Закон і Бізнес


Юрисдикционные споры

«Административники» не довольны перераспределением дел и ожидают, что скажет новый ВС


№51 (1297) 17.12—23.12.2016
АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ
11231

Замена административных судов хозяйственными в некоторых категориях дел может иметь негативные последствия для граждан, ведь это уравнивает стороны и осложняет получение доказательств. По крайней мере так уважают представители админюстиции.


Дійшли до банкрутства

Одним з питань, яке обговорювали учасники ІІ форуму з прав людини, стали труднощі захисту громадян у судах. Зокрема, увагу на деякі аспекти цієї проблеми звернула Марина Бояринцева з Окружного адміністративного суду м.Києва.

За її словами, цього року Верховний Суд ухвалив кілька рішень, унаслідок яких деякі категорії справ перейшли від адміністративного до господарського та цивільного видів юрисдикції. На переконання ж законниці, така ситуація може зумовити проблеми для людей.

ВС у своїй постанові №826/2043/15 зробив висновок: ч.3 ст.2 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що при розгляді судом відповідної справи стосовно фінансової установи мають ураховуватися приписи банківського законодавства. У свою чергу в ч.1 ст.1 закону «Про банки і банківську діяльність» сказано, що цей акт «визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків».

До того ж, наголосили у ВС, у п.6 ст.2 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що «ліквідація банку — процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства».

«Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст.12 Господарського процесуального кодексу, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів», — ідеться в рішенні ВС.

За словами М.Бояринцевої, юридична спільнота негативно поставилася до переходу цієї категорії справ від адміністративної до господарської юрисдикції. Наприклад, за результатами одного з опитувань, понад 80% респондентів назвали це рішення незаконним. Приблизно така ж кількість людей заявила про його несправедливість, наголосила законниця.

Крім того, на переконання М.Бояринцевої, рішення, яке суттєво змінило практику, фактично не обгрунтоване. Для прикладу, відзначила вона, якщо Європейський суд з прав людини відходить від своєї попередньої позиції, то готує рішення сторінок на 20, а ВС тільки послався на норми кількох законів.

Представниця ОАСК вважає, що в цьому випадку не може йтися про господарську юрисдикцію, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним суб’єктом владних повноважень. «Деякі юристи кажуть про те, що ФГВФО не розпоряджається коштами державного бюджету, а тому ці спори є приватно-правовими. Однак із цим не можна погодитись, адже основним завданням фонду, яке йому делегувала держава, і є забезпечення системи гарантування вкладів», — наголосила суддя.

Додатковий захист

Віднесення справ до тієї чи іншої категорії може мати для сторін принципове значення, вважає М.Бояринцева, адже госпсуд виконує функцію спостерігача, для нього докази жодної зі сторін не мають переваги. «А в адміністративному процесі найважливіше те, що суди фактично припускають правомірність дій приватної особи. Таким чином, суб’єкт владних повноважень має доводити правомірність своїх дій», — підкреслила вона.

Понад те, зауважила законниця, лише адмінсуд наділений функцією витребування доказів. «У деяких випадках адміністративні суди мають змогу накладати штрафи, якщо докази не подаються. Натомість, пояснила суддя, це неможливо ні в господарському, ні в цивільному процесі.

Зупинилась М.Бояринцева й на рішенні ВС №21-41а16, яке також суттєво змінило практику розгляду справ. Цього разу питання стосувалось оскарження дій Державної реєстраційної служби. Найвища судова інстанція дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу. Як наслідок, провадження в адміністративній справі було закрито.

Після цього вердикту, підкреслила М.Бояринцева, виникла ситуація, коли сторони не могли захистити свої інтереси в жодному із судів. Тому «адміністративники» на свій страх і риск вирішили продовжити розгляд цієї категорії справ та сподіваються, що, доки ті дійдуть до ВС, практика останнього зміниться. Адже є висока ймовірність того, що склад найвищого органу в системі загальних суддів буде іншим.