Закон і Бізнес


Трудоустройство не изменяет статуса

Внутренне перемещенные лица могут повторно обращаться за помощью после прекращения ее выплаты


№29 (1327) 22.07—31.07.2017
Ирина Вельгус, главный специалист отдела обеспечения деятельности председателя ВААС и его заместителя
8161

Винницкий апелляционный административный суд признал отказ в ежемесячной адресной помощи внутренне перемещенному лицу для покрытия расходов на проживание, в том числе на оплату жилищно-коммунальных услуг, противоправным и обязал назначить и производить выплату денежной помощи.


Так, уродженець м.Іловайська Донецької області, який зареєстрований за адресою в цій області, а фактично проживає в м.Вінниці, був узятий на облік із 2015 року як внутрішньо переміщена особа. З того часу він отримував щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Однак указані виплати були припинені на підставі п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 1.10.2014 №505. Адже особа була працездатною, але фактично не ставала до роботи протягом двох місяців із дня призначення грошової допомоги.

Громадянин повторно звернувся із заявою про призначення допомоги, повідомивши органи соціальної політики про своє працевлаштування, проте отримав відмову. Вважаючи такі дії протиправними, він подав адміністративний позов. Проте суд першої інстанції дійшов висновку, що правові підстави для задоволення вимог відсутні.

В апеляційній інстанції не погодилися з такою позицією, ставши на захист соціальних прав позивача. Спірним у межах цієї справи є питання правомірності відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання.

Як зазначено в постанові апеляційного суду від 5.07.2017 (справа №127/5904/17), порядок визначає механізм надання такої допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до нього грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, узятим на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, з дня звернення по її призначення й виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не довше ніж 6 місяців.

Правовий аналіз порядку свідчить, що допомога в разі її припинення відповідно до п.7 цього документа не призначається лише на наступний строк, тобто чергові 6 місяців. Положення порядку №505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла особу працездатного віку, котра знайшла роботу та, як і раніше, має статус внутрішньо переміщеної особи, права на одержання допомоги. Чинне законодавство не встановлює чіткої заборони на призначення такої допомоги особі надалі.

На думку колегії суддів ВААС, відповідач безпідставно відмовив у призначенні адресної допомоги позивачу як внутрішньо переміщеній особі на тій підставі, що останній є працевлаштованою особою. Вона згідно з вимогами чинного законодавства має право на вказану допомогу.

Отже, як констатував суд, наявність правових підстав для призначення та виплати позивачеві такої допомоги для покриття виплат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, є підтвердженою та належним чином доведеною.