Херсонское несовершенство

Какие угрозы таит в себе укрупнение храмов Фемиды

Эксперимент с превращением трех районных судов г.Херсона в один городской завершился не так, как планировалось. Новое учреждение — Херсонский городской суд Херсонской области — заработало еще год назад, однако дела в нем рассматривают только 15 законников. В то время как штатная численность — 46 лиц. Кроме того, до этого времени не завершена процедура ликвидации трех райсудов. На самом ли деле трансформация последних в одно учреждение улучшила доступ к правосудию?

Кадровий злет і падіння

На судовій мапі Херсонський міськсуд з’явився завдяки указу Президента від 19.01.2016, відповідно до якого ліквідовувалися 3 інституції: Дніпровський, Суворовський та Комсомольський райсуди м.Херсона, замість яких мав виникнути один. На думку експертів, зменшення кількості судів у південному місті мало стати пілотним проектом щодо оптимізації чисельності храмів Феміди. Адже одним із завдань, визначених Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, є «укрупнення окремих елементів системи на відповідних рівнях (зокрема створення міжрайонних судів, укрупнення апеляційних округів)».

Утім, звертають увагу фахівці, реалізація пілотного проекту не мала б зайняти багато часу: 3—4 місяці, в крайньому випадку — півроку. Але процедура затягнулася. Нагадаємо: 4 квітня минулого року Херсонський міськсуд відчинив свої двері для громадян. Протягом 4,5 місяця він працював у складі 10 законників (ці особи перейшли на роботу до нового суду відповідно до указу Президента від 18.03.2016). Незважаючи на наявність рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів про переведення майже 30 володарів мантій з ліквідованих судів, глава держави поставив на паузу питання щодо заповнення вакансій у Херсонському міськсуді.

Лише в серпні минулого року з’явилися ще 3 укази про переведення, у результаті чого на допомогу 10 суддям прийшли 16 колег. Однак кадровий злет тривав недовго: деякі служителі Феміди були звільнені у відставку. «Станом на квітень 2017 року фактична кількість суддів становить 19, з яких тільки 15 мають право здійснювати правосуддя» — такі дані наводяться у відкритому зверненні зборів суддів Херсонського міськсуду до ВККС та Вищої ради правосуддя.

Чому замість того, щоб відзначати річницю початку процесуальної діяльності, служителі Феміди змушені були писати листи цим інституціям? Виявляється, до таких дій їх підштовхнула все та ж кадрова проблема, з якою сьогодні стикнувся чи не кожен суд в Україні.

Повністю не ліквідовані

Як зазначається у зверненні, юрисдикція Херсонського міськсуду поширюється на територію, на якій перебуває значна кількість органів досудового розслідування. «Це зумовлює надходження надзвичайно великої кількості справ на стадії досудового розслідування, строки розгляду яких скорочені», — йдеться в листі.

Отже, найбільше матеріалів щомісяця надходить саме слідчим суддям: у середньому 364 (станом на квітень 2017 року). Хто розглядає цивільні та адміністративні справи — отримує по 262 справи, а хто кримінальні та справи про адміністративні правопорушення по — 213. Це при тому, що затверджена норма навантаження — 183 справи на рік.

«Кількість справ, яка перебуває на розгляді суддів, неспівмірна з фізичними можливостями людини та унеможливлює призначення та проведення розгляду справ у строки, визначені законом, призводить до порушення прав громадян на розгляд справи в розумний строк», — уважають у Херсонському міськсуді.

На думку представників установи, ситуацію може виправити переведення служителів Феміди, які залишаються в штаті… ліквідованих судів. Як виявилося, є законники, котрі ще не перейшли на роботу до нової установи, але і в старих уже не працюють. Тобто справ вони не розглядають, а от зарплату отримують —посадовий оклад без відповідних доплат.

Саме через непереведення їх до Херсонського міськсуду Херсонської області досі не вдається завершити процедуру ліквідації трьох установ, що, як наголошується у зверненні, «повністю нівелює цілі, які було означено при прийнятті відповідного рішення». Тобто припинення діяльності трьох судів та створення на їхніх «руїнах» нового.

У листі мова йде про те, що в дев’яти осіб (п’ятьох — із Суворовського, трьох — із Комсомольського та одного — з Дніпровського районних судів м.Херсона) на руках є рекомендації про переведення до Херсонського міськсуду. Але біда в тому, що в більшості з них закінчився 5-річний строк повноважень. Очевидно, тому Президент і не поспішав з виданням відповідного указу.

«Така обставина ставить суддів, призначених уперше строком на 5 років, у заздалегідь нерівне становище з тими суддями, яких уже було переведено до Херсонського міського суду. А в нинішніх умовах існують ризики того, що ці судді можуть бути в подальшому позбавлені можливості продовжити кар’єру відповідно до раніше визначених державою правил і гарантій», — переймаються питаннями збори суддів.

У результаті вони попросили ВККС та ВРП посприяти у заповненні штату інституції — перевести та обрати безстроково володарів мантій з ліквідованих установ.

Знали, але мовчали?

Дивним у цій ситуації є те, що тривалий час проблему чи то замовчували, чи то просто не помічали. Можливо, ВККС та ВРП не стежили за процесами, які відбувалися в південному місті, а Державна судова адміністрація була зайнята вирішенням інших питань. Але ці органи не могли не знати про стан справ у Херсонському міськсуді та про незавершеність процедури ліквідації трьох інституцій. Проте ніхто навіть не запропонував тимчасово врегулювати проблему — відрядити до установи володарів мантій з інших судів.

Підтвердженням обізнаності представників органів судової влади з херсонською проблемою є й інформація, розміщена на сайті ВККС: у міськсуді налічується 23 вакансії. Інституція тримає пальму першості серед місцевих судів щодо кількості вільних посад. На другому місці — Луганський окружний адміністративний суд (16), на третьому — Господарський суд Запорізької області (14).

Прикметно, що дані ВККС та Херсонського міськсуду не збігаються. Як зазначалося вище, збори суддів у своєму зверненні нагадали: 9 служителів Феміди отримали рекомендації «кваліфікаційників» для переведення. Якби комісія їх ураховувала, то повідомляла б про значно меншу кількість вакансій в Херсонському міськсуді.

«При веденні обліку кількості вакантних посад суддів у місцевих судах комісією обліковуються суддівські посади, на зайняття яких не оголошено конкурсу, на які не надано рекомендацій про призначення, обрання чи переведення», — зробила ВККС примітку. То невже вона забула про деякі свої рекомендації? Якщо так, то Херсонському міськсуду не варто розраховувати на швидке заповнення вільних посад.

Обійтися без ексцесів можна

А тепер повернімося до того моменту, з якого розпочалася херсонська історія, — появи указу Президента «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів». Об’єднання трьох установ під одним дахом мало б, як записано в законі «Про судоустрій і статус суддів», забезпечити доступність правосуддя та оптимізувати видатки державного бюджету. Дійсно, друге завдання виконати вдалося, хоча, можливо, і не в той спосіб, який задумували реформатори: вже рік суд працює в неповному складі, тому вдається економити на виплаті винагород.

Як же бути з першою і головною метою — полегшенням доступу до Феміди? А от із цим не склалося. «З початку роботи Херсонського міського суду надійшло більше звернень щодо організації роботи суду. При перевірці викладених фактів установлено, що громадяни більше скаржилися на дії, які відбулись у зв’язку з ліквідацією Дніпровського, Суворовського, Комсомольського районних судів м.Херсона», — зазначається на сайті нової інституції.

Річ у тім, що справи, які розглядали 45 володарів мантій у трьох райсудах, перейшли в провадження всього-на-всього 10 законників Херсонського міськсуду. Перед цим, звичайно, ці справи були повторно розподілені між служителями Феміди. Потім в одних із них закінчився 5-річний строк повноважень, інші звільнилися, відтак справи знову відправлялися на повторний авторозподіл. Очевидно, що доступ громадян до правосуддя аж ніяк не покращився.

Нині згадка про позитивні факти в діяльності Феміди в домайданні часи не вітається, але заперечити їх існування не можна. Пригадаймо: коли у 2012 році у Вінниці відбувався подібний реорганізаційний процес (відповідно до указу Президента від 5.07.2012 замість Замостянського, Ленінського та Староміського райсудів з’явився один — Вінницький міський суд Вінницької області), 38 законників були переведені до новоствореної інституції одним указом Президента від 21.09.2012. Нова установа розпочала роботу вже 15 жовтня. Тобто процедура «переформатування» судів зайняла 3 місяці, що не позначилося на строках розгляду справ.

Виходить, якщо поставити мету, до кінця продумати, як її досягти, не зволікати з переведенням володарів мантій, то укрупнення проходить безболісно. Але нині, коли реформатори беруться за кілька справ одразу й жодну з них не можуть довести до логічного завершення, з’являються херсонські «недовершеності». Тому ініціативи, поставлені на паузу на тривалий час, не приносять позитивного результату та створюють для Феміди чимало нових проблем, подолати які самотужки їй не під силу.

З таблицею «Результати діяльності Херсонського міського суду Херсонської області» можна ознайомитись на нашому сайті.