Закон і Бізнес


Обжалование с разрешения

Что ждет прокурора, который забыл, где живет, или поделился материалами следствия?


№7 (1357) 17.02—23.02.2018
Вадим МИХАЛЬЧЕНКО
8950

Высший совет правосудия впервые в своей истории рассматривал жалобы на решения Квалификационно-дисциплинарной комиссии прокуроров. Обе касались закрытия дисциплинарных производств, открытых против работников областных прокуратур.


Неточності в декларації

Як відомо, згідно з новою редакцією закону «Про прокуратуру» оскаржити рішення КДКП можна до адміністративного суду або Вищої ради правосуддя протягом одного місяця. Таке право має прокурор-порушник (п.1 ст.50) або особа, яка поскаржилася на нього, але — з дозволу КДКП (п.10 ст.78).

Першою розглядалася скарга прокурора Черкаської області Сергія Овчаренка на рішення комісії від 30.08.2017 №83дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області Володимира Павленка.

Суть питання полягала в тому, що останній під час заповнення електронної декларації не вказав наявного нерухомого майна — будинку, в якому проживає. Також було виявлено неточності в зазначенні джерела доходу дружини.

За результатами перевірки був складений висновок про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді заборони на строк до одного року на переведення до органів прокуратури вищого рівня чи призначення на вищі посади в органах прокуратури за місцем служби. Проте згодом провадження було закрите КДКП. Підставою для такого рішення стала відсутність дисциплінарного проступку в діях В.Павленка.

Присутній на засіданні прокурор пояснив, що порушення допустив ненавмисно і воно не потягло за собою негативних наслідків.

Після нетривалої наради ВРП ухвалила рішення КДКП залишити без змін.

Розголошення таємниці слідства

Наступною розглядалася скарга адвоката Юрія Тимошина на рішення КДКП від 8.11.2017 №261дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника прокурора Миколаївської області Степана Божила.

Згідно із заявою адвоката С.Божило мав бути притягнутий до відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків, розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала йому відома під час виконання службових повноважень. За результатами перевірки обставин було запропоновано накласти на прокурора покарання у вигляді заборони на 6 місяців на переведення до органів прокуратури вищого рівня чи призначення на вищі посади в прокуратурі за місцем служби.

Відповідно до матеріалів С.Божило направив начальнику управління патрульної поліції м.Миколаєва листа, в якому виклав обставини розслідування стосовно одного з інспекторів, зокрема копію підозри та компакт-диск із записом вимагання хабара фігурантом розслідування. Після чого інспектор був звільнений з лав поліції.

Ю.Тимошин наголосив, що виготовлення та розповсюдження копій матеріалів справи під час розслідування є грубим порушенням Кримінального процесуального кодексу. З ним погодилася й доповідачка — член ВРП Ірина Мамонтова. Вона повідомила, що, на її думку, передання копій відеодоказів для використання у дисциплінарному провадженні є підставою для звинувачення С.Божила у неналежному виконанні службових обов’язків та розголошенні таємниці слідства.

Сам порушник розповів, що не міг знати про виготовлення копій відеодоказів та діяв відповідно до посадових інструкцій.

Урешті-решт члени ВРП дійшли висновку, що такий проступок прокурора тягне на покарання. Тому рішення КДКП у частині відмови у притягненні С.Божила до дисциплінарної відповідальності було скасоване. Та через сплив строку накладення дисциплінарного стягнення провадження у цій частині довелося закрити. Тож прокурор відбувся невеликим стресом.

Таким чином, для працівників місцевих прокуратур «перший млинець» у розгляді таких скарг ВРП виявився «неглевким». Проте Рада продемонструвала готовність не погоджуватися із висновками КДКП. А це означає, що прокурорам, особливо тим, хто застосовує різноманітні методи тиску на суддів, слід пам’ятати, що одного нещасливого дня вони також можуть потрапити в поле зору ВРП.

Водночас самій Раді, напевне, доцільно виробити єдиний підхід до оцінок дисциплінарних порушень, що допускаються суддями та прокурорами. Особливо якщо йдеться про заповнення майнових декларацій.