Совершенно секретные оценки
ВККС может относить материалы относительно проведения квалифэкзамена, анонимного тестирования, экзаменационные сведения к служебной информации. Такое заключение сделал ВС в постановлении №800/333/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
8 лютого 2018 року м.Київ №800/333/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого — БІЛОУСА О.В.
суддів: БЕВЗЕНКА В.М., ДАНИЛЕВИЧ Н.А., ЖЕЛТОБРЮХ І.Л., ШАРАПИ В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Особи 4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
10.08.2017 Особа 4 подав до Вищого адміністративного суду позов проти ВККС, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині ненадання йому доступу до інформації за запитом від 3.04.2017 та зобов’язати комісію надати такий доступ.
На обґрунтування позову зазначив, що 3.04.2017 звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації в порядку, передбаченому законом «Про доступ до публічної інформації».
Листом від 12.05.2017 комісія повідомила позивачу, що запитувана ним інформація включена до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, а тому не може бути надана.
Вважаючи відмову протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, Особа 4 звернувся до суду із цим позовом.
У відзиві на позов комісія зазначила, що оскаржувані дії вчинені у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами, зокрема обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засідання пояснила, що проти задоволення позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів установила таке.
21.02.2017 Особа 4 брав участь у кваліфікаційному іспиті в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі ВС.
Після оприлюднення затверджених комісією результатів виконання практичного завдання, за яким позивач отримав 66 балів зі 120 можливих, піддаючи їх сумніву, він 3.04.2017 звернувся до відповідача (отримано комісією 6.04.2017) з інформаційним запитом про отримання: сканованої копії виконаного Особою 4 21.02.2017 практичного завдання; зауважень, висловлених чотирма членами колегії ВККС, які перевіряли його роботу; інформації про оцінки (бали), виставлені членами колегії; деперсоніфікованого тексту практичного завдання, виконаного одним із чотирьох перших за рейтингом кандидатів до Касаційного цивільний суду у складі ВС, які виконали практичне завдання за аналогічним варіантом.
Листом від 12.05.2017 №32дпс-209/16-Г/2 позивача повідомлено, що перевірка виконаного ним практичного завдання здійснювалася кожним членом колегії комісії (склад: Бутенко В.І., Лукаш Т.В., Макарчук М.А., Прилипко С.М.). Остаточна оцінка за практичне завдання виводилась шляхом визначення середнього арифметичного показника з округленням до наближеного цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5.
Ознайомлення із зауваженнями членів колегії комісії, що вплинули на оцінки за виконане позивачем практичне завдання, не є можливим, оскільки документальне фіксування таких зауважень не передбачено нормативно-правовими актами.
Оцінки членів колегії комісії за виконане практичне завдання є складовою відповідної екзаменаційної відомості, яку разом із зошитами для виконання практичного завдання включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію в комісії, а тому надання такої інформації не вбачається можливим.
Суд, перевіривши наведені у позові та у відзиві на нього доводи, дійшов висновку про таке.
Стаття 19 Конституції визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч.1 ст.92 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя.
Пунктом 2 ч.1 ст.93 закону №1402-VIII встановлено, що комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.
Законом «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) установлено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно із чч.1 та 2 ст.1 закону №2939-VI публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію (ст.5 закону №2939-VI).
Таким чином, забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюдненням і систематичним її оновленням, зокрема на офіційних веб-сайтах, і наданням інформації за запитами на інформацію.
Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить, крім іншого, від виду (характеру, суті) такої інформації. За приписами закону №2939-VI, кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов’язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
Варто відзначити, що гарантоване державою право на отримання публічної інформації не є безумовним і стосовно певних видів публічної інформації може піддаватися додатковому правовому регулюванню, метою якого є не створення перешкод чи обмежень в доступі до публічної інформації, а навпаки — забезпечення постійного і відкритого доступу кожної особи до публічної інформації таким чином, щоб з одного боку забезпечити гарантоване державою право на доступ, а з іншого — запобігти порушенню прав інших осіб, стосовно яких запитується публічна інформація.
Так, чч.1 та 2 ст.6 закону №2939-VI встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
За правилами ч.1 ст.9 закону №2939-VI, відповідно до вимог ч.2 ст.6 цього закону до службової може належати інформація:
що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробленням напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
На виконання вказаних вимог закону наказом голови комісії від 5.04.2017 №24 затверджено перелік відомостей, що становлять службову інформацію комісії, відповідно до п.14 якого її становить інформація, що міститься у матеріалах щодо проведення іспиту (аудиторних відомостях, тестових зошитах, бланках відповідей анонімного тестування (анонімного письмового тестування, письмового анонімного тестування); зошитах із практичними завданнями (анонімними практичними завданнями); зошитах для виконання практичних завдань (анонімних практичних завдань); екзаменаційних відомостях, які сформовані у рамках проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання.
При цьому колегія суддів ураховує, що присвоєння певному документу грифу «для службового користування» (ч.2 ст.9 закону №2939-VI) саме по собі не є підставою для відмови в задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена ч.1 ст.22 закону №2939-VI. Аналогічно не може бути відмовлено в доступі до інформації тільки через те, що відповідний вид інформації включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового тесту», закріпленого ч.2 ст.6 закону №2939-VI.
Зокрема, колегія суддів уважає, що з урахуванням аналізу за «трискладовим тестом» запитувана Особою 4 інформація дійсно відноситься до службової, оскільки обмеження доступу до неї обумовлене підтриманням авторитету і неупередженості правосуддя (п.1 ч.1 ст.6 закону №2939-VI), її розголошення може завдати істотної шкоди цим інтересам (п.2 ч.2 ст.6 закону №2939-VI), а шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (п.3 ч.2 ст.6 закону №2939-VI).
Пунктом 2 ч.1 ст.22 закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього закону.
Аналогічні правила доступу до інформації містяться і в Положенні про забезпечення доступу до публічної інформації, затвердженому наказом голови комісії від 3.12.2015 №84, пп.2 п.6.13. якого визначено, що комісія має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом.
Як вбачається із запиту позивача, запитувана ним інформація, зокрема щодо оцінок членів колегії комісії за виконане ним практичне завдання та зошит для виконання практичного завдання, включена до переліку відомостей, що становлять службову інформацію комісії.
У взаємозв’язку з наведеним слід також наголосити на тому, що в частині інформації, яка є загальнодоступною, відповідач повідомив про склад колегії комісії, яка здійснювала перевірку практичного завдання Особи 4, та порядок формування оцінки за нього.
За правилами ч.2 ст.2 КАС, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами;
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
безсторонньо (неупереджено);
добросовісно; розсудливо;
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведені обставини в сукупності дають підстави для висновку про обґрунтованість дій комісії при наданні відповіді на запит Особи 4 з огляду на її повноту та пропорційність, повідомленням про підстави для відмови в наданні інформації, яка містить службову інформацію, та ґрунтовною відповіддю в розрізі загальнодоступної інформації.
Що стосується посилання позивача на незаконність переліку, затвердженого наказом голови, то, по-перше, закон №2939-VI не вимагає обов’язкового складення та затвердження такого переліку. По-друге, такий перелік складається з абстрактних категорій інформації, яка може бути віднесена до службової, безвідносно до конкретної інформації (конкретного документа). Тобто, по суті, йдеться про перелік категорій відомостей, які можуть бути віднесені до службової інформації. Перелік слугує для розпорядників та запитувачів тільки орієнтиром щодо інформації, доступ до якої може бути обмежено, якщо застосування «трискладового тесту» в кожному конкретному випадку надасть підстави для її обмеження.
Колегія суддів доходить висновку, що всі доводи та обґрунтування, викладені позивачем у позовній заяві та в ході судового засідання, спростовуються викладеним, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відмова в задоволенні позову обумовлює і відмову в задоволенні клопотання про відшкодування витрат, пов’язаних з розглядом справи, зокрема із прибуттям до суду, з огляду на положення ч.3 ст.132 та ч.2 ст.135 КАС.
Керуючись стст.241—246, 262, 266 КАС, Верховний Суд у складі колегії суддів КАС
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову Особи 4 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.
Рішення ВС набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення ВС у складі колегії суддів КАС може бути подана до Великої Палати ВС протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текс рішення виготовлено 12.02.2018.