Принудительный график

Кто и почему указывает судьям, когда рассматривать уголовные производства

Пословица: «Богатому праздник, а бедному дел много» является красноречивой иллюстрацией результатов реформирования полиции. В то время как стражи порядка отчитываются о достижениях, судебная система непосредственно столкнулась с проблемами, возникшими в результате изменений. Так, судьи не могут обеспечить лицам, находящимся под стражей, право на своевременное рассмотрение их дел. Но не по собственной вине, а из-за уменьшения количества… ИВС.

Тільки у вівторок і четвер

«Кількість ІТТ скоротилася з 380 до 144». У лютому 2016 р. таку новину поширили чи не всі ЗМІ. З вуст тодішнього керівника Національної поліції ці слова прозвучали як досягнення реформи. Втім, ніхто навіть уявити собі не міг, як зменшення кількості згаданих установ вплине на роботу судів…

Недавно до Ради суддів звернувся колектив Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, який попросив «сприяти вирішенню проблемної ситуації». А суть її полягає ось у чому. В установі налічується 64 кримінальні провадження (58 осіб тримають під вартою): трьох — понад 3 роки, шістьох — понад 2, 23 — понад рік.

«За судом числяться 12 засуджених (тримаються під вартою), які оскаржили вироки щодо себе, але перед розглядом їхніх справ у апеляційному/касаційному суді бажають ознайомитися з матеріалами кримінальних проваджень», — йдеться у зверненні володарів мантій.

З початку 2017 року ІТТ при Олександрійському відділі поліції ГУНП в Кіровоградській області припинив роботу. Обов’язок щодо обслуговування м.Олександрії ліг на плечі ізолятора, розташованого на відстані 34 км — в м.Знам’янці. Начальник цієї установи повідомив суду про графік роботи, під який мав би підлаштуватися храм Феміди.

«У зв’язку з реформуванням адміністрацією ІТТ визначено дні конвоювання арештованих у судові засідання Олександрійського міськрайонного суду щовівторка та щочетверга, а також «рекомендовано суду призначати розгляд кримінальних проваджень не раніше як на 11:00 визначених днів», — ідеться у зверненні до РСУ.

При цьому, скаржаться служителі Феміди, особи з ІТТ фактично доставляються лише після 13:00. Через це зривається проведення судових засідань. Як наслідок, затягується розгляд кримінальних проваджень, людей тривалий час тримають під вартою, «що є неприпустимим з урахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

«Враховуючи наведене, Олександрійський міськрайонний суд двічі звертався до начальника ГУНП в Кіровоградській області з пропозицією повернутися до попереднього графіка етапування обвинувачених у судові засідання, який діяв до реформування, а саме: доставляння обвинувачених щопонеділка, щосереди, щочетверга, щоп’ятниці з 9:00», — повідомили володарі мантій. Утім, відповіді вони так і не отримали.

Столицю не оминуло

У свою чергу РСУ вирішила потурбувати міністра внутрішніх справ з питання недопустимості скорочення кількості днів етапування осіб, які перебувають під вартою, на судові засідання. Крім того, «самоврядники» просять міністра та керівника Нацполіції подбати про належну організацію доставляння арештантів не тільки до Олександрійського міськсуду, а й до інших інституцій по всій Україні. Бо, як з’ясувалося на засіданні ради, такі проблеми є в багатьох храмах Феміди, але не всі говорять про них уголос.

Труднощі виникають не тільки в невеликих містах, а й в обласних центрах. І, хоч як дивно, у столиці. Так, за наявною інформацією, в одному з райсудів Києва стикнулися з небажанням конвойної служби організувати доставлення на судове засідання більше за 6 осіб на день. Причина начебто поважна — посилання на європейські стандарти. Адже уповноважений Верховної Ради з прав людини наполягає на дотриманні положень державних будівельних норм (площа однієї камери має бути не меншою за 4 м²). Отже, якщо в суді площа кімнати для тримання обвинувачених лише 24 м², то й підсудних у ній може бути не більше за 6.

Якщо комусь здається, що вихід можна знайти, приміром, проводити засідання в режимі відеоконференцзв’язку, то це зовсім не так. Обвинувачені знають про обмеження й відмовляються брати участь у засіданні на відстані, на що мають право.

За таких обставин цілком логічно було б організувати доставлення двічі на день. Але тут уже виникає проблема із забезпеченням автотранспортом, а можливо, й із логістикою в посадових осіб, які за це відповідають. Точніше, зовсім не відповідають, бо нічим іншим не можна пояснити такі дії.

Не обмежуватися зверненнями

Дійсно, з проблемою невчасного та нечастого доставляння осіб, котрі перебувають під вартою, зіткнулись установи в усіх куточках країни. І її потрібно негайно вирішити. Питання тільки в тому, чи почують правоохоронці «самоврядників», якщо до цього часу жодного разу не відреагували на звернення суду.

Можливо, служителям Феміди не потрібно обмежуватися спробами розв’язати проблему у вузькому колі. Звичайно, ніхто не забороняє представникам Олександрійського міськрайсуду писати листи очільникам різних органів: Нацполіції, МВС, ГУНП в Кіровоградській області, ІТТ, Апеляційного суду Кіровоградської області та РСУ. Втім, очікувати миттєвого результату від таких звернень не варто.

Очевидно, що на ситуацію не можна не зважати. Адже, якщо самі судді не привернуть уваги суспільства до нездатності посадовців Міністерства внутрішніх справ та пенітенціарної служби виконувати свої обов’язки, хтось із політиків чи активістів неодмінно скористається нагодою, аби знову звинуватити володарів мантій у навмисному затягуванні кримінальних проваджень.

Тож, можливо, і суддям, і законодавцеві нарешті потрібно подумати над тим, як змусити правоохоронців нести відповідальність за невиконання своїх обов’язків перед судом?

 

ПРЯМА МОВА

Богдан МОНІЧ, 
заступник голови Ради суддів України, суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду:

— Проблема з доставлянням до суду осіб з ІТТ не є новою. Дійсно, мабуть, в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області вона досягла такого рівня, що було вирішено звернутися до РСУ. Мої колеги, зокрема із судів Житомирської області, вже рік порушують це питання. Особливо гостро воно постало після того, як відбулася ліквідація райвідділів міліції та укрупнення поліцейських відділів. Є великі проблеми з етапуванням. Наприклад, ІТТ знаходиться в одному райцентрі й доставляє осіб ще до двох. Вони розташовані на відстані 30 км один від одного. Осіб, які перебувають під вартою, по черзі доставляють до відповідних судів. Тобто замість того, щоб одразу бути доставленими до суду, де має розглядатися провадження, вони об’їжджають ще два суди. Коли в судове засідання з’являється значна кількість свідків, є потреба проводити розгляд справи, то приходить конвой і каже, що час уже вичерпано й особу потрібно доставляти назад у місце тримання.