Стоит ли игра свеч?

Риски организации уголовной практике в юрфирме

Кризис, ударивший по реальному сектору экономики, не мог не повлиять на структуру рынка юридических услуг. Юридические фирмы находят разные пути выхода из кризиса. Кто-то углубляется в специализацию, а кто-то закрывает неактуальные практики и фокусируется на тех направлениях, где наблюдается рост спроса. Сейчас одним из таких направлений является криминальная практика.

На основі власного досвіду створення спеціалізованої юридичної фірми керуючий партнер АБ «ЗКС» Олександр Забейда розмірковує в березневому числі Legal Insight про те, як створити кримінальну практику в юридичній компанії, яка раніше не мала досвіду роботи у цій сфері.

Спостерігаючи за збільшенням кількості запитів щодо надання допомоги в кримінальних провадженнях, керівники юрфірм, що відкривають кримінальну практику вперше, як правило, переймаються лише одним питанням: де взяти кваліфікованих юристів у цій галузі? Зазвичай вони вже знають і уявляють собі, як повинен працювати юридичний бізнес, і навіть мають стратегію розвитку власної фірми. При цьому дуже дивуються, якщо створена ними практика не вписується в загальну структуру фірми або «не вистрілює». Коли стоїть завдання створити високоефективну «кримінальну» команду, необхідно вирішити мінімум одне додаткове питання: в якій сфері працюватимуть фахівці — «захисту» чи «нападу»?

В організації практики «захисту» значно більше складнощів, ніж здається на перший погляд. Незважаючи на наявність на ринку висококваліфікованих фахівців, обізнаних у кримінальному процесі, з репутацією, відповідними комунікативними навичками, а також досвідом клієнтської роботи, переконати їх працювати в юридичній фірмі не так вже й просто.

По-перше, далеко не кожна юрфірма може запропонувати такому адвокатові той рівень доходів, який він має, займаючись приватною практикою. Зазвичай дохід успішних адвокатів втричі, а то й ушестеро перевищує той, який їм може запропонувати ринок. Причина проста: такий адвокат може взяти відразу два-три економічні або посадові (хоча й необов’язково) провадження зі щомісячною оплатою в розмірі, наприклад, $5 тис. кожне (а то й більше). Розгляд таких справ триває не менш як рік. При цьому адвокати майже не несуть витрат.

По-друге, взявши стільки роботи, скільки йому потрібно, такий адвокат може їздити у відпустку тоді, коли йому заманеться. Єдина особа, перед якою він звітує, — це клієнт. Причому в адвоката немає необхідності витрачати час і гроші на маркетинг, конференції, бізнес-сніданки, експертні статті та коментарі в ЗМІ. Йому просто потрібно ефективно працювати і мати результат, а вже «сарафанне радіо» забезпечить нових клієнтів.

Якщо ви все ж запрошуєте такого адвоката на ставку партнера, пропонуючи йому належний рівень свободи і відповідну винагороду, то повинні враховувати, що в нього доведеться вкласти гроші, і не тільки. Найімовірніше, йому нічого невідомо про юридичний бізнес. «KPI», «грейдинг», «кеп», «утилізація» і «реалізація» — все це буде для нього лише набором незрозумілих слів. А якщо він професіонал, який має успішний досвід самостійних продажів, то навряд чи погодиться з тим, що його будуть перевиховувати.

Також треба враховувати, що практика кримінального захисту пов’язана з певними ризиками. Беручи участь у розгляді справи на стороні підозрюваного або обвинуваченого, особливо в резонансних справах, ви виступаєте проти всієї державної машини, яка сконцентрувала зусилля на кримінальному переслідуванні обраної жертви. В якийсь момент, ставши кісткою в горлі й не знаючи правил цієї гри, яка не описана в кодексах, законах та довідково-правових системах, ви ризикуєте потрапити в її жорна слідом за клієнтом.