Закон і Бізнес


Параллельная реальность

Трансформация Налогового кодекса отдалила его от гражданского права, что угрожает фундаментальным правам граждан


№6 (1356) 10.02—16.02.2018
ИВАН ГРИГОРЬЕВ
5063

Налоговое право отошло слишком далеко от гражданского. Это создает риски нарушения фискалами, применяющими специальные нормы законодательства, фундаментальных прав граждан, гарантированных Конституцией и международными соглашениями.


Реформи поки що не ефективні

Близько 70—90% спорів у податкових правовідносинах стосуються нереальних господарських операцій. Це десятки тисяч справ на рік, які «є ярмом для судової системи». На цьому наголосив партнер юридичної фірми «Саєнко,Харенко», віце-президент Асоціації податкових радників Сергій Верланов на ІІ міжнародній конференції «Зловживання правами в податкових правовідносинах» (див. стор. 3).

За даними Державної фіскальної служби, протягом 2017 року її підрозділи аудиту «порушникам законодавства» донарахували грошових зобов’язань на 26,6 млрд грн. Основ-ним порушенням, що допускали перевірені платники податків, було завищення податкового кредиту та валових витрат унаслідок їх формування за операціями із «сумнівними» суб’єктами господарювання.

С.Верланов зазначив, що проблема не нова та не унікальна для України. Проте реформи в податковому законодавстві не стали дієвими. Натомість бізнес і надалі потерпає від свавілля митарів.

Юрист звернув увагу на ту обставину, що підходи до кваліфікації зазначених порушень змінювались. І в останні роки акцент робиться саме на безтоварності господарських операцій та фіктивності контрагентів.

«Податкове законодавство, за яким ми працюємо зараз, відокремлено від інших видів законодавства, навіть від кримінального й Конституції. Я вже не кажу про цивільне, від якого ми відійшли ще у 2011 році», — заявив фахівець.

Сьогодні діє концепція статусу фіктивного підприємства, яка на практиці має вади. Зокрема, операція з «фіктивним» контрагентом визнається безтоварною. І донарахування податків фіскали аргументують доказами, що фігурують у кримінальних справах, за якими ще не винесено вироку.

Хоча навіть питання преюдиціальності вироку для адміністративного суду викликає дискусії. «Якщо на тему вироків ми можемо дискутувати, то все, що є до вироку, який набрав законної сили, абсолютно недопустиме як доказ», — зазначив С.Верланов.

Повернутися до витоків

Правник бачить вихід із ситуації в поверненні до «міждисциплінарного підходу». Оскільки сьогодні ПК, особливо в частині податку на додану вартість, дуже трансформований з часів його прийняття у 2011 році.

Нині бізнес фактично живе у двох паралельних реальностях: цивільних, господарських правовідносин і податкового права. Проте тут має бути певний баланс. Причому треба користуватися не лише ПК, а й нормами Конституції та вимогами міжнародних договорів.

«Вирішення спорів щодо безтоварних операцій на сьогодні, на нашу думку, є занадто автономним», — зазначив С.Верланов. За його словами, треба «ще раз переосмислити» місце презумпції невинуватості з точки зору кримінального закону, принцип презумпції дійсності договору в податкових правовідносинах. Оскільки фундаментальні права людини не повинні порушуватись.

Крім того, необхідно проаналізувати ст.205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу, бо це паличка-стукалочка для фіскалів. Зрештою багато правників, науковців, суддів переконані, що ст.205 треба вилучити з КК, про що також говорили на конференції.

Президент Асоціації податкових радників, професор кафедри фінансового права юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка Данило Гетманцев назвав питання уніфікації податкового й цивільного законодавства досить спірним. Оскільки в них різні цілі правового регулювання.

Віддалення податкового законодавства від цивільного зумовлене тим, що без специфічних норм складно було б досягти ефективного оподаткування. «Говорячи про ефективність оподаткування, ми повинні виходити з інших цілей — цілей держави. Це забезпечення фінансування колективних потреб суспільства», — пояснив науковець.

Очевидно, проблема потребує подальшого обговорення. І важливо, щоб до нього долучилися не тільки адвокати, науковці, судді, а й народні депутати. Вони в разі напрацювання певних законодавчих змін мають обстоювати їх у парламенті.