Закон і Бізнес


Кассатора так и не услышат

Ссылка на необоснованность жалобы или ее отсутствие не помешает самому факту отказа в открытии производства


№21 (1371) 26.05—01.06.2018
Диана КОЛОМИЙЦЕВА, адвокат, управляющий партнер ЮК «Боссом групп», к.ю.н.
6979
6979

В парламенте считают, что новая редакция ст.394 Гражданского процессуального кодекса обусловливает появление необоснованных отказов в открытии кассационного производства. Для исправления ситуации зарегистрирована соответствующая законодательная инициатива. Но будет ли благодаря ей достигнута поставленная цель?


Точкові вилучення

У пояснювальній записці до проекту закону «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо усунення перешкод відкриттю касаційного провадження у справі» (№8309) наголошується на дедалі частішому недотриманні прав, передбачених стст.55 та 129 Конституції. Насамперед це відбувається через недосконалість положень ст.394 ЦПК, яка регламентує відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження у справі.

Ідея полягає в тому, що обґрунтованість касаційної скарги потрібно перевіряти у відкритому засіданні з наданням заявникові можливості озвучити власні доводи та зробити акценти на доказах. Самі ж аргументи мають вивчатись уже при розгляді скарги по суті, тобто після відкриття провадження. На думку авторів, тільки так можна досягти мети касаційного провадження — об’єктивного, неупередженого дослідження правильності застосування судом норм матеріального права або порушення ним норм процесуального права.

З точки зору ініціаторів проекту, цій меті має посприяти виключення п.5 ч.2 ст.394 ЦПК, в якому сказано, що у відкритті провадження слід відмовити, якщо «суд в порядку, передбаченому чч.4, 5 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою». Крім того, пропонується прибрати абз.2—5 ч.5 ст.394 ЦПК, а в ч.4 цієї статті виключити слова «визнати касаційну скаргу необґрунтованою та».

Аналіз запропонованих змін викликає щонайменше два запитання: чи відображає проект ідею та мету, які наведені в пояснювальній записці? чи достатньо цього для виправлення статистики відмов у відкритті касаційного провадження?

Не одне, то друге

Утім, як свідчить порівняльна таблиця до проекту, жодних змін процедури розгляду питання про відкриття касаційного провадження, зокрема й надання касатору можливості озвучити власні доводи під час засідання, не відбудеться. Як і тепер, усе вирішуватиметься колегією на підставі бачення цього питання суддею-доповідачем без залучення сторін.

Унесення пропонованих змін до ст.394 ЦПК не ліквідує й такого явища, як необґрунтовані відмови. Адже суд і надалі матиме змогу відмовити у відкритті провадження за наявності однієї з двох умов, що залишаться в ч.4 цієї статті:

• коли Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув рішення відповідно до такого висновку;

• правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки змінити ці підстави не пропонується, посилання на необґрунтованість касаційної скарги або його відсутність не завадить самому факту відмови. Адже суд обов’язково застосує при цьому одну з двох наведених причин. Причому таке рішення все одно прийматиметься без заслуховування доводів касатора.

Напрями доопрацювання

Ідея, озвучена в пояснювальній записці, потребує не точкових змін, а системного перегляду всієї ст.394 ЦПК. Насамперед у частині визначення підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Зокрема, йдеться про можливість посилання на те, що «правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення» та що «рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики».

Також не сприяє реалізації базового конституційного права на справедливий судовий розгляд наявність різних підстав для відмови у відкритті провадження у справах із ціною позову, що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.4 ст.394) та в інших справах (ч.2 ст.394 ЦПК).

Наразі ці проблеми залишаються поза увагою проекту. Крім того, доцільно переглянути питання участі сторін у судовому засіданні, наприклад положення щодо необов’язковості явки сторін на стадію розгляду питання про порушення касаційного провадження задля уникнення необґрунтованого затягування розгляду справи.

Тож у пропонованому вигляді прийняття проекту №8309 є передчасним, якщо він не буде доопрацьований.