Закон і Бізнес


Мы пойдем своим путем…

Сможет ли конституционная жалоба в нынешнем виде из теории стать действительностью?


Тепер суддям КС доведеться розриватися між пленарними засіданнями та роботою у колегіях і сенатах.

№35 (1333) 16.09—22.09.2017
Денис КРИЖОВЫЙ, старший юрист ЮФ Pravovest
6287
6287

После принятия новой редакции закона «О Конституционном Суде Украины» от 13.07.2017 №2136-VIII в нашей стране вводится институт конституционных жалоб. Какими же будут реалии применения последнего при одобренной модели?


Хотіли як краще…

Інститут конституційної скарги вже давно застосовується для захисту основоположних прав і свобод людини і громадянина у багатьох зарубіжних країнах.

Модель Конституційного Суду, впроваджена ще у 1996 році, не піддавалася змінам два десятиліття. Різного роду дискусії щодо необхідності введення інституту конституційної скарги також почалися фактично з прийняттям самої Конституції.

Переважна більшість правників уважають, що інститут конституційної скарги є витвором європейського суспільства. Наприклад, у Німеччині, Іспанії, Словенії за допомогою цього інституту може бути оскаржено конституційність законів або їх окремих положень (у Німеччині — ще й судових рішень), Австрії та Швейцарії — індивідуальних адміністративних актів, у Грузії — інших нормативних актів.

У Німеччині, Швейцарії та Угорщині предметом конституційної скарги, крім законів, можуть бути загальні та персональні акти державної адміністрації. В Іспанії в порядку конституційної скарги можна оскаржити тільки законодавчі акти.

Проте українська модель конституційної юрисдикції себе не виправдала. У переважній більшості випадків — через осіб, які займають місця у конституційній інстанції, та відсутність у них правової ментальності виконувати надані повноваження, а не утверджувати утопічне правосуддя.

На превеликий жаль, навіть з прийняттям нового закону про КС Конституція так і залишиться без дієвих механізмів захисту основоположних прав і свобод людини та громадянина. Адже одночасно із запровадженням конституційної скарги законодавець вилучив інститут конституційного звернення, що дозволяв, хоч і з певними обмеженнями, звертатися до КС з метою тлумачення Основного та інших законів України. До речі, раніше такий механізм науковці уособлювали з інститутом формальної конституційної скарги.

Негативи нівелювання

Основною причиною нівелювання законності з боку держави є прагнення законодавчого органу створити видимість вирішення важливих проблем. До того ж, підлаштовуючи закони під потреби певних груп, на перше місце нардепи ставлять не застосування акта та покращення регулювання правовідносин у суспільстві, а власний фінансовий зиск та політичну вигоду. Як наслідок, інститут конституційної скарги виявився досить вузьким механізмом, що потребуватиме подальшого розширення та наповнення нормативним регулюванням.

Нагадаємо: новий закон про КС передбачає три форми звернення до єдиного органу конституційної юрисдикції:

• конституційне звернення;

• конституційне подання;

• конституційну скаргу.

На жаль, скористатися правом на звернення до КС шляхом подання конституційної скарги наразі зможуть тільки сторони судового процесу. Проте було б доцільно дати можливість звертатися з конституційною скаргою не тільки сторонам процесу, а й будь-кому, хто вважає, що певна норма закону є неконституційною. Ця новела увібрала б у себе принципи роботи інституту звернення щодо тлумачення. Тоді у випадку встановлення невідповідності норм законодавства рішення КС ставало б підставою для внесення змін до правового акта, який порушує права громадян, чи ухвалення нової його редакції.

Негативним моментом, що навряд чи був випадковим, є позбавлення можливості КС надавати роз’яснення Верховному Суду в разі, якщо той неправильно трактував законодавчі норми. Наприклад, як це було у випадку з юрисдикційними спорами (див., крім іншого, рішення КС від 1.04.2010 №10-рп/2010).

Не без позитиву

Очевидним позитивним моментом запровадження згаданого інституту є ймовірне зменшення навантаження не тільки на ВС, а й на Європейський суд з прав людини. Адже до останнього через неможливість розв’язання проблем у межах своєї країни звертається чимало українців.

Також можна відзначити як позитив відсутність вимог щодо сплати судового збору за подання конституційної скарги особою, права якої порушено. Адже норми законодавства апріорі повинні приводитися у відповідність до Конституції за рахунок бюджетних коштів.

Головне, що цікавить, напевно, всіх без винятку громадян України, — це питання застосування даної новели на практиці. Зокрема те, чи дійсно рішення КС, ухвалене на підставі звернення особи з конституційною скаргою, буде прийматися без впливу з боку зацікавлених осіб, інтереси яких не збігаються з необхідністю усунення неконституційних норм.

Більше прав і повноважень

Водночас, аби покращити якість виконання Судом повноважень, необхідно наділити правом на конституційну скаргу кожного громадянина України, як це було визначено в минулій редакції закону щодо права на конституційне звернення. Наприклад, в Італії таке право є в кожного громадянина, кількість звернень протягом року сягає багатьох тисяч. На відміну від представників органів державної влади, які нечасто звертаються до Конституційного суду. Це свідчить про те, що звичайний громадянин більше зацікавлений у виправленні неконституційних законів, ніж працівник апарату держави.

Громадянам також слід дати можливість оскаржувати до КС положення нормативно-правових актів на предмет їх відповідності Конституції, якщо вони вбачають у них загрозу обмеження чи порушення їхніх прав. Це значно посилить національні правові засоби захисту прав і свобод людини й громадянина, законних інтересів юридичних осіб.

У свою чергу, інститут конституційної скарги в Україні повинен базуватися на практиці його імплементації у правові системи окремих країн. Однак не повністю, а тільки запозичивши найоптимальніші норми, аби створити свій інститут, характерний Україні.

Доцільно наділити КС функцією нагляду за розглядом справ у судах загальної юрисдикції, зокрема за тим, аби винесені ними постанови і відповідні процедури не порушували Конституції. Тобто фактично Суд повинен стежити за конституційною обґрунтованістю таких рішень.

Нарешті, законодавець має налагодити механізм застосування та виконання рішення КС, яке, задовольняючи скаргу, обов’язково повинне містити наказ про вжиття заходів щодо його забезпечення. Наприклад, у частині зупинення дії судового рішення, вироку або уможливлення їх перегляду (що, крім іншого, передбачено в нових процесуальних кодексах), якщо вони прийняті на підставі неконституційної норми.

Більш точні відповіді на розглянуті й інші питання, що можуть виникнути під час реалізації даного способу захисту прав (зокрема такі: чи не перетвориться КС на чергову судову ієрархічну інстанцію? чи залишиться самостійним відокремленим суб’єктом конституційного правосуддя в Україні?), отримаємо тільки після спливу певного часу. Адже наші реалії дуже часто відмінні від тих перспектив, які малюють автори нововведень задля просування своїх ініціатив.