Закон і Бізнес


Начали с недостатков

Перевесит ли значение интеллектуального суда законодательные недостатки


№39 (1337) 14.10—20.10.2017
ЕКАТЕРИНА БЕЛЯЕВА
7608

Специалисты ожидают создания Высшего суда по вопросам интеллектуальной собственности. Однако отмечают, что законодатель не определил много нюансов: по какой процедуре будут рассматриваться дела, как будет действовать апелляционная палата, почему ведущие специалисты не попадут в состав учреждения и т.п.


Самостійна робота

Наразі є 3 документи, що мають забезпечити створення установи, а також її функціонування. Це указ Президента від 29.09.2017 №299/2017 про утворення суду; наказ Державної судової адміністрації від 30.09.2017 №929, яким визначена кількість володарів мантій (21 особа); рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 30.09.2017 №98/зп-17, яким оголошено відповідний конкурс. Однак фахівці в галузі інтелектуальної власності переконані, що цього замало. Про що ж забули реформатори, намагаючись наблизити захист прав українців до світових стандартів?

Низку найболючіших питань, які й досі не знайшли свого вирішення, правники озвучили під час конференції «Теорія і практика судової експертизи в сфері інтелектуальної власності в епоху реформ», ініційованої Асоціацією правників України, Асоціацією адвокатів України та НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ.

На тому, що створення такої установи сприятиме забезпеченню єдності практики, наголосив суддя Вищого господарського суду у відставці Віктор Москаленко. Водночас він зауважив, що ВСІВ не зможе діяти, доки не буде вирішено, до якої юрисдикції він належатиме та за яким процесуальним законом розглядатиме справи.

З одного боку, маємо новий Господарський процесуальний кодекс, який прив’язує ВСІВ до відповідної юрисдикції. Ця ж позиція підтверджується вказівкою створити палату, що розглядатиме такі спори, у Касаційному господарському суді в складі Верховного Суду. З другого боку, поза увагою залишаються спори між фізичними особами, які не мають статусу підприємця, а також справи за участю державних органів (коли, скажімо, йдеться про відмову в реєстрації торгової марки). І якщо цивільний та господарський процеси схожі, то адміністративний втілює зовсім іншу філософію.

Вочевидь, підкреслив В.Москаленко, суду доведеться самотужки винаходити механізми й конструкції для заповнення цих прогалин. Хоча таке мало б вирішуватися на законодавчому рівні.

Місце для обраних

Інші правники великої проблеми в неузгодженості процедур не побачили. Так, заступник директора НДІІВ НАПрНУ з експертної роботи Олександр Дорошенко зауважив, що справи мають розглядатися за ГПК незалежно від суб’єкта звернення. А радник судової практики «ЄПАП Україна» Арсен Мілютін наголосив, що рівень спеціалістів, які ввійдуть до складу ВСІВ, має бути достатнім, аби вони визначилися з процедурою.

Інше питання, а хто ж потрапить до цього складу? А.Мілютін звертає увагу на те, що від претендентів на крісла у ВСІВ вимагається підтвердити наявність адвокатського стажу, якщо вони раніше не здійснювали судочинства. Уже під час конкурсу на посади у ВС адвокати зіткнулись із тим, що стаж підтвердити не так просто, адже багато хто не зберігав договорів із клієнтами. Цього ж разу все набагато складніше. Річ у тім, що велика кількість правників, які працюють у сфері інтелектуальної власності, не ставили собі за мету отримання адвокатських свідоцтв. Тож двері до ВСІВ виявляться для них зачиненими.

Так само поза конкурсом залишаються науковці, які, на переконання юристів, мають неабиякий потенціал для формування судової практики, а також особи з технічною освітою. Хоча, зауважив О.Дорошенко, в інших країнах певна кількість суддів-«техніків» у подібних судах передбачена на законодавчому рівні. Особливо актуальною є їх участь у розгляді справи в разі, коли йдеться про винахід або корисну модель.

Водночас до плюсів він відніс те, що законодавець дозволив спробувати свої сили в конкурсі патентним повіреним.

Що ж до правників, які вже здійснювали правосуддя у сфері інтелектуальної власності, то юристи переконані, що на всю країну знайдеться лише 10—15 дійсно фахових претендентів.

Швидкість та якість

Інша проблема може бути опосередкована структурою суду (детальніше про це — на стор.13). Так, за задумом законодавця, ВСІВ одночасно є першою та апеляційною інстанцією. Таке поєднання під одним дахом, зазначила керуючий партнер компанії IPStyle Марія Ортинська, породжує невпевненість у неупередженості володарів мантій. Свою думку юрист аргументувала, посилаючись на досвід Російської Федерації. Там уже діє «інтелектуальний» суд, який об’єднує в собі першу та апеляційну інстанції. Проте, за словами М.Ортинської, юристи, які представляють інтереси клієнтів у цьому суді, не задоволені такою моделлю.

Втім, О.Дорошенко наполягав, що подібна модель притаманна багатьом країнам, в яких діють такі установи. До того ж апеляційна палата буде виокремлюватись. Отже, унеможливлюється розгляд і позову, й апеляційної скарги одним і тим самим суддею.

А от на що дійсно варто було б звернути увагу, то це на назву. Незважаючи на те що указ про створення установи вже побачив світ, фахівці й досі не розуміють, чому суд першої інстанції має бути «вищим». Адже, кажуть вони, досить дивною видається ситуація, за якої в Україні функціонуватиме суд, назва якого не відповідатиме його інстанційним повноваженням.

Щодо продуктивності роботи ВСІВ думки фахівців також різняться. Одні побоюються, що 21 суддя не встигатиме розглядати справи, які надходитимуть з усієї країни. Інші переконані, що такої кількості володарів мантій цілком достатньо. Наприклад, у РФ розгляд «інтелектуальних» справ не перевищує півроку, і це при неповному складі суддів (передбачено 20, а фактично працюють 18 служителів Феміди).

Юридичні перестороги

Разом з тим В.Москаленко порадив перестрахуватись і подумати про запровадження досудового порядку вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності. Також він уважає актуальним розроблення претензійного порядку вирішення спорів і залучення до судового процесу спеціаліста.

Останнє, переконаний суддя у відставці, у багатьох випадках позбавить необхідності вдаватися до допомоги експертів, адже відомо, що експертиза в Україні є не тільки затратною, й ще й тривалою.

На жаль, констатував суддя у відставці, законодавець не звернув уваги на зазначене, що в подальшому може призвести до необхідності внесення змін до нормативно-правових актів.

У цілому ж спеціалісти у сфері інтелектуальної власності схвально поставилися до ВСІВ. Вони зауважують, що створення такої установи сьогодні є надзвичайно актуальним. Адже, по-перше, Україна має чимало винаходів, необхідність захисту прав на які може виникнути в будь-який момент. По-друге, належний захист прав інтелектуальної власності сприятиме залученню іноземних партнерів. І по-третє, створення ВСІВ дозволить Україні ввійти до кола країн, в яких подібні установи діють. А таких країн немало.

Фахівці розраховують, що функціонувати суд почне вже наступного року.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Ніна КУЧЕРУК,
адвокат, керівник практики судових спорів та арбітражу ЮК Jurimex:

— За новим ГПК, усі справи з питань інтелектуальної власності розглядатимуться вищим IP-судом за правилами господарського судочинства. Водночас суб’єктний критерій при визначенні підвідомчості цих справ не враховуватиметься. Отже, їх сторонами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи та державні органи. Такий підхід не новий для процесуального законодавства та використовується, наприклад, при визначенні належного суду для розгляду корпоративних справ і справ про банкрутство.

Натомість незвичними та суперечливими є положення нового ГПК щодо створення у складі ВСІВ апеляційної палати. Найбільше побоювань викликає її склад і процедура формування. Адже фактично судді на зборах самі визначатимуть тих, хто переглядатиме їхні рішення в апеляційному порядку.

Владислава ПРОНІНА,
молодший юрист ЮК «Пронін і партнери»:

— Ще до видання указу у фахівців виникало безліч запитань з приводу необхідності такої інстанції, її призначення та функціонування, щодо того, яким нормативно-правовим актом будуть керуватися судді ВСІВ. Оптимальним варіантом за таких обставин є новий ГПК.

Досить сумнівним є рішення поєднати першу та апеляційну інстанції в одній установі. Така система може значною мірою вплинути на об’єктивність рішень.

На мою думку, не можна однозначно характеризувати утворення такої інстанції як суто негативне чи позитивне рішення. З одного боку, вузька спеціалізація дає змогу швидше та ретельніше вирішувати справи. З другого ж — виникають певні сумніви щодо логічності та ефективності організації роботи такої установи.

Аліна МОРГУНОВА,
юрист ТОВ «Правнича корпорація «Татаров, Фаринник, Головко»:

— Створення у Вищому суді з питань інтелектуальної власності апеляційної палати, що переглядатиме прийняті першою інстанцією рішення, не створює проблем. Вважаю, що знаходження першої та апеляційної інстанцій в одній установі, навпаки, підвищує зручність звернення та скорочує строк передання справи з однієї інстанції до іншої.

На мою думку, ризик упередженості суддів при оскарженні рішення у зв’язку зі знаходженням двох інстанцій в одній установі не є значним. Сьогодні непоодинокими є випадки, коли перша та апеляційна інстанції розміщуються в одній будівлі (наприклад Господарський суд Донецької області та Донецький апеляційний господарський суд), однак це не призводить до додаткових нарікань на упередженість.

Роман АНТОНІВ,
адвокат, старший юрист АФ «Династія»:

— Відповідно до ч.4 ст.3 оприлюдненого проекту ГПК ВСІВ розглядає справи, віднесені до його компетенції, у порядку, передбаченому цим кодексом. Тому очевидною є предметна спеціалізація суду, на відміну від традиційної для господарського судочинства України суб’єктної. Такий підхід покликаний остаточно законодавчо покінчити з розбіжностями в підвідомчості справ з питань інтелектуальної власності — зазначені спори вирішуватимуться виключно в межах господарського судочинства, незалежно від правового статусу сторін.

Проте, попри всю нетривіальність спорів у сфері інтелектуальної власності, створення окремого суду для їх вирішення викликає чимало запитань, оскільки за такого підходу слід створити спеціалізовані суди з розгляду багатьох інших справ. Зазначений підхід є нераціональним і робить систему правосуддя в державі неорганічною, а звуження територіальної підсудності до одного-єдиного суду в країні обмежуватиме доступ до правосуддя. Спеціалізація передусім має стосуватися суддів, а не судів.

Євгеній ЄВТЄХОВ,
старший юрист HLB UKRAINE LLC
:

- Новою редакцією ГПК України передбачено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядатиме спори, керуючись Господарським процесуальним кодексом. До його предметної підсудності віднесено спори, які стосуватимуться прав на об’єкти авторського права та промислової власності, а також конкурентні спори, пов’язані із недобросовісним використанням відповідних об’єктів.

Апеляційною інстанцією щодо судових рішень Вищого суду з питань інтелектуальної власності є Апеляційна палата того ж суду. Формально реалізація адміністративних повноважень голови суду не має впливу на прийняття суддею судового рішення, однак, фактично існуватиме ризик імовірного виникнення «комплексного супроводу» справи у двох інстанціях із заздалегідь прогнозованим результатом – рішенням яке набуло законної сили. Крім того, не виключене і фактичне співіснування суддів обох інстанції в одному приміщенні. Гіпотетично це може сприяти налагодженню більш тісних особистих взаємодій між суддями двох інстанцій, що вірогідно може призводити як до підсилення ефекту «комплексного супроводу» та виникнення паралельних аналогічних механізмів, так і до некритичного ставлення суддів апеляційної інстанції до судових рішень їх колег із першої інстанції.

Тобто, запропонована модель організації вказаного суду не є ідеальною з точки зору корупційних ризиків.