Закон і Бізнес


Напрасный контроль

Признание норм неконституционными не возвращает гражданам ни нарушеных прав, ни потерянных средств


Суддею-доповідачем у цій справі був Олександр Литвинов (ліворуч).

№22 (1372) 02.06—08.06.2018
РОМАН ЧИМНЫЙ
19081

Конституционный Суд сделал доброе дело: отменил положение закона, лишавшее граждан права на досрочную пенсию. Однако опять возник вопрос относительно возможности возобновления нарушеных социальных гарантий.


На все воля держави

Рішення КС від 23.05.2018 №5-р/2018 (див. «ЗіБ») залишило двояке враження. Адже народні депутати ставили під сумнів конституційність низки положень п.12 розд.І закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII. Та лише одне було визнане неконституційним.

Норми, якими скасовані деякі пільги ветеранам праці та особам, котрі мають «особливі трудові заслуги перед Батьківщиною», встояли. Тут КС визнав за державою право вирішувати соціальні питання на власний розсуд — виходячи з фінансово-економічних можливостей. Це, вважають на вул.Жилянській, буде справедливо, бо такі пільги не спрямовані на забезпечення мінімальних вимог існування в умовах, гідних людини, а мають характер преференцій.

Право на достроковий вихід на пенсію також можна скасувати. КС визнав лише, що скасування відбулося надто швидко. Як наслідок, особи, які планували скористатися таким правом, не могли підготуватися до набрання чинності такими змінами. А це порушило принцип правової визначеності, тобто ст.8 Конституції, а не ст.22.

Шкода, але Суд не уточнив, у чому саме могла полягати така підготовка ймовірних пенсіонерів: у прискоренні часу, що залишався до необхідного віку, чи виїзді з країни, де за один день можуть позбавити пільг і гарантій? Єдиний варіант, що спадає на думку, — попросити працедавця звільнити з роботи, наприклад за скороченням посади, якщо досягнутий вік і стаж дозволяв оформити пенсію на 1,5 року раніше.

Однак мова йде не про мотивування рішення, а його практичні наслідки.

Неконституційно, але законно

Підпункт 3 п.12 розд.І закону №76-VIII втратив чинність з 23.05.2018. За ці майже 3,5 року сотні, а то й тисячі громадян могли б достроково вийти на пенсію. Особливо з огляду на наміри Уряду переглянути принципи її обчислення.

Чи буде їм компенсована матеріальна шкода, завдана цією нормою? Ні, оскільки держава дотепер не визначила порядку таких виплат.

На думку правників, безперспективними будуть і позови осіб, які могли свого часу скористатися таким правом. Адже на той момент, коли вони розраховували на підтримку держави, норма закону №76-VIII була чинною. Принаймні таку позицію дотично відстоює й Верховний Суд, заперечуючи необхідність зупинення проваджень, в яких належить застосовувати положення, що оскаржуються в КС.

Чи повертає рішення КС особам передпенсійного віку право на дострокове соціальне забезпечення? Також ні. Цей склад Суду вимушено провадить доктрину, так би мовити, пасивного конституційного контролю. Тобто втрата чинності за рішенням КС законом у цілому чи окремим положенням не відновлює дії попереднього акта чи норми. Так було з мовним законом, те саме фактично закріплено рішенням стосовно повноважень слідчих органів Державної кримінально-виконавчої служби.

Отже, якщо парламент просто візьме до відома позицію КС або ухвалить аналогічну норму, що заперечуватиме право на дострокову пенсію, в Суду не буде можливості виправити таке ігнорування Конституції. Хоча б тому, що минуло достатньо часу, аби громадяни адаптувалися до відсутності даної гарантії захисту від безробіття.

Усі брешуть календарі?

Є в законі №76-VIII ще одна особливість, що відзначено в рішенні, але на яку КС не звернув уваги: він «був фактично ухвалений парламентом 29 грудня 2014 року (о 1 год. 24 хв. 40 с)». Хоча це чомусь не завадило поставити на ньому дату днем раніше.

Здавалося б, це така дрібниця, аж — ні. У 2009 році єдиний орган конституційної юрисдикції скасував одразу 3 закони лише через неправильну дату, що була вказана під час їх оприлюднення (рішення від 7.07.2009 №17-рп/2009 та від 10.09.2009 №20-рп/2009). В останньому прямо вказано, що відсутність під текстом закону належної дати є порушенням конституційної процедури його прийняття.

В іншому рішенні КС (від 3.10.97 №4-зп) можна знайти визначення, що вважати днем прийняття акта: це момент оголошення результатів голосування за проект у цілому. Отже, для закону №76-VIII датою прийняття є 29.12.2014.

Тобто теоретично КС мав підстави, скориставшись позицією попередників, визнати закон №76-VIII неконституційним у цілому. Щоправда, з тими самими наслідками невідновлення пільг та інших соціальних гарантій без втручання парламенту.

Напевне, настав час для Суду роз’яснити, як має відбуватися впровадження результатів конституційного контролю в питаннях, що зачіпають права та свободи людини і громадянина. Інакше дуже швидко в парламенті вигадають механізм, як залишити єдиний орган конституційної юрисдикції в ролі пасивного критика. І тоді будь-яке його рішення виявлятиметься марним витрачанням інтелекту та паперу.