Закон і Бізнес


Нет денег — нет штрафа

Если в карманах нарушителя границы гуляет ветер, обладатели мантий могут закрыть производство


Якщо протокол, складений прикордонниками, не відповідає вимогам закону, суддя не може притягнути порушника до відповідальності.

№5 (1355) 03.02—09.02.2018
Оксана ЗВЯГИНА, заместитель руководителя аппарата Каланчакского районного суда Херсонской области
7183

Рассматривая дела о незаконном пересечении государственной границы, судьи принимают во внимание основания для совершения нарушения, а также материальное состояние, тех, кто на него осмелился. В некоторых случаях производства могут быть закрыты, в других — нарушителя ожидает штраф.


У недозволеному місці

У Каланчацькому районному суді Херсонської області узагальнили практику розгляду справ щодо незаконного перетинання державного кордону України або спроби такого діяння починаючи з 2014 р.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з нелегальною міграцією» від 18.01.2001 №2247-ІІІ Кодекс про адміністративні правопорушення було доповнено ст.2041, яка передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу перетинання держкордону будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон, або без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, або без дозволу органів влади.

Державний кордон України — це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території, просторові рубежі дії державного суверенітету. Пункти пропуску через державний кордон— це територія або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законодавством види контролю з метою пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Перетинання держкордону поза пунктами пропуску може означати, що особа зробила це:

• поза місцем розташування пункту пропуску;

• поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання кордону;

• хоч і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Протягом березня 2014 р. відбулося протиправне відторгнення Автономної Республіки Крим і Севастополя від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах суб’єктів останньої. Оскільки Каланчацький район межує з окупованою територією, військовослужбовці прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби не раз фіксували факти, що потім ставали предметом судового розгляду за ст.2041 КпАП.

Упродовж 2015 р. до суду спрямовано 7 таких адміністративних матеріалів. У 2016-му таких справ не було.

Війна погнала

В основному склад правопорушень полягав у тому, що при виїзді з України перетин кордону здійснювався через пункт пропуску «Успенка», який відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів «Про закриття пунктів пропуску через державний кордон» від 18.02.2015 №106-р не функціонує.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 17.02.2015 о 7:10 у контрольному пункті в’їзду-виїзду «Каланчак» Каланчацького району Херсонської області під час здійснення прикордонного контролю громадянка пред’явила паспорт, який засвідчив, що раніше вона перетинала кордон через закритий пункт пропуску «Успенка». Таким чином, вона порушила вимоги ст.12 закону «Про державний кордон» і вчинила дії, що кваліфікуються за ст.2041 КпАП. Санкція цієї статті передбачає можливість накладення стягнення у вигляді штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративного арешту на строк до 15 діб.

Порушницю кордону та ще одну особу притягнуто до адмінвідповідальності з призначенням штрафу в розмірі 1700 грн. Порушниця сплатила штраф добровільно, з іншого порушника стягнення було проведено в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 №1404-VIII.

Крім того, рішенням суду стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 36,54 грн.

В іншій справі провадження було закрито, а порушницю звільнено від відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення. Підставою для цього стало те, що на судовому засіданні громадянка погодилася з протоколами про адмінправопорушення та пояснила, що 18.03.2015 була змушена виїхати через пункт пропуску «Успенка» та територією РФ через паромну переправу «Керч» потрапила до АР Крим. Такий маршрут був зумовлений веденням постійних бойових дій за основним місцем її проживання в Донецьку. Порушниця просила суворо її не карати, оскільки в неї немає коштів навіть на проживання.

Недбалість прикордонників

Інші матеріали були повернені органу, який їх направив. Так, вивчивши протокол і додані до нього документи, суддя дійшов висновку, що протокол про адмінправопорушення не відповідає вимогам ст.256 КпАП. Зокрема, прикордонна служба не надала відомостей, які б підтверджували, який саме пункт пропуску перетнула порушниця, оскільки з поданих матеріалів можна було встановити лише дату та прізвище особи.

У трьох справах причиною повернення матеріалів стало те, що відповідно до ч.2 ст.277 КпАП справи про адмінправопорушення за стст.203—2061, розглядаються протягом доби. Особа, стосовно якої розглядався протокол, до суду не з’явилась, а представники ДПС її з’явлення на засідання не забезпечили. Це унеможливило розгляд матеріалу, оскільки згідно з положеннями ст.268 КпАП справа про адмінправопорушення розглядається в присутності особи, яку притягують до відповідальності.

Тому суддя повернув протокол органу, який його направив, адже розглянути його у строк, передбачений законодавством, виявилося неможливим. Особа, стосовно якої складено протокол, проживала на непідконтрольній Україні території.

Усі порушники були повнолітніми, більшість із них — громадяни України. Із 7 складених протоколів 5 — відносно чоловіків, 2 — жінок.

Дія ст. 2041 КпАП не поширюється на випадки повернення на батьківщину без установлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в нашу країну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулись із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, котра потребує додаткового захисту, відповідно до закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 8.07.2011 №3671-VI.

Під час розгляду складених на підставі ст.2041 КпАП протоколів судді застосовували тільки національне законодавство. Проблем при слуханні справ зазначеної категорії не виникало. Всі рішення набрали законної сили.