Закон і Бізнес


Шаги к улучшению

Представители юридического сообщества выясняли, каких изменений требует законодательство в сфере кредитных отношений


Віце-президент НПУ Ольга Оніщук наголосила на необхідності законодавчих змін для захисту прав кредиторів.

№17-18 (1315-1316) 01.05—12.05.2017
Ольга ПРОКОПЕНКО
9847

Участники круглого стола «Защита прав кредиторов», организованного Нотариальной палатой Украины, констатировали наличие проблем с взысканием задолженности перед кредиторами. Кроме того, обращалось внимание на нарушение прав и самих заемщиков. Каким же образом можно достичь баланса в этих правоотношениях, чтобы защитить права обеих сторон?


Проблемні стягнення

Віце-президент НПУ Ольга Оніщук зазначила, що відносини між банківськими установами та боржниками нині є складними, а процедура стягнення заборгованості — проблемною. «Нотаріуси завжди стояли на сторожі прав як одних, так і інших, тому для нас важливим залишається захист прав та інтересів обох сторін», — зауважила вона.

Голова комісії НПУ з аналітико-методичного забезпечення нотаріальної діяльності Дмитро Кирилюк констатував, що сьогодні позичальники масово не повертають кредити. За його словами, суди завалені справами про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно. В той же час доповідач зазначив, що існує й позасудовий спосіб урегулювання конфліктних ситуацій між сторонами, який завжди супроводжується нотаріусами.

Д.Кирилюк наголосив, що фактично кожен платник податків фінансує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, через який відбувається погашення проблемної заборгованості в банках, які збанкрутіли, в тому числі через масові кредитні заборгованості. Тому від надійного, прозорого способу захисту прав кредиторів виграє кожен громадянин. Крім того, побудова чіткої та збалансованої системи захисту прав як кредиторів, так і боржників буде корисною для обох сторін. «Так, досить часто позичальники, вдаючись до різних схем ухилення від виконання грошових зобов’язань, тільки погіршують своє становище та заганяють себе в глухий кут», — констатував нотаріус.

Необхідна співпраця

Голова офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук відзначив, що в системі державної реєстрації прав є претензії до Міністерства юстиції, а саме — до роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. «Так, робота комісії має бути відкритою! Тож необхідно надати державному реєстратору важелі захисту своїх прав», — зауважив доповідач. Він вказав на необхідність відновлення роботи третейських судів та зазначив, що відповідний законопроект вже активно просувається та скоро має потрапити в парламент.

«Ми готові повертати інститут розгляду спорів третейськими судами, в тому числі щодо нерухомості», — заявив представник Мін’юсту Анатолій Лещенко. Однак, на його думку, законодавець повинен чітко прописати в актах, в яких саме випадках третейські суди зможуть розглядати справи щодо нерухомості. Доповідач згадав про колишню практику, коли деякі особи через третейські суди намагалися узаконити самовільне будівництво.

У свою чергу представник банківської спільноти — член комітету з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків Денис Крицький розповів про головні ризики при кредитуванні, з якими стикаються банки, та згадав про проблеми з реалізацією банком заставного майна позичальника. В той же час він підкреслив, що позитивним кроком у сфері нелегкої боротьби зі злісними неплатниками є реєстрація (з третьої спроби) у лютому цього року проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами» (№6027).

Також він зауважив, що проблеми кредиторів починаються не з моменту стягнення заборгованості, а з моменту звернення особи до установи із заявою про видачу кредиту. «Так, перед тим як видати кредит фізичній особі, необхідно перевірити її платоспроможність. Однак це зробити неможливо, бо доступу до реєстру платників податків банківські установи не мають», — зазначив Д.Крицький.

Уже два роки на розгляді у Верховній Раді перебуває проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податку» (№2460а), який значно спростив би процедуру перевірки платоспроможності як фізичних, так і юридичних осіб. Доповідач також сказав, що є нерозуміння їхніх проблем з боку Мін’юсту. Так, представники банківської сфери неодноразово брали участь у засіданнях міністерства та звертали увагу на нагальність доступу до баз даних. «Нас слухали, обіцяли допомогти, але майже нічого не змінилося», — констатував він. Тож Д.Крицький закликав усіх учасників круглого столу звертати увагу на проблеми один одного та за- пропонував співпрацю.

Третейські суди допоможуть?

Член комісії НПУ з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування Юрій Бадахов зазначив, що потребують удосконалення і нормативні акти, які регулюють порядок накладення арешту на майно. Він сказав, що часто такий механізм використовується штучно, щоб уникнути звернення стягнення. «Звичайно, банківська установа в подальшому зможе звернути стягнення на таке майно, однак така процедура є затяжною», — зауважив він. Іншою проблемою є вимога щодо наявності правовстановлюючих документів на майно. Однак, на його думку, вона не дуже зрозуміла, бо в новому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є всі необхідні документи, на основі яких видавалося таке свідоцтво. Крім того, законом чітко визначено, що в разі внесення даних про реєстрацію майна до відповідної бази інші підтверджувальні документи вже не надаються. Але, на жаль, позиція органів контролю залишається незмінною і вони далі вимагають всі документи, на підставі яких була проведена реєстрація права на нерухоме майно, завірені нотаріально.

Представник судової влади — суддя-спікер Окружного адміністративного суду м.Києва Богдан Санін підкреслив, що скарги, які надходять до суду, стосуються як дій Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо відключення від згаданого реєстру державних реєстраторів, так і самих реєстраційних дій. Відомо, що робота комісії — ефективний судовий інструмент, який убезпечує власника від протизаконних дій. Тож, на думку Б.Саніна, повноваження комісії необхідно розширити, провести узагальнення і систематизацію її дій з метою надання нотаріусу можливості захисту своїх прав. «Як показує практика, непоодинокими є випадки, коли на підставі підробних документів нотаріуса вводять в оману і він сам стає жертвою шахрайських дій», — зауважив суддя.

Згадав він і про третейські суди. «Так, зараз існує неабияке навантаження в судовій системі, в тому числі через нестачу кадрів. Певний час в нашому суді з 51 судді працювало лише 10, і справи вперше призначалися до .розгляду через рік. Яким же чином у таких випадках може бути захищене майнове право банківської установи чи боржника?» — поцікавився доповідач.

Б.Санін вважає, що надання третейським судам повноважень щодо розгляду певної категорії справ значно розвантажить судову систему. Однак необхідно пам’ятати і про негативну практику 2004—2008 років, коли третейські суди ставали інструментом рейдерських захоплень. «З урахуванням помилок, які були допущені раніше, необхідно внести законодавчі зміни та надати повноваження третейським судам щодо розгляду справ певних категорій. Це значно розвантажить судову систему», — резюмував доповідач.

Змінам бути!

Наприкінці заходу його учасники дійшли спільного висновку, що законодавство потребує змін, які мають бути внесені найближчим часом, аби забезпечити належний захист прав як кредиторів, так і боржників.

Зокрема, вдосконалення потребують закони «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які забезпечили б пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених вимог за рахунок предмета застави щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку обтяжень (у тому числі арештів), які зареєстровані пізніше.

Доповідачі вважають за необхідне переглянути позицію Мін’юсту щодо позасудового звернення стягнення на предмет застави рухомого майна та неправомірних вимог до заставодержателя з приводу наявності правовстановлюючих документів. Також потрібно доповнити Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами з метою більш чіткого розуміння спеціальних норм, які регулюють певні процедури.

Необхідно також унести зміни до Порядку державної реєстрації речових прав у частині відрахування на підставі ст.37 закону «Про іпотеку».

Крім того, учасники заходу вважають за доцільне переглянути чинне законодавство, аби усунути недоліки і колізії, застарілі норми, які заважають нотаріусам у реалізації повноважень, спрямованих на захист прав кредиторів.

 

КОМЕНТАР «ЗіБ»: 

Тарас ШЕПЕЛЬ,
голова Третейської палати України:

— Багато змін, які поліпшать роботу третейських судів, вже закладені в проектах процесуальних кодексів. Зокрема це норми, які дозволяють вживати заходів до забезпечення позовів, спростять отримання доказів. В той же час є бажаним забезпечення компетенції третейських судів вирішувати цивільні та господарські спори без обмежень по об’єктам. Але головним є підвищення незалежності і якості третейського розгляду. Бажано щоб третейські суди утворювалися при авторитетних відомих організаціях, та були забезпечені засобами для роботи, і мали оприлюднені списки третейських суддів і правила процедури. Введення в культуру договору передбачення третейського застереження ще на етапі укладення угоди дозволить сторонам в наступному уникати судової тяганини в державних судах. Але передувати цьому мають не тільки зміни до законодавства, але й утворення і популяризація третейських судів, яким будуть довіряти. Велику роль в цьому мають відіграти юристи, які зацікавлені в професійному зростанні в тому числі в якості третейських суддів.

Андрій ІВАНОВ,
радник юридичної компанії «КПД Консалтинг»:

— Як наголошують представники банківського сектору, на сьогодні, потребують вирішення на державному рівні питання щодо усунення прогалин законодавства, які дозволяють ухилятись від повернення кредиту, щодо звернення стягнення на заставне майно, питання щодо  доступу до відповідних державних реєстрів і законний обмін інформацією про боржника тощо.

На вирішення цих питань у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які, на мій погляд, повинні частково вирішити вказані проблеми.

Зокрема це проект закону від 3.02.2017 №6027 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами та від 23.03.2017 №6232 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів.

Безумовно найближчим часом повинні бути завершені реформи у сфері правосуддя та примусового виконання рішень та внесені відповідні зміни в чинне законодавство, пов’язані з цим процесом.

Передусім запровадження інституту приватного виконавця, який є новим для нашої правової системи, повинно створити передумови до якісного та ефективного примусового виконання рішень, що є запорукою захисту інтересів кредиторів та поліпшення інвестиційного клімату.