На все воля клиента
Принимая участие в процессе, адвокат должен считаться с волей подзащитного, а не с решением суда
Адвокаты, заключившие договор с клиентом, подрались с коллегой, которого направил центр по предоставлению бесплатной правовой помощи, из-за того, что тот не пожелал выйти из процесса. Бесплатный адвокат убежден, что действовал в интересах подзащитного.
Спроба №3
До Ради адвокатів України звернулись адвокати Ольга Просянюк та Олександр Горошинський, які брали участь у кількох резонансних кримінальних провадженнях. Підставою для звернення став конфлікт із колегою Іваном Ангеліним, направленим центром для захисту особи, яку вже 3 роки захищають інші фахівці в галузі права.
Адвокати особисто прибули на засідання РАУ та повідомили про таке. Вони брали участь у резонансному заочному провадженні, учасником якого був їхній клієнт. Увесь цей час суддя, котра розглядала справу, сумлінно ставилася до виконання своїх обов’язків, навіть проводила слухання після закінчення робочого дня. Пізніше клієнт адвокатів став відповідачем в іншому провадженні, в якому розглядалося питання державної зради. Він доручив адвокатам захищати його інтереси й у другому провадженні. Проте сталося так, що розгляд обох проваджень був призначений на ранок одного й того самого дня.
Виконуючи вимоги Кримінального процесуального кодексу, адвокати поспішили подати клопотання в першому провадженні про відкладення розгляду. Та суддя винесла ухвалу про призначення безплатного адвоката.
Перший адвокат, направлений центром БПД, повідомив суддю про необхідність ознайомитися з матеріалами справи. Однак, оскільки таке ознайомлення зайняло б чимало часу через те, що справа налічує 100 томів та 20 год. відеозапису, суддя призначила іншого захисника. Той також зажадав часу на ознайомлення. І лише третьому для ознайомлення з матеріалами справи знадобилось обмаль часу, тож він і отримав «перепустку» на процес.
З речами на вихід
Обурений позицією судді, клієнт уповноважив захисників оскаржити ухвалу про призначення безплатного адвоката й до моменту прийняття рішення з цього питання обмежив їхні повноваження в першому провадженні. Розуміючи, що КПК не передбачає можливості оскарження подібної ухвали та водночас усвідомлюючи політичний підтекст провадження, захисники взялися виконувати волю клієнта й подали апеляційну скаргу.
Разом з тим клієнт уповноважив представляти свої інтереси в першому провадженні другого адвоката, який був добре ознайомлений з матеріалами справи. Його повноваження підтверджувалися договором, укладеним із клієнтом, дорученням та нотаріально завіреною заявою.
У день слухання адвокат з’явився на засідання та на свій подив виявив, що суддя не допускає його до участі в процесі. Він повідомив про це помічника своєї колеги, повноваження якої клієнт обмежив на час оскарження ухвали про призначення безплатного адвоката, а та зателефонувала клієнтові. Дізнавшись про ситуацію, той попросив її прибути на засідання й захищати його інтереси. Відповідне доручення підзахисний вислав факсом.
Із новим дорученням адвокат прибула на засідання, але, як і її колега, не була допущена до участі в процесі. У відповідь на її посилання на принцип домінантності інтересів клієнта, приписи ст.23 закону «Про безоплатну правову допомогу» від 2.06.2011 №3460-VI, стст.48, 50 КПК, апелювання до здорового глузду суддя викликала охорону й наказала вивести із зали обох оплатних адвокатів. Причому один з них устиг почубитись із правоохоронцями та дістав тілесні ушкодження.
Недолугі аргументи
Та особливо обурливою платним захисникам видалася позиція безплатного колеги. Незважаючи на закон про БПД та на рішення РАУ «Про затвердження роз’яснення щодо деяких питань надання адвокатом правової допомоги клієнту» від 7.04.2017 №52, де йдеться про примат інтересів особи, якій надається правова допомога, захисник не лише не взяв самовідводу, а й був упевнений у тому, що зробив усе, аби представити інтереси підсудного належним чином. Його навіть не збентежило те, що перед засіданням він не зробив жодної спроби зв’язатись із підзахисним, аби узгодити з ним свою позицію, хоча це не було проблемою.
На своє виправдання правник із центру БПД зауважив, що керувався рішенням суду, яким інші адвокати були усунуті від виконання обов’язків. На зв’язок із клієнтом не виходив, бо провадження було заочним. А мало часу на ознайомлення витратив, оскільки конкретне засідання, на його думку, вимагало вивчення обмеженого кола питань.
Такі аргументи видалися членам РАУ непереконливими. Водночас вони не змогли не звернути уваги на дії судді, яка фактично залишила особу без захисту. А це означає, що є висока ймовірність того, що, переглядаючи справу, апеляційна інстанція скасує вердикт місцевого суду. Тож навіщо марнувати час та ресурси учасників процесу?
Обурила членів РАУ й поведінка сторони обвинувачення, яка, за словами скаржників, активно підтримувала відсторонення платних адвокатів і наполягала на участі у процесі «безоплатника».
У пошуках істини
Аби уникнути плутанини з адвокатами в подальшому, в РАУ вирішили направити відповідні роз’яснення в суди, Міністерство юстиції та центри БПД. А самим скаржникам порекомендували звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та комісії з оцінювання якості БПД, поставивши перед ними питання щодо дотримання їхнім колегою правил професійної етики.
Не залишились осторонь проб-леми й інші юридичні організації. Так, відкрите звернення щодо забезпечення права на захист і гарантій адвокатської діяльності з’явилося на сайті Асоціації правників України. У ньому представники АПУ закликають усіх учасників резонансних справ дотримуватися законності під час проваджень.
Водночас інші фахівці, з якими поспілкувався «ЗіБ», наголошують на обов’язковості виконання судових рішень і висловлюють побоювання, що в резонансних справах безплатні адвокати опиняться між судом та своїми колегами, як між молотом та ковадлом. Тому, на їхню думку, не слід ділити правників на платних і безплатних, а виступити проти порушень єдиним фронтом. Однак чи вдасться адвокатам домовитися між собою — залишається невідомим.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Чи може адвокат за призначенням виконувати роль весільного генерала під час судового провадження?
Віолета МОНАСТИРСЬКА,
юрист ТОВ «Правова корпорація «Татаров, Фаринник, Головко»:
— У ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення» має право «захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд». Це складає основоположне право кожної особи на справедливий суд.
Тож у згаданій ситуації, коли особі призначають символічного захисника за наявності адвоката, призначеного в приватному порядку, вбачається порушення такого права. Адже факт укладання особою договору про правову допомогу свідчить про її обрання захисника на власний розсуд та про небажання мати адвоката за призначенням.
Проблемою в такій ситуації для адвоката з центру безоплатної допомоги є те, що існує чіткий перелік підстав для відмови від надання безоплатної правової допомоги, і вказаної ситуації в ньому немає.
На мою думку, адвокат за призначенням у такому випадку має відмовитися від надання правової допомоги, і така відмова не буде незаконною. Так, у ст.41 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат зобов’язаний відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, коли прийняття доручення через конкретні об’єктивні причини може спричинити порушення прав і законних інтересів цієї особи чи зашкодити позиції її захисту. Дана ситуація порушує право особи на справедливий суд і може зашкодити позиції захисту. Тому така відмова не зумовлюватиме жодних санкцій для захисника за призначенням, бо адвокат не повинен виконувати чисто символічну роль весільного генерала під час провадження.
Елеонора Салова,
адвокат з кримінальних справ, старший юрист Ader Haber
— Адвокат за призначенням може бути як професіоналом, так і «підконтрольною особою», так званим «фіктивним адвокатом». На жаль, такі випадки не поодинокі, таких адвокатів необхідно позбавляти свідоцтва та закривати їм доступ до професії.
Залучення «фіктивного адвоката» до прийняття рішень про спеціальне досудове розслідування має декілька проблемних питань, оскільки сам обвинувачений не має можливості відмовитись від адвоката та висловити свою позицію щодо інших адвокатів. Можливо, в цьому випадку залучення представника Ради адвокатів регіону в якості особи, яка наглядає за дотриманням законності, могло б змінити ситуацію.
У справі, що обговорювалась, адвокати, які діяли на підставі договору, були не допущені до справи. При цьому, наскільки відомо з засобів масової інформації, адвокат з безоплатної правової допомоги був залучений завчасно, ще до фактичного недопуску адвокатів.
Формально, у разі недопуску адвокатів за договором, який укладений з клієнтом, суддя зобов’язаний залучити адвоката БПД. Але, як виявилось, останній вже був на місці. Адвокат БПД не мав права погоджуватися на продовження слухання справи без ознайомлення з матеріалами справи та отримання позиції від клієнта. Такі дії є фактично порушенням права на захист, що в подальшому може призвести до визнання доказів недопустимими.
Олександр КОРНАГА,
партнер ЮФ «Гаро та партнери», адвокат, член комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України:
— Гносеологічне протистояння адвокатів, котрі діють за договорами з клієнтами, й адвокатів, які належать до системи БПД, призвело до використання такої ситуації третіми особами.
Зокрема, виокремлюється ряд адвокатів за призначенням, які підсвідомо ідентифікують себе як осіб, котрі сприяють учиненню процесуальних дій з метою формального закріплення наслідків таких дій в офіційних документах в обмін на оплату своєї праці залежно від кількості витраченого часу, а не якості наданої правової допомоги та її результату.
Водночас адвокат має захищати інтереси свого клієнта всіма доступними йому засобами в межах законодавства, що потребує підготовки до кожної процесуальної дії та вивчення відповідних матеріалів.
Оскільки адвокат за призначенням залишається в полі дії всіх профільних нормативних актів, то повинен припинити надання правової допомоги як у разі неможливості робити це якісно (у випадку проблем з ознайомленням з матеріалами справи), так і в разі, коли у справі вже беруть участь інші адвокати.