ВС сделают культурным

Кандидаты на должность Председателя должны предоставить свой план развития

В канун исторического первого Пленума нового Верховного Суда только что назначенные обладатели мантий провели «мозговой штурм» при участии журналистов. Вдохновения и энтузиазма достаточно, конструктивных идей немало. Но воплощаться они будут постепенно, и многое будет зависеть от нового руководства ВС.

Чимало цікавих ідей

В організаційному комітеті з підготовки Пленуму Суду визначились із порядком денним першого засідання, яке відбудеться 30 листопада. Про це розповів голова комітету, т.в.о. Голови ВС, суддя Касаційного цивільного суду Дмитро Луспеник під час обговорення першочергових організаційних питань під назвою «Прозорість у конкурсному відборі — відкритість в організації діяльності». Захід було організовано за підтримки Асоціації правників України.

Так, першим стоятиме питання затвердження регламенту Пленуму ВС. Другим — визначення дати початку роботи, планується, що це буде 15 грудня. Третім — обрання Голови Суду. Потім — обрання його заступника, якщо новий керівник визначиться з кандидатурою. П’ятим — обрання секретаря Пленуму, шостим — затвердження штатного розпису.

Одне з найголовніших, на думку Д.Луспеника, питань стоїть у порядку сьомим. Це затвердження стратегії діяльності ВС, а також створення відповідних робочих груп, які працюватимуть над утіленням її в життя.

Т.в.о. Голови розповів, що наразі судді щодня проходять навчання, однак «вечорами й ночами» готують проекти документів стосовно забезпечення діяльності Суду. Зокрема, розроблено проект регламенту, положення про Науково-консультативну раду при ВС тощо. «Дуже багато цікавих ідей, пропозицій. Сподіваюся, що вони будуть продуктивними й дадуть змогу ВС бути тим судом, на який всі розраховують», — сказав Д.Луспеник. А також прохопився, що «майже підготував» проект постанови Пленуму про культуру судової діяльності. Бо «без цього не буде й культурного ВС».

Все буде послідовно

Суддя КЦС Дмитро Гудима відзначив важливість ідеї формування типової структури судових рішень. Оскільки саме завдяки належному структуруванню можна досягнути нової якості їх мотивування й забезпечити дотримання європейських стандартів, які гарантують справедливе судочинство.

Щоправда, суддя Касаційного кримінального суду Аркадій Бущенко зауважив: хоча від першого Пленуму дуже великі очікування, щоб сформувати певні ідеї й оформити їх належним чином, «просто катастрофічно не вистачає часу». Однак А.Бущенко також уважає дуже цінним те, що на першому засіданні будуть створені робочі групи й визначені певні напрями, за якими вони працюватимуть. Наразі складено перелік із 12—15 таких напрямів. «Тобто працювати є над чим. Думаю, все робитиметься послідовно, тому що все потребує осмислення, і певні речі треба спробувати на практиці, перед тим як викладати їх у вигляді жорстких правил», — переконаний суддя. Головним він назвав те, що є бажання слухати одне одного та спілкуватися.

Довіра правничої спільноти

Суддя Касаційного господарського суду Ганна Вронська відзначила необхідність відновлення довіри до судової влади. Для цього потрібен час, але важливу роль відіграватиме комунікація. Тому одним із напрямів роботи груп обрано розроблення комунікативної стратегії. «Люди повинні розуміти, для чого взагалі потрібна реформа, чим займається ВС. Суд має бути відкритим, його діяльність повинна бути прозорою», — пояснила суддя.

На уточнювальне запитання «ЗіБ» А.Вронська відповіла, що, звичайно, довіра відновлюється передусім через рішення, які приймає суд, але про них треба розповідати. А Д.Гудима наголосив, що люди довіряють тим, кого розуміють і сприймають. Відповідно, треба створити такий механізм відправлення правосуддя, за яким люди загалом чи адресати судових рішень могли би зрозуміти, що хотів донести до них суддя.

У цьому контексті «верховник» ще раз підкреслив важливість розроблення типової структури судового рішення. Такий модельний варіант дозволив би стороннім користувачам інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень чи безпосередньо адресатам цих рішень розуміти, яким чином суддя реагує на аргументи сторін. «Думаю, коли ми зможемо спільними зусиллями сформувати таку типову модель, то вже зробимо хоча б якийсь крок до того, щоб люди могли довіряти суду», — сказав законник.

А суддя КЦС Віктор Пророк зауважив, що треба відновлювати довіру до суду не лише в суспільстві в цілому, а передусім серед юридичної спільноти. І сам механізм, закладений у створенні ВС, певним чином може цьому посприяти. Йдеться про уніфікацію практики та її послідовність. «Коли буде створена й запрацює Велика палата ВС, через механізм уніфікації практики ми не тільки скоротимо кількість справ. Професійна спільнота розумітиме перспективи подальшого оскарження рішень до ВС», — пояснив він.

На власному прикладі

Розділяти поняття «відновлення довіри» й «відновлення авторитету» запропонував суддя КГС Костянтин Пільков. Відновлення авторитету більш широке поняття, яке не пов’язане лише з передбачуваністю судової практики. Це питання «моральності судді, його авторитету як судді в суспільстві».

Що ж до довіри, то її треба відновлювати на різних рівнях. По-перше, йдеться про довіру судів нижчої інстанції, тут передусім треба показувати слідування новим підходам на власному прикладі.

По-друге — професійної спільноти. Навіть у рекомендаціях Консультативної ради європейських суддів ідеться, що судова система насамперед має співпрацювати з юристами, а не із суспільством загалом. З тими, хто здатен на конструктивну критику та дотичний до правосуддя.

При цьому, на думку законника, варто зосередитися не тільки на тому, щоб були справедливими рішення, має бути і справедлива процедура. «Рішення може бути ухвалене не на користь певної сторони. Але в неї має бути відчуття, що відбувся справедливий процес», — пояснив К.Пільков.

Виклики для Голови

Та чи не найголовнішим питанням на засіданні Пленуму буде обрання Голови ВС. Суддя Касаційного адміністративного суду Володимир Кравчук підкреслив, що основне його завдання — зовнішня комунікація та представництво.

Крім того, вочевидь, йому доведеться виявити неабиякі менеджерські здібності. Адже потрібно налагодити роботу абсолютно нової установи, в якій працюють дуже різні особи «з потужними мізками». При цьому в колективі є багато різних позицій щодо тих чи інших питань, і треба їх зводити до однієї ідейної платформи.

Також В.Кравчук запропонував колегам розглянути ідею, яку він уже обговорював з А.Бущенком, аби перед обранням Голови ВС кандидати надавали свій план розвитку Суду. На відміну від політиків, судді здатні зрозуміти, чи цей план є реальним, чи спроможна людина, яка його репрезентувала, реалізувати запропоноване.

Крім того, попереднє оприлюднення програми зекономить час на обговорення. Наприклад, цей захід показав, що фактично спонтанно проведений «мозковий штурм» породив низку слушних пропозицій.

Однак, напевно, головне, щоб ентузіазм не згас, коли кабінети суддів завалять матеріалами справ, які треба розглянути в найкоротші строки. Крім того, можливі спроби зовнішнього впливу.

 

ПРЯМА МОВА

Володимир КРАВЧУК,
суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС:

— Ми повинні змінити стереотипи формування команди. Завдання повинен виконувати той, хто найкраще може це зробити. І під таких людей треба формувати команди — робочі групи, які зможуть швидко показати якісний результат.

У нас зараз є шанс використати самоврядування як дійсно рушійну силу. Щоб, не відкидаючи жодних ідей, максимально їх акумулюючи, думати, у що вони можу перетворитися, хто їх може втілити в життя. І, нарешті, слід з’ясувати, хто може бути тим спікером судової влади, лідером судової системи й усієї правничої спільноти.

Від того, про що говоритиме такий лідер і як втілюватиме плани в життя, залежить дуже багато, перш за все — визнання суддів. Таким лідером повинен бути той, хто має найбільший рейтинг, найбільшу підтримку та є найкращим виразником ідей спільноти, яка його висуває.

Ганна ВРОНСЬКА,
суддя Касаційного господарського суду у складі ВС:

— Звичайно, найкраща характеристика діяльності будь-якого судді — це рішення, які він приймає. Але про ці рішення треба розповідати. Не кажу про якусь конкретну справу. Проте треба розповідати, як працює суддя, можливо, як організована внутрішня робота суду. Треба доносити до суспільства, які правові висновки приймає суд і який вплив будуть вони мати на судову практику.

Питання комунікації дуже важливе. Ми всі за фахом юристи. Тому, можливо, потребуватимемо допомоги спеціалістів, які знають, як це робити. Нас також треба навчити.

Аркадій БУЩЕНКО,
суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС:

— У контексті відновлення довіри до судової системи багато говорять про комунікацію в суспільстві. Але не хотів би, щоб це перетворилося на флешмоб на кшталт «моя нова поліція». Думаю, ніхто з нас не сподівається, що після винесення рішення нас зустрічатиме купа фанатів. До ВС прийшли люди, які не потребують цього.

Не треба суд любити, його мають поважати. А для цього суд повинен бути насамперед передбачуваним.