Закон і Бізнес


Общество новых возможностей

К чему следует подготовиться участникам ООО, чтобы не потерять свой бизнес


Проект дає товариствам більше варіативності в регулюванні питань своєї діяльності, але і додає відповідальності за положення, що потраплять до статуту.

№29 (1327) 22.07—31.07.2017
Сергей БЕНЕДИСЮК, руководитель практики корпоративного права и M&A ЮФ N&D; Анна КРЕМНЕВА, старший юрист ЮФ N&D
6372

В конце мая парламент отправил на повторное второе чтение проект закона «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» (№4666). ООО — самая распространенная организационно-правовая форма бизнеса в Украине, поэтому принятие соответствующего акта уже давно актуально. Учитывая актуальность вопроса, рассмотрим детальнее новеллы, которые предлагаются.


Корпоративний договір

Документ передбачає можливість укладення корпоративного договору, а також видачі безвідкличної довіреності з корпоративних прав. Загалом це вже передбачено законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (проект №4470), ухваленим парламентом ще в березні, але дотепер не підписаним Президентом та офіційно не оприлюдненим.

Водночас проект №4666, як і згаданий закон, не пропонує, на жаль, жодних механізмів корпоративного захисту в разі порушення учасниками умов відповідного договору. Так, закон прямо передбачає, що порушення умов корпоративного договору не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів ТОВ. Тобто єдине, що залишається учасникам у такому випадку — звертатися до суду.

Збільшення статутного капіталу

У разі схвалення цієї законодавчої ініціативи з’явиться можливість збільшити статутний капітал ТОВ за рахунок як унесення додаткових вкладів учасниками та/або третіми особами, так і нерозподіленого прибутку.

Процедура збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбуватиметься в кілька етапів. Так, спочатку загальні збори прийматимуть рішення про залучення додаткових вкладів із зазначенням строку внесення (не більше року). За результатами таких дій збори затвердять новий розмір статутного капіталу ТОВ.

Ще одна новела — укладення договору між товариством та учасником/третьою особою, за яким перше зобов’язується збільшити розмір частки учасника в статутному капіталі або прийняти третю особу до складу учасників ТОВ, а друга сторона — зробити додатковий вклад. Швидше за все, це варто розцінювати як додатковий механізм захисту учасника/третьої особи та певну гарантію для них після внесення додаткового вкладу.

Відчуження частки

Нагадаємо, що наразі учасники ТОВ відповідно до закону мають переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника, яка виставляється на продаж. Як альтернативу в проекті №4666 запропоновано передбачити в статуті відсутність такого права в учасників.

Крім цього, у статуті може бути закріплено положення, що відчуження частки допускається лише за згодою інших учасників. У цілому це радше позитивний момент, оскільки в учасників з’являється можливість самостійно визначити порядок відчуження частки.

Звернення стягнення

Досі врегулювання питання звернення стягнення на частку обмежувалося кількома загальними реченнями в законі «Про господарські товариства» та аналогічними нормами Цивільного кодексу. Так, наразі чинне законодавство передбачає можливість звернення стягнення на частину майна, пропорційну частці учасника ТОВ, і лише в разі недостатності в нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів.

Натомість запроваджується більш чітка процедура звернення стягнення саме на частку. У загальних рисах це виглядатиме таким чином: виконавець повідомлятиме товариство про намір звернути стягнення на частку учасника-боржника та розраховуватиме її вартість на підставі відомостей, наданих товариством. Далі іншим учасникам запропонують придбати таку частку, а якщо вони не скористаються таким правом — частку передадуть на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.

Передбачений і альтернативний порядок державної реєстрації зміни складу учасників. Зокрема, документи державному реєстратору зможе подавати не тільки товариство, а й учасник, який набув частку. Це дозволить реалізувати запропонований механізм на практиці.

Вихід учасника

Це питання залишається одним з найбільш складних і спірних. Відповідно до чинного законодавства вихід учасника ТОВ здійснюється на підставі його заяви, поданої не пізніше ніж за 3 місяці до виходу. При цьому учасник має право на отримання частини вартості майна, пропорційної розміру його частки в статутному капіталі, що визначається на підставі затвердженого звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства.

У проекті №4666 запропоновано повністю нову процедуру. По-перше, без згоди інших учасників зможуть вийти лише ті, частка яких у статутному капіталі становить менше ніж 50%. По-друге, при виході учасника товариство зобов’язане виплатити вартість його частки, що визначатиметься станом на день, який передував дню подання відповідної заяви (якщо іншого не буде встановлено статутом). При цьому автори документа передбачають, що вартість частки визначатиметься, виходячи з ринкової вартості всього майна товариства як сукупності, визначеного відповідно до стст.190, 191 Цивільного кодексу (де дано визначення майна та підприємства як єдиного майнового комплексу).

Також установлюється строк для розрахунків з учасником — протягом року (як і нині). У такому випадку відкритим залишається питання щодо отримання учасником виплат. Адже не факт, що протягом року товариство не виведе свої кошти та просто не матиме чим розрахуватися з учасником.

Водночас у статуті можна вказати інший строк, порядок, розмір і спосіб проведення розрахунків з учасником, який виходить із ТОВ. Це дозволяє все ж передбачити хоча б якийсь механізм захисту інтересів учасника при виході з товариства.

Примусовий викуп частки

Безумовна новела — можливість примусового викупу частки учасника, дії якого завдають товариству шкоди. Проект містить положення, що учасник або учасники, сукупна номінальна вартість часток яких становить не менше ніж 50% статутного капіталу, мають право звернутися до суду з вимогою про примусовий викуп частки в іншого учасника.

Звісно, завдання шкоди та зв’язок між діями учасника та її настанням ще необхідно буде доводити в суді. Проте, навіть незважаючи на це, сама наявність такої можливості є однозначно кроком уперед. Адже в разі виникнення конфліктної, безвихідної ситуації буде можливість звернутися до суду та принаймні зберегти сам бізнес.

Виплата дивідендів

Нарешті, законодавець має намір увести більш чітку процедуру виплати дивідендів, яка нині практично нічим не регламентується. Зокрема, допускається їх виплата за будь-який період, кратний кварталу, та у строк, що не перевищує 6 місяців з дати прийняття зборами відповідного рішення.

Також установлюються певні обмеження на виплату дивідендів (наприклад, у разі недостатності майна для задоволення вимог кредиторів) та забороняється це робити, якщо учасник повністю або частково не вніс свого вкладу. При цьому незрозуміло, хто та як буде контролювати дотримання зазначених вимог товариством і що реально заважатиме вивести кошти шляхом виплати дивідендів.

Управління ТОВ

Чимало нового планують запровадити в регулюванні, пов’язаному з управлінням ТОВ. Зупинимося на окремих моментах.

Насамперед вирішено покласти край постійним суперечкам з приводу можливості створення наглядової ради в ТОВ. Тепер чітко зазначається, що наглядова рада (у разі її створення) є органом товариства.

Також передбачено право на обрання ревізора замість ревізійної комісії. І, до речі, прибрано вимоги до складу ревізійної комісії, яку нині взагалі неможливо сформувати відповідно до законодавства, якщо у складі ТОВ менше ніж 3 учасники.

Крім того, детально регламентовано порядок скликання зборів і передбачено зміни порядку голосування. Нині закон говорить про прийняття рішень на зборах простою (50% + 1 від загальної кількості голосів присутніх учасників) та кваліфікованою (50% + 1 від загальної кількості голосів усіх учасників товариства) більшістю. Натомість проект визначає окремий перелік питань, рішення з яких ухвалюватимуться простою більшістю, 3/4 голосів чи одностайно. При цьому в статуті товариства може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного, за винятком тих, що потребують одностайного голосування відповідно до закону.

Додатково конкретизується процедура ухвалення рішень шляхом опитування. Також передбачається можливість проведення заочного голосування шляхом надання учасником нотаріально засвідченого документа, який долучається до протоколу загальних зборів.

Окремої уваги варті деякі новели щодо виконавчого органу. Зокрема, визначені додаткові підстави для розірвання трудового договору (контракту) з головою такого органу — у разі порушення обов’язку скликання засідання для прийняття рішень з питань, що мають бути на нього винесені.

Крім того, встановлюється субсидіарна відповідальність членів виконавчого органу за зобов’язаннями товариства в разі нескликання зборів у випадку зниження вартості активів ТОВ більш як на 50%. Щоправда, ця норма застосовуватиметься лише в разі визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів.

Учинення значних правочинів

Окрема глава присвячена вчиненню значних правочинів, що на сьогодні взагалі законодавчо не регламентується (хоча відповідні положення зазвичай і прописуються в статуті товариства). Зокрема, передбачена можливість установлення в статуті особливого порядку надання згоди на вчинення певних правочинів залежно від їх вартості чи за іншими критеріями.

При цьому вчинення значного правочину з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення матиме юридичні наслідки для товариства тільки в разі подальшого схвалення відповідного правочину товариством відповідно до порядку, встановленого для надання згоди на його вчинення.

***

Загалом, попри певні недоліки, проект у цілому дає відповіді на непрості питання щодо життєдіяльності суб’єктів господарювання та надає учасникам більше можливостей для самостійного врегулювання своїх відносин. З огляду на це радимо після прийняття закону більш відповідально ставитися до розроблення статуту товариства, що дозволить не лише адаптувати внутрішні документи ТОВ до особливостей та потреб бізнесу, а й уникнути неприємностей та звести до мінімуму втрати від потенційних корпоративних конфліктів.