Необеспеченное равенство в зоне АТО
Императивные требования ХПК относительно уведомления сторон процесса о наличии спора обусловливают риск многочисленных обращений в ЕСПЛ
Сергей МАСЛОВСКИЙ, судья Хозяйственного суда Луганской области, луганское подразделение Ассоциации судей хозяйственных судов УкраиныВо время проведения антитеррористической операции на востоке страны возникает очень острая проблема защиты прав и интересов субъектов хозяйствования, деятельность которых осуществляется в регионе, функционирующем в условиях особого правового режима, или связана с таким регионом. Она усиливается тем фактором, что именно на территориях Донецкой и Луганской областей сконцентрировано значительное количество промышленных и аграрных предприятий.
Порушення при порушенні
Одним з таких питань є забезпечення дотримання принципу рівності учасників процесу перед законом і судом, закріпленого в п.1 ч.1 ст.129 Конституції, ч.1 ст.9 закону «Про судоустрій і статус суддів», ст.42 Господарського процесуального кодексу. Суд зобов’язаний створити рівні умови для сторін та учасників процесу, забезпечити однакову можливість користуватися передбаченими законом правами, яка матиме не лише формальне вираження у вигляді дотримання вимог нормативно-правових актів, а й буде ефективною, тобто реально забезпечить особам змогу користуватися засобами судового захисту своїх інтересів.
Оскільки значна кількість юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців зареєстровані в окремих районах Донецької та Луганської областей, першою проблемою, з якою стикаються суди, навіть до порушення провадження у справі, є належне повідомлення сторін та учасників процесу про наявність господарського спору. Адже відповідно до п.2 ч.1 ст.57 ГПК саме на позивача покладається обов’язок надати докази повідомлення відповідача. У свою чергу на суд покладається обов’язок перевірити виконання зазначених вимог.
Статтею 64 ГПК встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. А в разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси така ухвала надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Водночас дотримання вимог закону в цій частині ускладнюються тим, що з 27.11.2014 УДППЗ «Укрпошта» (нині — ПАТ «Укрпошта») на виконання указу Президента про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 14.11.2014 №875/2014 зупинила приймання й доставку поштових відправлень на території ОРДЛО.
Намагаючись розв’язати проблему повідомлення сторін, які перебувають (розташовані) на цій території, Вищий господарський суд опублікував інформаційний лист від 12.09.2014 №01-06/1290/14. У п.5 цього документа зазначено, що суд приймає заяву, після чого перевіряє достовірність інформації стосовно знаходження сторін на території проведення АТО шляхом ознайомлення з відповідними відомостями на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» в мережі Інтернет. У разі неможливості здійснити повідомлення учасника процесу інформація про час і місце засідання розміщується на сторінці відповідного суду (в розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада України» (п.6 листа). У такому разі на роздрукованій сторінці зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого перебуває відповідна справа.
Гарантії права на захист
Разом з тим дотепер жодних змін до стст.57, 64 ГПК, які є імперативними за своєю правовою природою, внесено не було. Крім того, постає питання, що, забезпечуючи позивачу в такий спосіб право на судовий захист, у подальшому обмежуються права інших сторін та учасників процесу. Адже нормами чинного законодавства обов’язок повідомлення сторін про існування спору, час та місце його вирішення покладається виключно на суд і не може бути замінений на обов’язок сторін відслідковувати наявність такого спору без урегулювання цього питання на законодавчому рівні.
На користь цього твердження свідчить практика Конституційного Суду та Європейського суду з прав людини. Зокрема, у п.3.1 рішення КС від 25.04.2012 №11-рп/2012 зазначено, що засада рівності усіх учасників процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч.1 ст.24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства. «Рівність усіх учасників процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав».
У п.6.4 рішення від 13.12.2011 №17-рп/2011 КС наголосив, що «учасники процесу повинні бути проінформовані про час і місце проведення судового засідання, тому що це є гарантією права особи на судовий захист».
У п.33 рішення ЄСПЛ від 27.10.93 у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» зазначено, що принцип рівності сторін у процесі — у розумінні «справедливого балансу» між сторонами — вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Неповороткість законодавця
З урахуванням викладеного можна дійти висновку, що суб’єкти господарювання, розташовані на території ОРДЛО, перебувають у дискримінаційних (нерівних) умовах порівняно із суб’єктами на контрольованій території України. Це очікувано призводить до порушення конституційних засад рівності учасників процесу перед законом і судом.
Такими чином, неповороткість законодавця в цьому питанні, яка вимушено компенсується ВГС шляхом урегулювання інформаційними листами тих правовідносини, які регламентуються законом, містить ризик численних звернень до ЄСПЛ — міжнародної судової інституції, яка стоїть на охороні прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на реалії сьогодення до законодавчого врегулювання зазначеного питання вбачається за доцільне оптимізувати процедуру повідомлення зацікавлених осіб про судовий розгляд. Для цього слід створити єдину базу повідомлень осіб про час і місце судових засідань, яка має розміщуватися на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Це відчутно спростить пошук такої інформації, оскільки не потребуватиме відстежування необхідних відомостей на інтернет-сторінках кожного окремого суду.
Оскільки проблеми, які пов’язані зі здійсненням правосуддя в умовах проведення АТО та потребують невідкладного розв’язання на законодавчому рівні, мають комплексний та системний характер, назріла необхідність розроблення та внесення до ГПК спеціальних норм, що мають упорядкувати організаційні та процедурні особливості судового провадження в таких умовах.
P.S. Ця стаття продовжує цикл публікацій з нагоди річниці створення Асоціації суддів господарських судів України.