодо потенційного партнера.

Крім цього, слід уникати залучення до транзакцій американських громадян, аби під страхом порушення національного законодавства вони не звели нанівець укладену угоду.

І найголовніша порада: не укладати довгострокових контрактів з представниками колишньої Персії. З 2023 р. з Ірану мають зняти всі санкції. Однак ситуація настільки невизначена, що ризикувати не варто.

Якщо дотримуватися цих правил, переконана О.Кучмієнко, торгівля з Іраном може бути вельми успішною та вигідною для обох сторін.