Закон і Бізнес


Конвой приедет дважды

Обвиняемых будут чаще доставлять на заседания. По крайней мере, в один из райсудов столицы


Право на участь у судовому засіданні не може залежати від здатності конвойної служби організувати доставляння особи.

№28 (1326) 15.07—21.07.2017
ВАСИЛИЙ КОЛИШНЫЙ
4769

Ситуация, сложившаяся с недоставкой лиц, находящихся под стражей, в районные суды столицы, начинает исправляться. В частности, после публикаций в нашем издании и обращения к омбудсмену нам сообщили, что, по крайней мере, в Подольский районный суд г.Киева конвойная служба опять стала привозить осужденных дважды в день.


Доки ЄСПЛ не гримне…

Як зазначається у відповіді секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини (лист від 6.07.2017 №18-1524/1806-17-25) на запит «ЗіБ», проблема з доставлянням засуджених спричинена… численними зверненнями самих підсудних, яких тримають під вартою. Мовляв, під час перебування в приміщеннях судів порушуються їхні права. Зокрема, тривалий час вони перебувають у переповнених камерах, металевих загородженнях залів засідань, камерах спецавтомобілів або інших непридатних для цього місцях, не маючи доступу до питної води, туалетів тощо.

Тож в офісі омбудсмена спираються на Інструкцію з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, що затверджена спільним наказом керівників профільних відомств від 26.05.2015 №613/785/5/30/29/67/68. А в цьому документі є посилання на Державні будівельні норми В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди», що визначають, як обладнуються камери, зали судових засідань, приміщення для розміщення особового складу варти й санітарні вузли.

Наприклад, має бути забезпечено роздільне розміщення чоловіків і жінок, дорослих і неповнолітніх, інших осіб. Тобто по 3 камери на кожен зал судових засідань для розгляду кримінальних справ. Причому площа кожної не може бути меншою ніж 4 м2. А в залі засідань обвинувачені повинні розміщуватися за загорожами, що має відповідати ДБН.

При цьому в секретаріаті омбудсмена нагадують про рішення Європейського суду з прав людини від 2.02.2017 у справі «Кулік проти України» (заява №34515/04). У Страсбурзі констатували порушення вимог ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через тримання заявників у металевій клітці під час судових засідань.

Хто винен і що робити?

Утім, донедавна кожен третій суд не мав не те що скляних загородок, а й камер для тримання обвинувачених. Хоча згаданий спільний наказ діє вже 2 роки. Виходить, доки згадане рішення ЄСПЛ не стало остаточним, із доставлянням обвинувачених проблем не було?

Суддів ЄСПЛ важко звинуватити в тому, що, захищаючи одні конвенційні права, вони тим самим підштовхують українську владу порушувати інші. Насамперед — право на справедливий суд упродовж розумних строків. Бо це в Києві їхні рекомендації сприйняли буквально: якщо камери не відповідають європейським стандартам, не треба доставляти в суди ув’язнених. Саме таку рекомендацію й направили до підрозділів поліції.

Крім цього, як випливає з листа секретаріату, винні й самі суди. Мовляв, надсилають заявок на конвоювання підсудних більше, ніж можливостей для їх розміщення в камерах установ. Хоча, за логікою, треба було б адресувати ці претензії до органів прокуратури, де ніяк не відмовляться від рудиментарного мислення, що обвинувачений повинен сидіти за ґратами.

Звісно, можна перевести стрілки на Державну судову адміністрацію, яка власне й повинна організовувати та фінансувати будівництво й ремонт приміщень судів, забезпечувати їх технічне оснащення. Проте в ДСАУ, наприклад, підрахували, що лише для заміни всіх металевих кліток потрібно понад 130 млн грн.

Між іншим, судовій адміністрації, може, й не варто поспішати із заміною огорож. Адже в Страсбурзі вже висловили претензії й до скляних кабін, що не розраховані на перебування великої кількості підсудних. До того ж такі конструкції заважають спілкуванню з адвокатами.

Сидіть там — везіть сюди

Заради справедливості відзначимо, що серед рекомендацій урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ від 5.04.2017 №3785/4/9-17, підготовлених, зокрема, і за наслідками вивчення рішення у справі «Кулік проти України», Верховному Суду України та Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ рекомендовано «забезпечити неухильне дотримання суддями вимог конвенції, практики Європейського суду та Кримінального процесуального кодексу щодо застосування до особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, його зміни та продовження». І паралельно — нагадування про необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінальних справ, що в цей період також констатовано ЄСПЛ.

Як можна одночасно виконати обидві рекомендації — і одного, і другого уповноважених? Тобто і справи призначати з урахуванням будівельних норм, і строки їх розгляду не порушувати? На запитання «ЗіБ» щодо того, яка ж норма конвенції має в такому випадку пріоритет, у секретаріаті омбудсмена відповіли: «Порушення будь-якої з них негативно впливає на імідж України та стає наслідком для сплати державою відповідних коштів заявникам за спричинення їм моральних та фізичних страждань».

Знайшли можливість

Утім, певні зрушення все ж відбулися. Повідомляється, що 21 червня в секретаріаті уповноваженого відбулася зустріч із представниками Національної поліції, Національної гвардії, ДСАУ та ДУ «Київський слідчий ізолятор». За її результатами, «зокрема, досягнуто згоди про доставляння до Подільського районного суду м.Києва конвойним підрозділом ГУНП в м.Києві обвинувачених, які перебувають під вартою, двічі на день, у визначеному порядку». На ситуацію в цій установі серед іншого і звертав увагу «ЗіБ» у запиті до омбудсмена.

То може, варто підійти до розв’язання проблеми радикальніше й узагалі заборонити судам задовольняти клопотання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою? Адже і слідчі ізолятори в нас далекі від європейських стандартів…

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Василь БОРОДІЙ,
голова Подільського районного суду м.Києва:

— Дійсно, така нарада в офісі уповноваженого ВР відбулась, і було прийняте рішення організувати доставляння осіб, які перебувають під вартою, до нашого суду двічі на день.

Це лише одне з кола питань, вирішення якого сприятиме розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Отже, завдяки спільним зусиллям, зокрема і з боку «ЗіБ», цю проблему вдалося зрушити з місця. Тепер будемо дивитися, як дане рішення виконуватиметься на практиці.

 

ДОВІДКА «ЗіБ»

Неналежні умови

• Із 549 судів, які обслуговують територіальні органи Нацполіції, 188 не обладнані камерами для підсудних (засуджених).

• У 197-ми бракує приміщень для конвою.

• У 142 судах відсутні санітарні вузли.

• У 160-ти підсудні не мають доступу до води.

• У значній частині судів зали засідань дотепер залишаються обладнаними металевими ґратами.

(За даними Національної поліції)